Ухвала суду № 136928681, 26.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1262/26

Провадження № 2-с/357/53/26

У Х В А Л А

іменем України

26.05.26 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/1262/26, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про скасування судового наказу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 року винесеного по цивільній справі № 357/1262/26 провадження 2-н/357/687/26 з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви зазначила, що даний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки вона не погоджується з вимогами стягувача Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа», вважає їх спірними та заперечує проти виконання судового наказу.

Просила скасувати судовий наказ виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по цивільній справі № 357/1262/26 провадження № 2-н/357/687/26 за заявою Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про стягнення з неї заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування від 26 лютого 2026 року.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхову О.І.

Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/1262/26 провадження № 2-н/357/687/26 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримана останнім для розгляду .

Одночасно з заявою про скасування судового наказу останньою було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши заяву з додатками, матеріали цивільної справи № 357/262/26, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов`язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов`язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.

Встановлено, що 26 лютого 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування в розмірі 8 951,46 грн та судового збору в розмірі 332,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 вищевказаного судового наказу отримала особисто 19.03.2026, а звернулась вона до суду з заявою про скасування судового наказу 15 травня 2026, тобто нею пропущено строк звернення з вказаною заявою.

Вимоги до форми та змісту заяви про скасування судового наказу регламентовані ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Частиною 5 статті 170 ЦПК України передбачено, що до заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною другою ст. 133 ЦПК України, встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 с. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2026 рік 166,40 грн.)

Всупереч зазначеному, в поданій заяві заявником не зазначено про повну чи часткову необґрунтованість судового наказу, не надано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про скасування судового наказу та не надано доказів сплати заявником судового збору у розмірі і порядку визначеному чинним законодавством, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначила, що її слід звільнити від сплати судового збору на підставі принципу верховенства права та необхідності забезпечення реального доступу до суду.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З огляду на викладене, випливає, що Закон України «Про судовий збір» чітко визначає випадки у яких сторона звільняється від сплати судового збору. При цьому, положеннями ч. 3 ст. 2 ЦПК України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Всупереч зазначеному, наведені заявником доводи про звільнення від сплати судового збору не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, оскільки не передбачені чинним законодавством, а безпідставне зменшення розміру судового збору, звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, що також відповідає приписам ст. 129 Конституції України.

Цивільним процесуальним законодавством, чинним на час звернення заявника до суду із заявою про скасування судового наказу, не передбачено повноваження суду щодо залишення такої заяви без руху.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

За таких обставин, враховуючи, що заявником подано неналежно оформлену заяву про скасування судового наказу, суддя дійшов висновку про наявність правових підстав про повернення ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу, без розгляду.

При цьому з метою не допущення порушення права заявника на судовий захист шляхом звернення до суду із заявою про скасування судового наказу та її розгляд судом, заявнику слід роз`яснити, що чинними нормами цивільно-процесуального законодавства не встановлено заборону на повторне звернення до суду із заявою про скасування судового наказу у разі її повернення без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 260, 261, 352, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/1262/26, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 травня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов