Рішення № 136927305, 28.05.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1194/26

Провадження № 2/466/1847/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Торської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

16 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №08.04.2023-100002485 від 08 квітня 2023 року у розмірі 12947,96 грн., а також судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №08.04.2023-100002485. Відповідно до умов договору, відповідачу надано кредит в розмірі 6000,00 грн. на 70 днів. Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов`язання перед позивачем не виконує, кредит та проценти не сплачує, що підтверджується карткою по особовому рахунку відповідача, у нього наявна заборгованість у сумі 12947,96 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі.

Ухвалою судді від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представниця позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не прибула, однак у позовній заяві просить розглядати справу без участі позивача і у випадку неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`являвся, разом з тим, 28.05.2026 року подав суду заяву в якій зазначив, що кредит отримав, однак вчасно не повернув.. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 08.04.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) №08.04.2023-100002485.

Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 6000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 70 днів; процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ»; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,2% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ»; термін повернення - 16.06.2023.

Згідно квитанції №2274205134 від 08.04.2023 кредитором ТОВ «Споживчий Центр» надано, а ОСОБА_1 отримано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн.

Таким чином, ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №08.04.2023-100002485.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 не повернув своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що підтверджено розрахунком заборгованості за договором.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань станом на дату подання позову у відповідача утворилася заборгованість за договором в сумі 12947,96 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн.; по процентам в розмірі 6047,96 грн., комісія, пов`язана з наданням кредиту 900,00 грн.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А, згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом та відсотками.

Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

В постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту.

Відтак, позов підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи питання судових витрат, які у цій справі складаються зі судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню в розмірі 12047,96 грн. відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2477,34 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №08.04.2023-100002485 від 08.04.2023 у розмірі 12047 (дванадцять тисяч сорок сім) грн. 96 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 34 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 28.05.2026.

Суддя І.В. Торська