Ухвала суду № 136920133, 04.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3291/26

ун. № 759/24909/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про прийняття зустрічного позову до розгляду

04 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районним суд м.Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участю представника відповідачів адвоката Назаренко Д.Л.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Назаренко Діани Леонідівни про прийняття зустрічного позову у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2025 ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_3 , у розмірі 97 373 грн. 41 коп., а також понесені судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 24.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.01.2026 засобами поштового зв`язку надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , який прийнято без додатків у підготовчому засіданні 04.05.2026 року.

Ухвалою від 13.01.2026 здійснено перехід до розгляду позовної заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за правилами загального позовного провадження.

05.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позову заяву.

Також 05.02.2026 надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», в якому позивач просить прийняти зустрічний позов до спільного розгляду у справі №759/24909/25 з первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, визнати недійсним та скасувати рішення комісії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», оформлене протоколом №1445 від 10.10.2024 по розгляду акту про порушення №24331 від 27.08.2024 року, про нарахування недоврахованої енергії в розмірі 97373, 41 грн, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

17.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання позивача за первісним позовом про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

24.02.2026 через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».

06.03.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача Дробини С.М. за первісним позовом адвокат Назаренко Д.Л. скерувала до суду письмові пояснення по справі.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Назаренко Д.Л. скерувала клопотання, в якому просить прийняти до розгляду із первісним позовом зустрічний позов, а також задовольнити клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3 .

Представник позивача за первісним позовом, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час проведення підготовчого засідання, до суду не прибув, жодних заяв чи клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не скеровував.

У засіданні представник відповідачів за первісним позовом адвокат Назаренко Д.Л. просить суд прийняти до розгляду в рамках даної судової справи зустрічний позов ОСОБА_1 , оскільки він тісно пов`язаний із предметом первісного позову.

Суд, заслухавши думку адвоката Назаренко Д.Л., вивчивши наявні у розпорядженні суду матеріали судової справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до ст. 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У постанові від 15.01.2025 у справі №357/8692/24 Верховний Суд витлумачив, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас, подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, зі змісту статті 193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу, як суд першої інстанції.

Отже, за змістом статті 193 ЦПК України однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №522/9011/19 (провадження №61-6642св21) зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним. При цьому вищевказаною нормою процесуального закону визначено дві альтернативні ознаки зустрічного позову: або взаємопов`язаність первісного та зустрічного позовів, що зумовлює їх спільний розгляд, зокрема, коли обидва позови виникають з одних правовідносин; або їх взаємовиключність, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов, який прийнятий судом для спільного провадження з первісним позовом, повинен знайти вирішення у виді загального рішення, яке має містити відповідь на обидві заявлені вимоги (як позивача, так і відповідача). Задоволення зустрічного позову спричиняє відмову в задоволенні первісного позову, однак не виключає можливості як задоволення обох вимог, так і однієї повністю, а іншої частково.

Вивчивши зміст зустрічного позову ОСОБА_1 , враховуючи, що зустрічна позовна заява подана відповідачем у строк, наданий ЦПК України для подачі відзиву, суд доходить висновку про можливість об`єднання в одному провадженні даних позовів та їх спільний розгляд, оскільки обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки позовні вимоги виникли з одних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 193, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Назаренко Діани Леонідівни про прийняття зустрічного позову задовольнити.

Прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (код ЄДРПОУ 41946011, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) про визнання недійсним та скасування рішення про нарахування недоврахованої енергії та об`єднати в одне провадження з первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Викликати учасників справи у підготовче засідання на 12 год. 30 хв. 29 червня 2026 року.

Ухвалу направити сторонам у справі.

Запропонувати відповідачу за зустрічним позовом подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали. Відзив та додатки до нього направляються відповідачем до суду з доказами відправлення відзиву та доданих до нього додатків позивачу.

Третя особа має право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі і який складає п`ятнадцять днів з дня отримання позову, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання, які направляються до суду з доказами відправлення відзиву та доданих до нього додатків до інших учасників справи (позивача, відповідача).

Роз`яснити учасникам справи порядок подання доказів.

Вважається, що при подачі позовної заяви, позивач подав усі наявні у нього в оригіналах докази та повідомив про відсутність у нього оригіналів поданих у копіях доказів, про що заявив клопотання в порядку ст. 84 ЦПК України про їх витребування в оригіналі або належним чином засвідчених їх копіях. У випадку неможливості подачі доказів у визначений строк разом із позовною заявою повідомив про це у позовній заяві із зазначенням про доказ, який не може бути подано, причини з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідач повинен подати відповідні докази обставин, на які він посилається, разом із відзивом на позов.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Учасники справи повинні подати докази на які вони посилаються у відповідності до ч. 8 ст. 43 ЦПК України - якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасники справи зобов`язані надати всі докази, які підтверджують кожну зазначену ними обставину, (обставини) якою (якими) вони обґрунтовують свої позовні вимоги або заперечення. Докази подаються в їх оригіналах або засвідчених копіях. У разі подачі письмового доказу у копії, учасник справи повинен її засвідчити, а також зазначити наявність у нього оригіналу такого доказу. У випадку відсутності оригіналу доказу, заявляється клопотання про його витребування в порядку ст. 84 ЦПК України.

Інформація про рух справи може бути отримана на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.