Ухвала суду № 136916056, 25.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5740/26

Провадження № 1-в/204/601/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника установи (ВКЗ) ОСОБА_4 ,

засудженого (ВКЗ) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням т.в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло вищевказане подання.

В судовому засіданні представник Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_4 подання підтримав та просив його задовольнити. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_5 був засуджений вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2024 року за ч. 2 ст. 121 КК України до семи років позбавлення волі. Зараховано у строк покарання: на підставі ч.5 ст.72 КК України час попереднього ув`язнення з 31 грудня 2020 року по день набрання вироком законної сили, а саме 09 травня 2024 року. З 30 серпня 2025 року засуджений відбуває покарання у складі господарчої обслуги в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» згідно наказу №410/АГ-25 від 28 серпня 2025 року. Дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, правил внутрішнього розпорядку установи, за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці має 5 заохочень, та 7 стягнень які погашені за плином часу. Відповідно до ст. 123 КВК України приймає активну участь у програмах, що свідчить про свідоме прагнення засудженого до виправлення. До виховних заходів відноситься відповідально. Відповідно до ст. 110 КВК України підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними шляхом листування та побачень, отримує від них посилки та передачі. За результатами підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення від 20 квітня 2026 року визначено низький ступінь ймовірної небезпеки для суспільства.

Засуджений підтримав клопотання та просив звільнити його умовно-достроково від подальшого відбування покарання. Зазначив, що вину визнає, щиро розкаюється. Повідомив, що заступився за матір та порізав вітчима. Щодо стягнень вказав, що таким чином хотів утвердитися перед іншими засудженими.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підстави для застосування ст.81 КК України щодо засудженого ОСОБА_5 на даний час відсутні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи засудженого та надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право, зокрема, вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з ч.2 до ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким та умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, наявність заохочень не є єдиною обставиною, яка є підставою для застосування до засудженого пільги, яка передбачена ст. 81 КК України, - умовно-дострокове звільнення, так як існує ряд обставин які враховані судом при розгляді подання.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 лютого 2024 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і призначено йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року вирок залишено без змін. На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні з 31 грудня 2020 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 09 травня 2024 року. Початок строку: 09.05.2024, кінець строку: 31.12.2027. ОСОБА_5 відбув більше 2/3 строку призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого та встановлено в судовому засіданні, під час тримання під вартою у Державній установі «Біленьківська виправна колонія (№99)» та Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» ОСОБА_5 характеризується посередньо, 30.04.2021, 22.10.2021, 12.11.2021, 29.04.2022, 23.09.2022, 02.02.2023, 20.12.2023 було накладено дисциплінарні стягнення за зберігання заборонених предметів, які погашено.

З 25.08.2025 відбуває покарання у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Згідно наказу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» від 28 серпня 2025 року № 410/АГ-25, ОСОБА_5 було зараховано до числа господарчої обслуги Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» на посаду підсобного робітника. 20.12.2024, 28.03.2025, 30.06.2025, 17.12.2025, 23.06.2026 до засудженого було застосовано заохочення у вигляді подяки за виконання покладених завдань та дотримання правил поведінки.

Суд зазначає, що хоча стягнення і були погашені у встановленому законом порядку, проте враховуються, як характеристика поведінки засудженого протягом усього періоду відбування покарання. Наявність заохочень за нетривалий період не свідчить про стійке виправлення засудженого.

Тобто за час відбування покарання засуджений не завжди належним чином дотримувався порядку та умов відбування покарання, хоча це є обов`язком засудженого, відповідно до ст.9 КВК України.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлені обставини, що процес виправлення засудженого досяг тієї стадії, на якій відбування ним призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі. Поведінка засудженого не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та бути підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

У судовому засіданні не надано інших доказів виправлення засудженого ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави для застосування пільг до нього згідно ст. 81 КК України.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст.537, ст.539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання т.в.о. начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя ОСОБА_1