Ухвала суду № 136926236, 28.05.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/150/23

провадження № 2/624/1/26

УХВАЛА

28 травня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в с-щі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

В провадженні суду на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 28 лютого 2023 року.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2024 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Кегичівського районного суду Харківської області у цивільній справі №624/234/22 за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення ХХІХ сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради за №6430 від 15.04.2022 Про надання згоди на звільнення та звільнення ОСОБА_2 .

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 25 травня 2026 року провадження у справі було поновлено, призначено судове засідання.

28.05.2026 до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді.

Заява про відвід судді обгрунтована тим, що в провадженні Кегичівського районного суду Харківської області перебувала справа №624/234/22 за позовом ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення XXIX сесії VIII скликання Кегичівської селищної ради за №6430 від 15.04.2022 Про надання згоди на звільнення та звільнення ОСОБА_3 . Справа розглядалася суддею Богачовою Т.В. У справі прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке набрало законної сили. Позовні вимоги в справі, що розглядається та в розглянутій справі №624/234/22 є взаємопов`язаними підставами виникнення та поданими доказами, самі позовні вимоги є однорідними. Заявник звертає увагу, що у цивільному процесі суддя є ключовою фігурою відповідальною за розгляд справи і вирішення цивільних спорів. Суддя забезпечує дотримання законності, справедливого розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення. Участь судді у цивільному провадженні не допускається за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Так, матеріали цивільної справи №624/234/22 по якій суддя Богачова Т.В. ухвалила рішення, містять виправдовувальний вирок стосовно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за ст. ст. 191, 366 КК України за фактами перевірок ліцею щодо порушення бюджетного, фінансового законодавства ОСОБА_1 , як директором закладу, який ухвалила суддя Богачова Т.В., але у рішенні по справі №624/234/22 замовчується судом цей факт, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінальних правопорушень із зазначених вище фактів, а в той час ці факти в рішенні суду по цивільній справі суддя Богачова Т.В. зазначає зворотнє, що нібито встановлено порушення бюджетного, фінансового та ін. законодавства. Також, у вироку суддя Богачова Т.В. посилається на висновок судово-економічної експертизи, який спростовує висновки комісії під час проведення перевірки ліцею, та доводить, що в посадові обов`язки ОСОБА_4 не входило нарахування та виплата заробітної плати. Таким чином, суддя Богачова Т.В. під час розгляду справи в порядку кримінального судочинства, уже сформувала своє ставлення та висловила свою позицію щодо тих же обставин, які стали предметом доказування у цивільному провадженні, але вже в рішенні суду у справі №624/234/22 висловила протилежну правову позицію та думку, що є не припустимим, а це потягло за собою сумнів у її неупередженості під час розгляду цивільної справи №624/150/23. У цьому випадку зазначені обставини набувають особливої ваги, оскільки суддя, який раніше ухвалював рішення у справі, пов`язаної з діями ОСОБА_1 у порядку кримінального судочинства, вже висловив правову позицію щодо ключових фактів, доказів і обставин, які стали предметом дослідження у кримінальному провадженні, але потім змінив свою позицію, що є неприпустимим. Заявник вважає, що суддя Богачова Т.В. заінтересована ухвалити у справі рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, бо вже ухвалювала рішення по аналогічній справі №624/234/22, де пов`язані позовні вимоги та підстави виникнення, є однорідними, а тому за таких обставин суддя не може діяти у розріз з прийнятими у справі №624/234/22 рішенням. Отже, заявник вважає, що суддя Богачова Т.В. не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу із зазначених вище підстав, та як в діях судді Богачової Т.В. вбачаються наявні ознаки упередженності, яку вона відкрито та наглядно продемонструвала та у заявника є законні підстави побоюватися, що суддя не ухвалить законного рішення.

Розглядаючи заяву про відвід, суддя керується такими положеннями закону.

В розумінні п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частини третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Згідно з ч.7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

На підставі положень ч. 5 ст. 40 ЦПК України, заявлений відвід вирішується суддею, який розглядає справу.

Питання про відвід судді вирішено розглянути без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Окрім того, ЄСПЛ щодо наявності належних сумнівів у неупередженості суду встановлює два виключення: - несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44); - сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах, неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27липня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-чийого боку та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як у відношенні до суспільства в цілому, так і у відношенні до конкретних сторін судової справи, по якій він повинен винести рішення.

Аналогічні принципи закріплені в Кодексі суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 23.02.2013.

Узагальнюючи принципи поведінки судді, які знайшли своє відображення у нормах міжнародного права, практиці ЄСПЛ та Кодексу суддівської етики, слід зазначити, що суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу, який підтверджує обґрунтованість заявленого відводу головуючому судді у справі, визначені статтею 36 ЦПК України. Не доведено наявність обґрунтованого сумніву в об`єктивності та неупередженості судді. Розгляд суддею інших справ за участю позивача та прийняття суддею рішень у цих справах, з якими він не згодний не є правовою підставою для відведення судді від розгляду справи. Законом прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Враховуючи, що позивачем не зазначено жодної законної підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України для відводу судді, суд вважає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд

постановив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, Кегичівської селищної ради Харківської області про визнання протиправним та скасування наказу про припинення трудового договору (контракту), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її підписання.

Суддя Т.В. Богачова