Рішення № 136922919, 28.05.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/6325/25

2/583/442/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Плотникова Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Коллект Центр»» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 96161687000 від 04.02.2020 р. в сумі 84445,11 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 04.02.2020 р. між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» було укладено Договір № 96161687000, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 49600,00 на строк до 05.02.2022 р., процента ставка - 55 %. 25.01.2021 р. між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено договір № 198, відповідно до якого АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договором № 96161687000. 26.01.2021 р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 04/26/01/2021/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договором № 96161687000. 10.01.2023 р. між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в т.ч. за договором № 96161687000.

16.03.2026 р. від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Стеценко В.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності, у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 96161687000 від 04.02.2020 р. в сумі 84445,11 грн., судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн. відмовити повністю. Свої заперечення мотивує тим, що позивач пропустив строк позовної давності, так як строк повернення кредиту встановлено до 05.02.2022 р., перебіг позовної давності почався 06.02.2022 р., тому останнім днем звернення до суду було 06.02.2025 р. Позивач звернувся до суду лише 31.12.2025, тобто майже через 11 місяців після спливу строку позовної давності. До матеріалів справи не додано належних доказів переходу права вимоги саме до ТОВ «Коллект Центр», включення кредитного договору № 96161687000 до реєстру переданих вимог та належного підтвердження правонаступництва. Також відсутні докази повідомлення боржника про відступлення права вимоги. Вказує на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім документом позивача і не підтверджений належними доказами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 44/9519/12 зазначено, що після закінчення строку кредитування кредитор має право вимагати лише суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України. Нарахування договірних процентів після закінчення строку кредиту є неправомірним. Витрати на правову допомогу вважає явно завищеними та неспівмірними зі складністю справи.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» - Скаско В.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Стеценко В.М. в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з підтяв , викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 04 лютого 2020 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96161687000 (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1.1. підписаного Договору-анкети банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «КАРТКА З ЛІМІТОМ «Шоппінг картка 55% Grace», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com і на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (надалі «Тарифи»), поточний рахунок, який обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» № 105 від 09.06.2017 року (з усіма змінами та доповненнями) та розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com та/або на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку (далі - Правила), а саме: поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України. Сторони домовилися, що Договір-анкета містить заяву клієнта на відкриття рахунку і подання окремої заяви не вимагається.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 2.1 умов Договору-анкети банк встановлює ліміт овердрафту (надає кредит), на картковому рахунку клієнта (надалі - ліміт кредитування), а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату за кредит на умовах, визначених Договором-анкетою та Правилами. Банк має право надавати, а клієнт отримувати послуги та/або сервіси банку, в тому числі щодо кредитування, шляхом вчинення електронних правочинів з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем банку в порядку, викладеному у Правилах. Правила після підписання сторонами Договору-анкети стають його невід`ємною частиною. Підписуючи Договір-анкету сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору. Ліміт кредитування було встановлено у розмірі 49600 грн.. Строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 05.03.2022 року. Процентна ставка як за готівкові, так і безготівкові операції встановлювалася на рівні 55% річних, за винятком процентної ставки за безготівковими операціями впродовж пільгового періоду, яка становила 0,00 %. Сторони також погодили визначення орієнтовної загальної вартості ліміту кредитування - 77520 грн., орієнтовну реальну річну процентну ставку ліміту кредитування - 55%.

Згідно із змістом анкети-заявки на надання споживчого кредиту ОСОБА_1 просить у АТ «УКРСИББАНК» надати їй споживчий кредит «Револьверна кредитна карта» на наступних умовах: строк дії ліміту кредитування 24 міс., сума кредитного ліміту 49600 грн. Також ОСОБА_1 просить АТ «УКРСИББАНК» надати їй споживчий кредит з суми кредитного ліміту на наступних умовах: сума кредиту 49600 грн., строк кредитування 24 міс. (а.с. 10).

Вказані документи підписані ОСОБА_1 власноручним підписом.

Також 04.02.2020 р. ОСОБА_1 підписано власноручним підписом Паспорт споживчого кредиту інформаційний лист, в якому містяться наступні умови кредитування: ліміт кредиту 49600 грн. строк кредитування до 24 місяців з дати встановлення ліміту, відсоткова ставка 55 %, фіксована (а.с. 9).

АТ «УкрСиббанк» виконало взяті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором та перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 49000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, яка була надана АТ «УкрСиббанк» (а.с. 68-72)

Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції, зокрема, зняття грошових коштів, кредитний ліміт, погашення заборгованості.

25.01.2021 р. між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено договір факторингу № 198, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 11-14).

За змістом п.п. 4.1, 4.3 Договору факторингу право власності на право вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги (додаток № 1,2 до цього договору), за умови сплати фактором суми фінансування у порядку, визначному договором. Клієнт доручає фактору повідомити кожного боржника про відступлення права вимоги згідно з вимогами чинного законодавства протягом 20 робочих днів з дати переходу права власності на права вимоги фактору відповідно до умов договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 25.01.2021 р. клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, право вимоги: 21. номер бі-контракту 96161687000 від 04.02.2020 р., божник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 58678,33 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом 45843,91, сума заборгованості за відсотками 12834,42 грн. (а.с. 15-17).

Відповідно до платіжного доручення № 2215 від 25.01.2021 р. ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» сплачено АТ «УКРСИББАНК» 2306853,69 грн. за договором факторингу № 198 від 25.01.2021 р. (а.с. 18).

