Ухвала суду № 136914058, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 травня 2026 року Справа № 520/11139/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ КИЄВА" про стягнення добровільно несплаченої суми штрафних санкцій,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить стягнути з ТОВ ФАРМАЦІЯ КИЄВА суму штрафних санкцій у розмірі 34000,00 грн.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 08.05.2026 позивачу необхідно було надати до суду оригінал платіжного документу та надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску строк звернення до адміністративного суду, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

22.05.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом та усунення недоліків позовної заяви, до якого додано, зокрема, квитанцію про сплату судового збору. У клопотанні позивач просить поновити строк на звернення до суду, посилаючись на значний кадровий дефіцит в управлінні правового забезпечення (лише 3 працівники при штаті 9 одиниць), надмірне службове навантаження, умови воєнного стану, повітряні тривоги, відключення електроенергії.

Відповідач 27.05.2026 надав заперечення проти задоволення клопотання, в яких зазначає, що клопотання подано з порушенням 10-денного строку, наданого ухвалою суду для усунення недоліків. Причини пропуску строку не є поважними аналогічна справа № 520/17428/25 була подана позивачем своєчасно. Кадрові проблеми існували тривалий час і не є обставинами непереборної сили. Просить не відкривати провадження у цій справі, а позовну заяву повернути позивачу.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), суддя дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 08.05.2026.

Вважаю, що цей адміністративний позов необхідно залишити без руху, виходячи з наступних мотивів.

Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Абзац 2 ч. 2 ст. 122 КАС України пов`язує початок перебігу тримісячного строку звернення до суду саме з днем виникнення підстав, які дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Правила обчислення строків у адміністративному процесі встановлює стаття 120 КАС України, згідно з ч. 1 якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.07.2023 у справі №640/2003/22 та від 18.10.2023 у справі №640/7304/22, дійшов висновку, що у ч. 3 ст. 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.

В спірних правовідносинах судом встановлено, що рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №4/4833 від 27.03.2025 за результатами розгляду справи за Актом від 20.03.2025 № 570-10 у приміщенні ГУ ДПСС м. Києва 20.03.2025, були відправлені 27.03.2025 ТОВ ФАРМАЦІЯ КИЄВА (ЄДРПОУ: 43648874) засобами поштового зв`язку за адресою: 61038, Україна, Харківська обл., місто Харків, В`їзд Білостоцький, буд.3., що підтверджується роздруківкою про відправку з сайту АТУкрпошта за Трекінг номером №06 011 288 800 90. У резолютивній частині рішення про застосування адміністративногосподарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін №4/4833 від 27.03.2025р., зобов`язано відповідача сплатити штрафні санкції до державного бюджету України у 15-денний строк (15 календарних днів) після отримання рішення.

Вказане рішення було отримано відповідачем 01.04.2025, що підтверджено належними доказами. Відтак позивач набув право на звернення до суду із цим позовом з 16.04.2025.

З урахуванням наведеного строк для звернення до адміністративного суду сплив 16.07.2025 (3 місяці з момент отримання рішення від 27.03.2025 та 15 днів на його оскарження із сторони відповідача).

До суду позивач звернувся лише 04.05.2026, в зв`язку з чим строк для звернення до суду ним пропущено.

Щодо обставини воєнного стану, повітряні тривоги та відключення електроенергії є загальними для всіх учасників процесу і не можуть автоматично визнаватися поважними причинами пропуску строку у кожній конкретній справі без доведення їх безпосереднього унеможливлення подання саме цієї позовної заяви.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена. Суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Верховний Суд неодноразово наголошував, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків (ухвала КАС ВС від 10.03.2023 року у справі №540/1285/22). Воєнний стан наразі триває, що не завадило зверненню позивача до суду з позовом (з пропуском строку).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі ВС) в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені причини пропуску строку неповажними та відмовив у відкритті касаційного провадження. Так, Верховний Суд зазначив: «…Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, колегія суддів вважає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану».

Позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск процесуального строку звернення до суду та не надає суду документальних доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску процесуального строку та підстав для його поновлення.

Позивач наводить обставини про те, що строк пропущено через поважні причини, а саме через велику завантаженість позивача та нестачу фахівців, кадровий дефіцит в управлінні правового забезпечення, на який посилається позивач, є хронічним і не носить характеру обставин непереборної сили. Довідка про штатну чисельність станом на 01.01.2026, тобто, вже після спливу тримісячного строку після складення вищезазначеного рішення від 27.03.2025 не підтверджує неможливості своєчасного подання позову. Позивачу належить надати докази саме з 16.07.2025.

Наведене у сукупності дозволяє суду дійти висновку, що можливість звернення до суду з даним позовом, залежала виключно від волевиявлення самого позивача.

У зв`язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, а тому у клопотанні про поновлення такого строку слід відмовити.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Також слід враховувати, що поважними причинами пропущення строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, якщо підстави заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованим, а наведені в ньому підстави для поновлення строку звернення до суду суд визнає неповажними через відсутність жодних даних про їх підтвердження та існування з об`єктивних причин.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили об`єктивні перешкоди та заважали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом прав, позивачем не надано.

Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність тієї чи іншої обставини. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації своїх прав.

У зв`язку із наведеним суд повторно відмічає, що причини, які названі позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду визнав неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Згідно з частиною шостою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску строк звернення до адміністративного суду, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 1 ст. 123, ст. 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині вказаних позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАРМАЦІЯ КИЄВА" про стягнення добровільно несплаченої суми штрафних санкцій - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом десяти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова