Ухвала суду № 136926530, 25.05.2026, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/4955/26

Провадження №1-кп/635/1067/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження №12025220000001401 від 02.12.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України,

У судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 днів з раніше визначеною сумою застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, що відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Також відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зав`язків може спровокувати його переховуватися від суду.

Прокурор зазначає, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, характеру та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та даних особи обвинуваченого, відносно останнього, має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з раніше визначеним розміром застави, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора враховуючи, що ризик прокурором не доведений належними та допустимими доказами, а клопотання є необґрунтоване, визначений розмір застави є непомірним для підозрюваного, у зв`язку з чим просив визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян. Також були надані письмові заперечення на клопотання прокурора.

Вислухавши прокурора, думку обвинуваченого, захисників, дослідивши клопотання, заперечення та додані до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів(ч.1 ст.197 КПК України).

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, ухвалою слідчого судді Київський районний суд м. Харкова від 04.03.2026 стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 квітня 2026 року та визначена застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400,00 гривень.

Ухвалою слідчого судді Київський районний суд м. Харкова від 27.04.2026 стосовно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 32 (тридцять два дні) в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 травня 2026 року включно та визначена застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 832 000,00 гривень.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . Питання обґрунтованості пред`явленого обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження(підготовка до судового розгляду) наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.

Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим ОСОБА_6 переховуватися від суду у цьому кримінальному провадженні, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.

Характер та фактичні обставини даного кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 свідчать про підвищену суспільну небезпеку, оскільки вказане кримінальне правопорушення, згідно статті 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, яке вчинені в період дії воєнного стану в країні.

Санкцією частини 3 статті 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Обвинувачений будучи обізнаним про тяжкість покарання та враховуючи обставини вчинення даного злочину щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, яке відбулося під час дії воєнного стану та збройної агресії в Україні, свідчать про те, що знаходячись на волі, ОСОБА_6 усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує йому, може переховуватись від суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Згідно з вимогами пунктів 3 та 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ураховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризику переховування від суду, оскільки цей ризик є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за частиною 3 статті 332 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_6 , у випадку винесення вироку відносно нього та визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на конкретні обставини справи та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних стримуючих факторів, що може виключати наявність ризику переховування від суду.

У даному випадку, суд погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від суду.

Зважаючи на те, що судовий розгляд у провадженні ще не розпочатий, а обвинувачений ОСОБА_6 , обізнаний про місце мешкання свідків, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, показання яких відкриті обвинуваченому, останній може вчинити дії, спрямовані на здійснення незаконного впливу на свідків з метою вмовити давати покази на свою користь, чим перешкоджатиме об`єктивному розгляду даного кримінального провадження. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, обвинувачений може здійснювати на них незаконний вплив з метою перешкоджання у наданні свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.

В даному випадку, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України можливість вчинити обвинуваченим ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, якій раніше прокурором не заявлявся та не встановлювався слідчим суддею під час досудового розслідування, у судовому засіданні прокурором не доведений.

Згідно статті 178 КПК України, суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, однак зазначені обставини існували на час вчинення кримінального правопорушення та вони не стали стримуючим фактором для уникнення від вчинення противоправних дій.

Об`єктивних даних для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Обставини на які посилаються сторона захисту є недостатнім для заміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який. Будь-яких доказів, які б свідчили про можливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, суду захисниками та обвинуваченим не надано.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_6 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд зазначає, що наразі саме запобіжний захід - тримання під вартою з правом внесення застави, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог статті 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого, який є раніше не судимий, не працює, немає законних джерел заробітку, так і тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_6 винуватим, а також враховує суспільну небезпечність вчиненого діяння, яке відноситься до кримінальних правопорушень у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призиву та мобілізації.

Разом з тим, заслухавши доводи, сторони захисту щодо зменшення раніше визначеної суми застави, суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Київський районний суд м. Харкова від 27.04.2026 стосовно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 32 (тридцять два дні) в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 травня 2026 року включно та визначена застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 832 000,00 гривень.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого сторони - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Ураховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_6 (довідка форми ОК-7 Пенсійного фонду України), сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, стан здоров`я, склад сім`ї, встановлені ризики, суд вбачає наявність правових підстав для зменшення раніше визначеної суми застави з 250 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі вищевикладеного, суд, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеною сумою застави у розмірі 665 600,00 гривень, відповідає меті його застосування, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 315, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури Харківської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів - до 23 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 , заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 665 600,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України у Харківській області(одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

У разі внесення визначеної суми застави ОСОБА_6 , з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали встановити до 23 липня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 28.05.2026

Суддя ОСОБА_7