Ухвала суду № 136918759, 27.05.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3160/26

Провадження № 1-кп/727/282/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: ОСОБА_1

Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

За участю секретаря: ОСОБА_4

прокурора: ОСОБА_5

представника потерпілого: ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

заявника: ОСОБА_17 , представника ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці клопотання про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №727/3160/26, зареєстрованому в ЄРДР за №22025000000000056 від 21.01.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.189 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

04.03.2026 року до Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшло кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №22025000000000056 від 21.01.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.189 КК України.

11.05.2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_17 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_18 , про скасування арешту майна. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді від 18.03.2025 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить на праві власності ОСОБА_17 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуто в результаті його вчинення, речей, документів, а саме: мобільних телефонів, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, які перебувають у власності, та/або користуванні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чорнових записів, блокнотів, розрахунків, які містять відомості щодо учасників організованої групи, зокрема: ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

27.03.2025 року у ході проведення обшуку слідчим було вилучено автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_17 .

У подальшому, ухвалою слідчого судді від 10.04.2025 року клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 та ключ запалення з імобілайзером. Законний власник ОСОБА_17 участь у розгляді клопотання про накладення арешту на майно не брала.

Також вказував на те, що даний автомобіль визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Враховуючи те, що ОСОБА_17 є третьою особою та не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні, її право власності на автомобіль не скасовано, а також те, що з моменту накладення арешту на транспортний засіб, органом досудового розслідування могло бути проведено усі необхідні слідчі дії та експертні дослідження з ним, а тому вважає, що потреба у подальшому застосуванні арешту майна відпала.

ОСОБА_17 самостійно виховує двох малолітніх дітей, а тому позбавлення її фактичної можливості користування автомобілем шляхом його вилучення створює істотні перешкоди у забезпеченні належного рівня життя її дітей, їх своєчасного відвідування навчальних закладів, гуртків, секцій.

Окрім того, заявниця використовує транспортний засіб для надання допомоги своїй матері, яка є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок онкологічного захворювання.

Просила скасувати арешт майна в частині права користування ним, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.04.2025 року на автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 та ключа запалення з імобілайзером, який належить на праві власності ОСОБА_17 , та повернути його їй.

У судовому засіданні ОСОБА_17 та її представник клопотання підтримали, просили задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши думку заявника, представника та прокурора, інших учасників кримінального провадження, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Так, колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 18.03.2025 року слідчому було надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить на праві власності ОСОБА_17 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуто в результаті його вчинення, речей, документів, а саме: мобільних телефонів, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, які перебувають у власності, та/або користуванні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чорнових записів, блокнотів, розрахунків, які містять відомості щодо учасників організованої групи, зокрема: ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

27.03.2025 року у ході проведення обшуку слідчим було вилучено автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_17 .

У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.04.2025 року за клопотанням прокурора було накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 та ключ запалення з імобілайзером. Ухвалою слідчого судді також встановлено, що зазначений транспортний засіб визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Згідно договору купівлі-продажу №8041/2024/4453621 від 16.04.2024 року автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2018 року випуску належить на праві власності ОСОБА_17 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_12 .

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, власник або володілець майна під час розгляду клопотання про скасування арешту майна повинен довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано

Заявник вважає, що на даний час усі необхідні слідчі дії з належним їй транспортним засобом проведено, утримання майна, яке не містить доказової інформації в кримінальному провадженні, є надмірним обтяженням для власника такого майна, а тому відповідно до положення ст.174 ЦПК України, потреба у застосуванні арешту майна відпала. Вказувала на те, що у неї є двоє малолітніх дітей, а також мати-інвалід третьої групи, за якими вона доглядає, а тому у неї є гостра необхідність у користуванні належними їй на праві власності транспортним засобом.

Зі змісту клопотання та згідно позиції представника заявника вбачається, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба за відсутності проведення органом досудового розслідування слідчих та інших процесуальних дій щодо вказаного майна, зважаючи на його проведене документування.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати "справедливого балансу" між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати "справедливої рівноваги".

Оцінюючи доводи заявника про те, що заборона користуватися транспортним засобом призводить до неповноцінного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю, створює труднощі у вихованні малолітніх дітей, колегія суддів погоджується із ними та враховує, що ОСОБА_17 не має статусу обвинуваченої у кримінальному провадженні. Із змісту пред`явленого обвинувачення не встановлено факту використання автомобіля марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2018 року випуску під час інкримінованих дій.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що подальше обмеження власника у користуванні належним майном призведе до дисбалансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства.

Суд вважає, що обставини, які були враховані при накладені арешту на майно, на даний час частково перестали існувати, а тому потреба в подальшій забороні власнику користуватися майном відпала.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що скасування арешту, в частині заборони користування автомобілем, не суперечитиме такій меті накладення арешту, як забезпечення збереження речових доказів.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що потреба у подальшому арешті майна частково відпала, а також з метою недопущення порушення прав власника майна, колегія суддів приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання та скасування арешту майна в частині заборони користування даним майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 174, 309, 310, 372, 385 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання ОСОБА_17 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_18 , про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Частково скасувати арешт майна (без зняття заборони відчуження), накладений ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.04.2025 року, а саме: в частині користування транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_2 , 2018 року випуску та ключем запалення з імобілайзером, який належить на праві власності ОСОБА_17 .

Повернути ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належний їй на праві власності автомобіль марки «Toyota Camry» д.н. НОМЕР_1 vin: НОМЕР_3 , 2018 року випуску та ключ запалення з імобілайзером.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду буде складено та оголошено 27.05.2026 року.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3