26.01.2021 р. між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/26/01/2021/1, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 19-22).

За змістом п.п. 4.1, 4.3 Договору факторингу право власності на право вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги (додаток № 1,2 до цього договору), що підписується одночасно з Реєстром боржників в день підписання цього договору. Клієнт доручає фактору повідомити кожного боржника про відступлення права вимоги згідно з вимогами чинного законодавства протягом 20 робочих днів з дати переходу права власності на права вимоги фактору відповідно до умов договору.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.01.2021 р. клієнт передав, а фактор прийняв на умовах, визначених договором, право вимоги: 21. номер бі-контракту 96161687000 від 04.02.2020 р., божник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості 58678,33 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом 45843,91, сума заборгованості за відсотками 12834,42 грн. (а.с. 26-29).

Відповідно до платіжних доручень ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплачено ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» за договором факторингу № 04/26/01/2021/1 від 26.01.2021 р. 150000 грн. (платіжне доручення № 191920001 від 22.03.2021 р.), 2000000 грн. (платіжне доручення № 192500003 від 24.03.2021 р.), 160700 грн. (платіжне доручення № 193320002 від 26.03.2021 р.), (а.с. 23-25).

10.01.2023 р. між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визнаних цим договором. Права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників. (а.с. 30-42).

Відповідно дододаткової угоди №10/7 від 04.02.2025 до Договору № 10-01/2023 про відступлення прав вимогивід 10.01.2023 року та Реєстру боржників до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право вимоги до божника ОСОБА_1 за договором № 96161687000 на загальну суму заборгованості 84445,11 грн., з яких сума заборгованості за основним боргом 45843,91, сума заборгованості за відсотками 38601,20 грн. (а.с. 43-44).

Відповідно до акту зарахування зустрічний однорідних вимог від 28.02.2023 р. ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, в т.ч. за договором № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 р.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 202 ЦК України, частини першої статті 626 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором, так як набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 96161687000 від 04.02.2020 р а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно цих договорів.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 09.12.2025 р. ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 84445,11 грн., яка складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 45843,91 грн. та заборгованості по відсотках 38601,20 грн. (а.с. 46).

Правильність розрахунку заборгованості за вказаним договором відповідачем не спростована.

Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості наданих позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року у справі №753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду надано не було, а також відповідачем не наведено свого контррозрахунку на спростування заборгованості за кредитним договором.

Доводи представника відповідача про те, що розрахунок заборгованості є внутрішнім документом і не може бути доказом, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до пункту 63 цього Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

За клопотанням позивача судом було витребувано у АТ «УКРСИББАНК» виписку по рахунку відповідача ОСОБА_1 (а.с.67-72), яка відображає конкретні операції з використання коштів. Сам по собі факт формування розрахунку банком не робить його недопустимим доказом, якщо він підтверджується первинними документами про рух коштів, достовірність яких відповідачем не спростована.

Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, то суд вважає їх безпідставними.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з пунктом 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до пункту 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи, що карантин на території України діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023, а воєнний стан введено з 24.02.2022 і він триває донині, перебіг позовної давності за вимогами банку був продовжений. Оскільки договір укладено 04.02.2020 р., активне користування карткою відбувалося до січня 2021 р., строк позовної давності не сплив на момент запровадження карантину, а отже, був автоматично продовжений законом. Таким чином, звернення позивача до суду 31.12.2025 р. відбулося в межах строку позовної давності.

Щодо доводів представника відповідача про неправомірність нарахування процентів після закінчення строку кредиту, суд зазначає наступне.

04 лютого 2020 року відповідачка ОСОБА_1 уклала з Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 96161687000.

Відповідно до п. 1.1. розділу 2 договору строк дії ліміту кредитування: з дати укладення договору по 05.02.2022 р.

Відповідно до п. 14 Договору договір укладається на невизначений строк та набирає чинності з моменту кладення договору-анкети, усі додатки до договору є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3 Паспорту споживчого кредиту строк кредитування до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації).

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт-Капітал» станом на 10.01.2023 р. ТОВ «Вердикт-Капітал» було нараховано відсотки за період з 26.01.2021 р. по 02.02.2022 р. на зальну суму 25766,78 грн., тобто в межах строку кредитування. ТОВ «Коллект-Центр» після отримання права вимоги до боржника відсотки не нараховувалися (а.с. 45, 46).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором, договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором № 96161687000 від 04.02.2020 р. в розмірі 84445,11 грн., що складається з заборгованості по основній сумі кредиту - 45843,91 грн. та заборгованості по відсотках 38601,20 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень Глави 8 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 р.; заявку на надання юридичної допомоги № 3607 від 03.11.2025 р.; витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 р. (а.с. 47-51).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг Адвокатського обєднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», суд виходить з наступного.

У детальному описі виконаних робіт зазначено, що адвокатом здійснено таку роботу: надання усної консультації з вивченням документів 2 год. 4000,00 грн.; підготовка пропозицій 3 год. 6000,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 5 год. 15000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 25000,00 грн. є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, при подачі позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с. 9).

Враховуючи викладене, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування судових витрат 5422,40 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 207, 517, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 96161687000 від 04.02.2020 р. в розмірі 84445,11 грн. та судові витрати в розмірі 5422,40 грн., а всього 89867,51 грн.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Б. Плотникова