Рішення № 136927968, 28.05.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/408/26

Провадження № 2/169/526/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт від 01 серпня 2013 року, відповідно до якого вказаний житловий будинок заповів в рівних частинах позивачу та своїй дочці відповідачі у справі ОСОБА_2 , яка у володіння спадщиною не вступила, заяви про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк нотаріусу не подавала. Вказуючи, що він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті останнього, проте нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця, просив визнати за ним право власності на спадковий будинок із господарськими спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .

У підготовче засідання позивач не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, 14 травня 2026 року подав до суду письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує з викладених у ньому підстав та просить розглядати справу без його участі (а. с. 58).

Відповідачка у підготовче засідання не з`явилася, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена, 15 травня 2026 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за її відсутності (а. с. 59).

Враховуючи, що в підготовче засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Частиною третьою статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11) і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_3 підтверджується витягом з погосподарської книги № 1 за 2025 рік Турійської селищної ради Ковельського району Волинської області (а. с. 21).

Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване.

До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 60,7 кв. м, житловою площею 32,6 кв. м, хлів «Б-1», сарай «б», сарай «В-1», сарай «в», сарай «Г-1», сарай «Д-1», сарай «Е-1», вбиральня «Є», огорожа «1», ворота з хвірткою «2», колодязь «3» (а. с. 17-20).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що за життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений 01 серпня 2013 року відповідно до якого, житловий будинок, що розташований на АДРЕСА_1 , та три земельні ділянки, загальною площею 3,89 га, заповів своїм дітям: сину ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 (а. с. 43 на звороті).

Інших заповітів ОСОБА_3 не складав, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після його смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 38-39).

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином спадкодавця, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а. с. 15).

ОСОБА_3 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був зареєстрований та постійно проживав із дружиною ОСОБА_4 у селі Осекрів Ковельського району Волинської області (а. с. 12), яка подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини (а. с. 42).

Позивач 16 квітня 2014 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька (а. с. 40 на звороті).

Відповідачка ОСОБА_2 з спадкодавцем на день його смерті не проживала, заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк нотаріусу не подавала (а. с. 51).

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 , як син спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який в контексті положень частини третьої статті 1268 ЦК України у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Постановою приватного нотаріуса від 09 січня 2026 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_3 (а. с. 16).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 72/2014 до майна померлого ОСОБА_3 (а. с. 40-56), з яких також видно, що дочка спадкодавця ОСОБА_2 у поданій нотаріусу заяві просила рахувати її такою, що спадщину після смерті батька ОСОБА_3 не прийняла, інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , немає, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на належні спадкодавцю земельні ділянки видані позивачу.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, а також враховуючи, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 та правових підстав для визнання за ним права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону та враховуючи, що відповідачка визнала позов до початку розгляду справи по суті, то судові витрати слід розподілити таким чином: повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, 665,6 гривень; стягнути з відповідачки у користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову - 665,6 гривень.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а», загальною площею 60,7 кв. м, житловою площею 32,6 кв. м, з господарськими будівлями і спорудами: хлів «Б-1», сарай «б», сарай «В-1», сарай «в», сарай «Г-1», сарай «Д-1», сарай «Е-1», вбиральня «Є», огорожа «1», ворота з хвірткою «2», колодязь «3», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» № 51 від 19 лютого 2026 року на рахунок № UA118999980313191206000003492, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач коштів ГУК у Волинській області /смт Турійськ/22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 28 травня 2026 року.

Головуючий