Ухвала суду № 136926665, 28.05.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3787/21 Провадження 1-кп/636/311/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представник потерпілих - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021220000000815 від 01.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

15.03.2023 адвокат ОСОБА_5 подала до суду клопотання про призначення судової техніко-діагностичної експертизи по перевірці технічного стану транспортного засобу автомобіля Daewoo Sens р.н. НОМЕР_1 . В обґрунтування клопотання зазначено, що на виконання постанови від 04.06.2021 слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса» проведено судову авто-технічну експертизу по перевірці технічного стану автомобіля Toyota Hilux, реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено висновок експерта № 14841/18338/18339/18340. На вирішення експерту поставлені питання: чи в працездатному стані знаходилось рульове управління, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля Toyota Hilux, реєстраційний номер НОМЕР_2 ? Чи мались несправності рульового управління та робочої гальмівної системи вказаного автомобіля, якщо так, то які саме, коли вони виникли та чи міг їх водій ОСОБА_4 виявити до ДТП?

З матеріалів кримінальної справи, а саме: реєстру матеріалів досудового розслідування, вбачається, що перевірка технічного стану автомобіля Daewoo Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 не проводився, експертиза не призначалась та висновок експерта відсутній. Протоколом огляду місця події встановлено, що у автомобіля Daewoo Sens шина переднього лівого колеса знаходиться без тиску повітря в ній («.. тиск повітря в шинах в обох автомобілях усі колеса з тиском, окрім лівого переднього колеса автомобіля Daewoo Sens»). Таким чином, можна припустити, що шина колеса могла отримати пошкодження у вигляді проколу, пробою, розрізу і т.і., як внаслідок удару так і під час руху автомобіля. У разі, якщо шина колеса отримала пошкодження під час руху автомобіля, постає питання: Чи міг автомобіль Daewoo Sens внаслідок такого пошкодження шини колеса змінити траєкторію руху? Під час досудового слідства, слідчим, даний факт залишено поза увагою. Також з протоколу огляду місця події вбачається, що стан гальмівної системи не перевірявся так же як і стан рульового управління. Проте на зображенні №1 ілюстративної таблиці до протоколу огляду місця події зафіксовано під позначкою №1 колесо автомобіля, а з зображення №38 вбачається відсутність правого переднього колеса автомобіля Daewoo Sens. Беручи до уваги інформацію з протоколу огляду місця події, на місці події виявлено одинарний слід гальмування довжиною 4,0м, шириною приблизно 15 см, безперервний, тоді як другий парний слід гальмування відсутній. Таким чином, можна припустити, що відсутність сліду гальмування другої пари коліс може свідчити про несправність гальмівної системи автомобіля Daewoo Sens.

До того ж, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 848 про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями установлено, зокрема, що обслуговування легковими автомобілями посадових осіб, установ та організацій, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів (далі - установи), здійснюється в межах установлених лімітів т & асигнувань, передбачених у їх кошторисах. Відповідно до інформації завода виробника автомобілей Daewoo Sens ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», технічне обслуговування (далі-ТО) гальмівної системи та системи рульового управління, у вказаної марки автомобіля, проводиться протягом 1 року або при пробігу не більше 15 000 км (залежно від того яка обставина наступить раніше) від дати проведення попереднього ТО. При проходженні кожного ТО пробіг не повинен перевищувати 500 км. З інформації наданої ТУ Держпродспоживслужби в Харківській області, як власника транспортного засобу Daewoo Sens ДНЗ НОМЕР_1 вбачається, що заявок на ремонт та технічне обслуговування даного транспорту не надходило; договори на технічне обслуговування та ремонт даного транспортного засобу не укладались; оплати по рахунках за технічне обслуговування та ремонт вказаного транспортного засобу не здійснювались. Транспортний засіб Daewoo Sens ДНЗ НОМЕР_1 , 2003 року випуску передано на баланс ТУ Держпродспоживслужби в Харківській області, як правонаступнику, в 2016 році та до 01.06.2021 постійно експлуатувався (підтверджується подорожними листами). За таких обставин, вкрай важко дійти до висновку про задовільний технічний стан автомобіля Daewoo Sens ДНЗ НОМЕР_1 . Адже, як зазначено в інформації ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», несправність гальмівної системи, системи рульового управління та окремих їх елементів може призвести до зниження ефективності їх роботи і як наслідок збільшення гальмівного шляху, втрати або погіршення керованості автомобіля на дорозі, його занесення, тощо.

