Рішення № 136918967, 27.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4525/26

Справа №754/998/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В. О.,

секретаря судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Укр кредит фінанс» звернувся через систему «Електронний суд» до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1560-6954. На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5412, для підписання кредитного договору 1560-6954 від 06.06.2025, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 14400,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період* -25 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та додаткових угод. Проте, відповідач свої зобов`язання не виконує належним чином. Отже, станом на 22.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 43632,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 14400,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 19872,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України - 7200,00 грн., заборгованість по комісії - 2160,00 грн. Враховуючи вище зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим звертається до суду.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.01.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Скориставшись правом подачі відзиву, відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується із сумою заборгованості за кредитним договором та із нарахованими відсотками за користування кредитом. Визнає факт отримання на свою банківську картку грошових коштів у розмірі 14400,00 грн і підтверджує готовність їх повернути. Проте відповідач категорично заперечує проти стягнення будь-яких інших сум. Вказує, що зазначені нарахування прямо суперечать імперативним нормам Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про споживче кредитування» та вимогам Цивільного кодексу України в період дії воєнного стану.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмові матеріали справи містять клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.06.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1560-6954.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

На виконання зазначених вимог, відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А5412 для підписання кредитного договору № 1560-6954 від 06.06.2025.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - сума кредиту - 14400,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 25 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору а Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач визнає факт отримання на свою банківську картку грошових коштів у розмірі 14 400,00 грн, що вказано у відзиві на позовну заяву.

З договору про відкриття кредитної лінії № 1534-6575 від 02.04.2025 встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Крім того, відповідач не заперечує факт укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1560-6954 від 06.06.2025 з ТОВ «Укр кредит фінанс».

В подальшому, відповідач всупереч умов кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами п. 4.10 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.00% (одна ціла, нуль сотих відсотків) за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього.

Відповідно до п. 4.11 договору комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим договором кредиту у день видачі кредиту.

Згідно з пунктом 4.14 Договору кінцевою датою повернення кредиту визначено 05 червня 2026 року. Водночас, у зв`язку з простроченням сплати процентів понад один календарний місяць, позивач, керуючись умовами пункту 8.3 Договору про відкриття кредитної лінії, ідпункту 9.2.1.6 Правил відкриття кредитної лінії та статтею 16 Закону України "Про споживче кредитування", направив відповідачу вимогу № 1560-6954/в від 28.10.2025 року про дострокове повернення кредиту в повному обсязі протягом 30 календарних днів.

У вказаній вимозі позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості в загальному розмірі 43632,00 грн та висунув вимогу сплатити вказану суму протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати її отримання. Також у вимозі було попереджено, що у разі її невиконання Кредитодавець буде змушений звернутися до суду з позовною заявою про примусове стягнення.

З огляду на те, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної сплати процентів та не повернув кошти у встановлений позивачем 30-денний строк після направлення вимоги про дострокове повернення боргу, Суд визнає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 14400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 19872,00 грн - заборгованості за процентами нарахованими за період з 06.06.2025 по 22.10.2025 відповідно до узгоджених у договорі ставок (п. 10.1 Договору), що не перевищує максимально дозволеного ліміту в 1 % на день.

Згідно розрахунку боргу відповідач не сплатив жодного платежу за кредитним договором.

Разом з тим, відповідач заперечуючи щодо розміру заборгованості, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наведеного позивачем.

Отже, судом перевірений розрахунок заборгованості наданий представником позивача, який суд вважає вірним.

Також обґрунтованою є вимога позивача про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 2160,00 грн.

Судвураховує, що Закон України "Про споживче кредитування" прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Вказаний Закон передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, а також Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 910/1274/24 та від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24.

Верховний Суд також наголошував, що нікчемними є положення договорів щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту, якщо кредитодавець не зазначив переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються за таку комісію (постанови Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 та від 09.10.2024 у справі № 582/202/22).

Натомість у справі, що розглядається, до стягнення заявлено не щомісячну плату, а разову комісію за видачу кредиту. Згідно з п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15,00 % від суми виданого кредиту, що в грошовому еквіваленті становить 2160,00 грн (14400,00 грн х 15%). Відповідно до умов Договору (п. 1.1), комісія грошові кошти, які згідно умов цього договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю як однієї (першої) з двох складових оплати за надання та користування кредитом (якщо умовами Договору передбачений обов`язок позичальника сплати комісії). Комісія за видачу кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24 підтвердив правомірність стягнення такої комісії, оскільки вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення повністю відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав жодних доказів сплати вказаної суми, суд приходить висновку, що вимога про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 2160,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, керуючись принципом змагальності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 14400,00 грн, процентів 19872,00 грн., комісії 2160,00 грн., є доведеними позивачем та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на піставі ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У позовній заяві позивач обґрунтовував правомірність нарахування процентів річних за ст. 625 ЦК України тим, що законодавчі заборони на такі нарахування під час воєнного стану більше не поширюються на нові договори, оскільки Законом № 3498-IX від 22.11.2023 (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) було повністю виключено п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Суд відхиляє такі твердження сторони позивача, оскільки норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має універсальний (загальний) характер і захищає всіх позичальників від нарахування штрафних санкцій та процентів за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану, незалежно від дати укладення кредитного договору. Закон № 3498-IX від 22.11.2023 не впливає на застосування норми ЦК України, який є Основним актом цивільного законодавства України (ч. 2 ст. 5 ЦК України). Прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього кодексу (аналогічний підхід зайняв Конституційний Суд України у рішенні від 13.03.2012 № 5-рп/2012 у справі про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва (абзац сьомий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)).

Враховуючи, що кредитний договір був укладений, і порушення грошового зобов`язання відповідачем відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування позивачем процентів річних (як міри відповідальності за ст. 625 ЦК України) у розмірі 7200,00 грн. є безпідставним та прямо суперечить вищенаведеній законодавчій забороні.

Тому у задоволенні позову в частині стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України слід відмовити.

З огляду на викладене вище, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2009,78 грн. (36200,00 грн.*2422,40 грн./43632,00 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1560-6954 від 06.06.2025 у розмірі 36200,00 грн. та судовий збір у розмірі 2009,78 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлений 27.05.2026.

Суддя: В.О.Сенюта