Ухвала суду № 136920980, 28.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12464/25

Провадження № 1-кп/761/656/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції із захисником ОСОБА_5 , ОСОБА_7 обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9

кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102040000007 від 31.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Янгібазара Юкорічірчікського району Ташкентської області, Республіки Узбекистану, громадянина рф, неодруженого, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 309 КК України

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України

та

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102040000007 від 31.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України.

Судом на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим та клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`які та/або зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_11 .

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав,зазначив про те, що обвинувачуються обвинуваченні і вчинення сукупності кримінальних правопорушень, в тому числі і особливо тяжких, вчинені із застосуванням насильства до потерпілого, ризики, які враховувались раніше судом не зменшились та продовжують існувати, менш суворіші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених та не забезпечать ненастання існуючих ризиків.

Захисник ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , просила врахувати інкриміновану останньому роль, відсутність вагомість доказів щодо його причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вказала на непомірність визначеної судом обставини, на умови тримання під вартою, на стан здоров`я бабусі обвинуваченого, тривалість перебування підзахисних під вартою що у сукупності просила врахувати при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 , заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 з аналогічних підстав, при цьому вказала на порушення прокурором вимог ст. 199 КПК України щодо змісту клопотання та процедури його вручення стороні захисту, клопотання не містить жодних нових або істотно змінених підстав, які б обґрунтовували необхідність продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила про загрозу життю підзахисному в умовах тримання під вартою, зважаючи на обстріли та прильоти ворожих у безпосередній близькості до у станови тримання під вартою та відсутність в установі укриття.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечував задоволення клопотання прокурора, посилаючись на формальність поданого клопотання, порушення прокурором процедури звернення з ним, на недопустимість доказів, якими прокурор обґрунтовує висунуте обвинувачення, а також на недоведеність заявлених прокурором ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого. Зокрема, захисник ОСОБА_6 вказав на формальність судових рішень, якими вирішуються питання про продовження строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та не враховуються умови тримання під вартою обвинувачених. Також захисники підтримали клопотання захисників ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , щодо зміни запобіжних заходів їх підзахисним.

Обвинувачені підтримали думку захисників. Обвинувачений ОСОБА_9 додатково вказав, на те, що судом порушено рівність обвинувачених перед судом зважаючи на те, що ОСОБА_11 визначено альтернативний запобіжний захід, а іншим обвинуваченим ні, хоча обвинувачення висунуте в одних і тих самих кримінальних правопорушеннях.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали наявні у розпорядженні суду дійшов наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, в тому числі, тяжкі та особливо тяжкі.

Суд особливо звертає увагу не те, що характер інкримінованих кримінальних правопорушень, а саме висунуте обвинувачення за тих фактичних обставин, які встановлені органом досудового розслідування є досить серйозним, зокрема у незаконному позбавленні волі, катуванні особи, вимаганні грошових коштів, тощо.

Частина письмових доказів, які судом досліджені є вагомими, разом із тим, на даний час дослідження письмових доказів та інших доказів не завершено та ретельнішу оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх подальшого дослідження, вивчення їх змісту та оцінці у сукупності в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за результатами судового розгляду.

А тому, очевидним є те, що на цей час, доводи прокурора про наявність у нього достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є обґрунтованими.

Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо особи обвинувачених.

Так, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_11 мають постійне місце реєстрації та проживання, неодружені, неповнолітніх дітей не мають, обвинувачений ОСОБА_9 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, неповнолітніх дітей не має, обвинувачений ОСОБА_10 має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що не дає підстав для висновків про наявність сталих соціальних зв`язків, які б були достатнім стримуючим фактором для ненастання ризику втечі.

На момент вирішення питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Судом у тому числі враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованих дій, фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлення обвинуваченими, що в разі доведення винуватості їм може бути призначене покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинувачених від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки на даний час суд фактично знаходиться на початковій стадії дослідження доказів сторони обвинувачення, свідки та потерпілий ще не допитані, а характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених у своїй сукупності, не переважають можливих ризиків неправомірної їх поведінки.

Суд, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає інтереси конкретної особи, а саме обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на особисту свободу, та про відсутність, у зв`язку з цим, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, а тому застосований раніше захід забезпечення у вигляді тримання під вартою є виправданим.

У зв`язку із наведеним у сукупності, суд вважає, що на даний час, менш суворіші запобіжні заходи не здатні будуть забезпечити ненастання існуючих ризиків.

Враховуючи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачуються, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у даному випадку суд не вбачає.

У попередніх рішеннях суд дійшов висновку про можливість визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_11 , навівши відповідні мотиви.

Разом із тим, враховуючи, що до цього часу застава у визначених судом розмірах внесена не була, слід дійти висновку про непомірність такої застави для обвинуваченого ОСОБА_11 , а тому суд вважає за необхідне зменшити раніше визначений розмір застави до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на фактичні обставини за яких ОСОБА_11 , інкримінується вчинення сукупності кримінальних правопорушень, а також наявність даних, що він притягувався вже до кримінальної відповідальності суд не вбачає підстав для визначення розміру застави в мінімальних межах передбачених для відповідної тяжкості кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому.

З наведених вище мотивів у їх сукупності суд не знайшов підстав для задоволення клопотання сторони захисту в особі захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою їх підзахисним.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити до 60 днів.

Керуючись ст.ст.176, 177, 182, 183, 193, 194, 199 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26 липня 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26 липня 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26 липня 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_11 , заставу у виді 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089;Призначення платежу: застава за ОСОБА_11 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від ..... по справі №761/12464/25, провадження № 1-кс/761/656/2026, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_11 , у разі внесення застави, такі додаткові обов`язки:

-прибувати до суду по першому виклику у даному кримінальному провадженні;

-не виїжджати за межі м. Києва, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання, роботи, про зміну засобів телефонного зв`язку;

-утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській областісвій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи де обвинувачений утримується під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної Установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно та письмово прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та суд.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого, з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Клоптання захсиників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного щаходу у виглячді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів, з моменту її проголошення, а особами, що утримуються під вартою, з моменту отримання її копії.

Суддя