Отже, встановлення цього факту є надзвичайно важливим для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин події, а для їх з`ясування необхідні спеціальні знання.

23.05.2023 адвокат ОСОБА_5 подала до суду клопотання про призначення судової токсикологічної експертизи з метою визначення наявності та концентрації в організмі загиблого ОСОБА_9 наркотичних препаратів або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в обґрунтування якого зазначено наступне. На підставі постанови «Про призначення судово-медичної експертизи» слідчого СУ ГУПН в Харківській області ОСОБА_10 (ЄРДР № 12021220000000815 від 01.06.2021р.) проведено судово-медичну експертизу трупа гр. ОСОБА_9 , 1961 р.н., про що складено висновок експерта № 12-17-221-Чт/21. На вирішення експерту, серед інших, поставлено питання: Чи знаходився загиблий у момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння?

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний, зокрема: не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Відповідно до п. 2.9 ПДР, 2.9., водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.

Під час досудового слідства, слідчим, в супереч вимогам ст. 9 КПК, питання експерту щодо знаходження загиблого в стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів не ставилось. Встановлення цього факту є надзвичайно важливим для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин події, а для їх з`ясування необхідні спеціальні знання.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримала, та посилаючись на вищевикладене, просила їх задовольнити, призначити по справі вказані експертизи.

Адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання про призначення експертиз та наполягала на тому, що відповіді на поставлені її колегою питання дозволять встановити всі обставини ДТП, зокрема щодо ймовірних причин зміни траекторії руху автомобіля "Деу-Сенс" під керуванням водія ОСОБА_9 .

ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор проти задоволення вказаних клопотань заперечувала, зазначивши, що до суду передано обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 , якому інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України. Так досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 11.3 та 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зміну напрямку руху свого автомобіля ліворуч - на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем марки "Деу-Сенс" під керуванням ОСОБА_9 . Тобто, водій ОСОБА_9 не має статусу обвинуваченого у провадженні, та його стан (перебування чи не перебування під впливом наркотичних речовин чі лікарських засобів), так само як і технічний стан його автомобіля не є вирішальними та не мають жодного доказового значення. З урахуванням того, що з моменту події минуло вже п`ять років, а також з урахуванням того, що відповіді на поставлені стороною захисту питання не матимуть жодного значення для розгляду справи по суті, просила суд відмовити у задоволенні клопотань захисника.

Представник потерпілих - адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію прокурора та заперечував проти задовлення клопотань захисника.

Дослідивши клопотання сторони захисту про призначення експертиз, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Статтею 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Таким чином, заявляючи під час судового розгляду клопотання про призначення експертизи, сторона кримінального провадження повинна вказати конкретні, визначені законом підстави для проведення такої експертизи і навести відповідне обґрунтування.

Така позиція викладена у постанові Верховного суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.06.2023 у справі № 461/5454/14-к (провадження № 51-907км23).

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.

Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998№ 53/5(із доповненнями в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5),згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Повторною, зокрема, є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Як роз`яснено у п. 11постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу таке судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України і ст. 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 22 КПК установлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 3 вказаної статті визначено, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Згідно з ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до положень ст. 92 КПК у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з правовим висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18 провадження № 51-10433кмо18) обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі Закон № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

У постанові Верховного суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.04.2025 у справі № 161/13558/19 (провадження № 51-5881км20) суд звертає увагу на те, що, направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб. Сторона захисту не представляла в суді докази, які б спростовувати висновки наданих стороною обвинувачення експертиз. За таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу.

Таким чином суд приходить до висновку, що клопотання захисника про призначення експертиз не підлягають задоволенню. Так, в ході судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення, -в тому числі й експертні дослідження, з метою усунення неповноти інформації, викладеної у висновках експертів, судом викликано та допитано в судовому засіданні експерта ОСОБА_11 , який надав вичерпні відповіді на запитання сторони захисту.

Керуючись ст. ст. 242, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про призначення судової техніко-діагностичної експертизи по перевірці технічного стану транспортного засобу автомобіля Деу Сенс, судової токсикологічної експертизи потерпілого ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1