Ухвала суду № 136914706, 28.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2026 року справа № 580/5421/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/5421/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

25.05.2026 вх.№27817/26 представник Позивача адвокат Хомич Іван Олександрович (ордер від 28.04.2026 серії АА №1705150) у позовній заяві просить:

визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмові ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2023-2025 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 25.02.2026 та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Позивач не зазначає які приписи якого нормативно-правового акта не застосував Відповідач під час розгляду заяви, що відсутня в матеріалах справи у контексті з частиною 5 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, ч.4 ст.6 Закону України Про адміністративну процедуру (висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права) у межах адміністративного провадження.

Позивач усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України не обгрунтовує зміст і характер порушеного права, не надає власні розрахунки деструктивних відхилень на підтвердження вимоги щодо застосування якого саме коефіцієнта на виконання якого саме нормативно-правового акта щодо якої індексації коли призначеної пенсії у бланку заяви про призначення без дати не містить відмітки працюючий/непрацюючий та не визначено чи не призначадась чи призначалась пенсія якого саме виду і не заповнені відповідні графи та рядки наданої форми засвідченої Позивачем, позаяк розписка не заповнена і надані додатки не вказані, а у заяві без дати йдеться про звернення за призначенням у 2026 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2023-2025 і одночасно вказано:пенсія за вислугу років була призначена за іншим законом, проте одночасно йдеться про перерахунок та призначення пенсії за віком.

Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладений на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Тобто визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Матеріали адміністративного позову не містять розрахунків щодо недоотриманої пенсії з окресленням правовідносин у розумінні поняття власності/майна, на захист якого серед інших приписів є стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник Позивача не повідомляє про нечинність постанови КМУ №821, №1778 та інших нормативно-правових актів у контексті обрання джерела виплати.

Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із п.59 Висновку КРЄС №7 юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

Ґ. Радбрух відзначає, що позитивістська абсолютизація закону («закон є закон», «наказ є наказ») призвела до ототожнення права і сили, обеззброїла всіх (включаючи юристів) перед злочинними й свавільними законами. Водночас народ не зобов`язаний підкорятися несправедливим свавільним законам, а юристи повинні знаходити в собі мужність визнавати такі закони неправовими. Адже існують правові принципи більш авторитетні, ніж будь-які юридичні приписи, «надзаконне право» це природне право, біблейські принципи, а Богові варто підкорятися більше, ніж людині, саме Богові належить вирішальний голос[c.57]. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення: колективна монографія / А. М. Бернюков, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 / (Відп. ред. В. С. Бігун). К., 2009. 316 с. (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»).

Загальновідомо, що Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Відомостей про те, що Президент України відповідно до п.16 ст.106 Конституції України зупинив дію акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності представник позивача не надав.

ВС у справі №200/5836/24 висновує: індексація пенсій має проводитися шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, проте власного розрахунку відхилень та підтвердження втручання у яке саме право допустив Відповідач не надає і не обгрунтовує щодо послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2023-2025.

Непоодинокими є випадки, коли після виконання органами Пенсійного фонду України судового рішення щодо перерахунку пенсії у визначений судом спосіб розмір пенсії особи зменшується. Для поновлення розміру пенсії в розмірі, що був до виконання судового рішення, заявникам необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України із заявою про визначення розміру пенсії, встановленого до виконання рішення суду (https://www.ombudsman.gov.ua/storage/app/media/zmenshennya-pensii.pdf).

ВПВС 14 травня 2025 року у справі № 440/14216/23, провадження № 11-67заі24 висновує: одним з основних принципів, який застосовується державою для реалізації конституційного права на соціальний захист, є принцип збалансованості та пропорційності між фінансовими можливостями держави, які визначаються передусім внутрішнім законодавством держави, що враховує, зокрема, зовнішні та внутрішні економічні й політичні чинники; Держава здійснює регулювання змісту та обсягу соціальних прав, встановлюючи обмеження щодо їх реалізації не лише в Конституції, а й у законах України. Законодавчі обмеження не можуть порушувати сутнісний зміст цих прав; правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, що не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.1 «Про національну безпеку України» оборонне планування складова частина системи державного стратегічного планування, що здійснюється з метою забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони, їх спроможностей, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави.

Відомо, що в Україні 24.02.2022 введений режим дії воєнного стану, продовжений.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Роз`яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо протиправних дій; повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження; доказів на підтвердження втручання у яке право Позивача допущено обраним відповідачем у спірних правовідносинах з наданням розрахунків відхилень щодо недоотриманої пенсії та обгрунтування з покликанням на нормативно-правовий акт, що не виконав Відповідач щодо сформованих висновків ВС згідно із частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру»; копії заяви-звернення Позивача до органу ПФУ.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 28.05.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА