Ухвала суду № 136915933, 26.05.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/12410/25

Провадження № 1-кп/202/901/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 18.12.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210001878, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 08.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210001878 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає, у зв`язку з чим, під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час заявлені ризики не зменшились. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, просить суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання та просили зменшити обвинуваченому розмір застави.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, свідчить те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, адже усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, обвинувачений може умисно переховуватись від суду з метою уникнення від відповідальності. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 не працює, не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу, свідків свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_5 ознайомився із матеріалами кримінального провадження, в тому числі анкетними даними свідків у кримінальному провадженні, що у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому останній підозрюється та суворості покарання, яке загрожує йому у випадку доведення вини, з метою уникнення від встановленої законом відповідальності є досить високим ризик того, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою відмови або зміни в подальшому ними показів.

Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_5 будучі раніше неодноразово судимим, за вчинення умисних, в тому числі злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, судимість за які непогашена і незнята, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість і не усвідомлення невідворотності покарання.

Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України не встановлено.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому відповідний розмір застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

З урахуванням наведеного вище, суд визначаючи розмір застави вважає, що вона має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити. Тому суд враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров`я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 33 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 924 грн. 00 коп., що відповідає розміру встановленому ч.5 ст.182 КПК України. Разом з тим, у разі внесення застави, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 24 липня 2026 включно.

Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, встановивши її у розмірі 33 (тридцять три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 924 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із м. Дніпра Дніпропетровської області без письмового дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1