Ухвала суду № 136916716, 28.05.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1850/25

Номер провадження 2-п/350/8/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 350/1850/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року у справі № 350/1850/25, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.

Заяву мотивувала тим, що заочне рішення у справі було ухвалене без її участі, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості надати суду свої пояснення, заперечення проти позовних вимог, а також докази на їх спростування, які, на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заявниця вказує, що копію заочного рішення суду вона отримала через підсистему «Електронний суд», однак у зв`язку із життєвими обставинами та складним фінансовим становищем не мала можливості своєчасно звернутися до суду із заявою про його перегляд.

Крім того, відповідачка зазначає, що не погоджується із прийнятим заочним рішенням, вважає його таким, що ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин справи, та наголошує на наявності у неї заперечень щодо позовних вимог, зокрема щодо розміру заборгованості, підстав її нарахування та умов укладеного кредитного договору, які, на її переконання, потребують перевірки судом із дослідженням відповідних доказів у судовому засіданні.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідно до положень частини першої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до статті 286 ЦПК України, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається судом у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення є наявність у сукупності двох умов, а саме: поважності причин неявки відповідача у судове засідання та неподання ним відзиву, а також наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подала, доказів поважності причин неявки суду не надала.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2026 відповідачкою через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано заяву про здійснення судового листування в електронній формі, у якій вона просила суд направляти всі процесуальні документи у справі в електронному вигляді через електронний кабінет.

Таким чином, відповідачка була обізнана про існування судового провадження, свідомо обрала електронний спосіб отримання судової кореспонденції.

Доводи заявниці про неможливість своєчасного подання заяви у зв`язку із життєвими обставинами та складним фінансовим становищем суд оцінює критично, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про поважність причин неявки у судове засідання.

У заяві відповідачки відсутні посилання на будь-які докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи та не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення.

Посилання заявниці на незгоду із прийнятим рішенням та намір надати пояснення і докази не можуть вважатися достатньою підставою для скасування заочного рішення, оскільки не свідчать про наявність нових істотних обставин, які не були відомі суду під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» (AFFAIRE PЕREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112) зазначено, що процесуальні строки є обов`язковими для дотримання, а правила, які регулюють строки для подання скарг та інших процесуальних документів, спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності.

Крім того, у пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO №23452/94), а також у пункті 54 рішення у справі «Круз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND №28249/95) зазначено, що держави мають право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні обмеження, з метою забезпечення впорядкованості та ефективності судового процесу.

Оцінивши доводи заявниці щодо пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, заочне рішення у справі № 350/1850/25 ухвалено 05 лютого 2026 року, тоді як із відповідною заявою про його перегляд відповідачка звернулася до суду 31 березня 2026 року.

Разом з тим, наведені заявницею причини пропуску строку не підтверджені належними доказами та не можуть бути визнані поважними.

Більше того, відповідачка була обізнана про розгляд справи та мала реальну можливість своєчасно звернутися до суду.

Отже, заява підлягає залишенню без задоволення також з підстав пропуску строку на її подання без поважних причин.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у сукупності передбачених законом підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до висновку, що заява відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України, за результатами розгляду заяви суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заяву відповідачки про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 247, 284-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року у справі № 350/1850/25 - відмовити.

Заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 05 лютого 2026 року у справі № 350/1850/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявниці, що відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: