Рішення № 136913956, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Справа № 520/5206/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 , матеріальну допомогу для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначивши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невключення до складу грошового забезпечення позивача при обчислені матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки сум індексації до грошового забезпечення, з якого здійснено обчислення таких допомог. У зв`язку із наведеним, просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що позивачу дійсно у 2020-2022 роках виплачувались вищевказані допомоги. Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 1282-XII соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. З вказаного вбачається, що матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань не є обов`язковою виплатою і якщо коштів на її виплату недостатньо, виплачувати її немає можливості. Враховуючи зазначене, такі виплати, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, мають разовий характер, то індексації не підлягають. Разом із тим, вказані допомоги вже виплачено позивачу а тому спірні правовідносини між сторонами відсутні. Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій викладено пояснення аналогічні змісту обставин наведених у адміністративному позові.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 07.04.2026 адміністративний позво залишено безе руху для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвалою суду від 17.04.2026 у задоволенні заяви представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 520/5206/26 відмовлено. Заяву позивача про поновлення процесуального строку задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із адміністративним позовом, у справі № 520/5206/26, за період з 19.07.2022 до 21.12.2022.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, позивач з 25.06.2018 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції України в Харківській області. З 21.12.2022 звільнений зі служби в поліції за власним бажанням. Дані обставини підтверджено доказами, які містяться у матеріалах справи.

Позивач наводить аргументи про те, що нарахування та виплата матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки нарахована із розмір грошового забезпечення, яке не містило сум індексації, хоч така нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісячно протягом оспорюваного періоду.

Натомість сторона відповідача покликається на ч. 3 ст. 2 Закону № 1282-ХІІ про те, що такі допомоги не підтягаються індексації.

Однак суд відмічає, що спірні правовідносин стоються не індексації нарахованих та виплачених допомог, а щодо не включення сум індексації до щомісячного грошового забезпечення позивача з якого здійснюється нарахування та виплата допомог за спірні періоди.

Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.

В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.

Суд установив, проведено індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2020 до 21.12.2022, що підтверджено довідками про доходи від 03.02.2026 № 156, №157, №158.

Відповідно до інформації про складові грошового забезпечення, які враховані для розрахунку матеріальної допомоги для оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлено, нарахування матеріальної допомоги для оздоровлення за 2020 рік у сумі 4290,00 грн (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж служби), за 2021 рік у сумі 6314,01 грн ( посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж служби, надбавка за специфічні умови проходження служби) за 2022 рік у сумі 14250,96 (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж служби, надбавка за специфічні умови проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, премія); нарахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у сумі 6381,00 грн (в межах виділених асигнувань), за 2021 рік у сумі 1015,23 грн (в межах виділених асигнувань), за 2022 рік у сумі 13460,41 грн (посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавка за стаж служби, надбавка за специфічні умови проходження служби, премія).

Отже, дійсно убачається невключення індексації до грошового забезпечення з якого обчислено вищевказані допомоги, стосовного чого суд відмічає наступне.

Пунктом 1 постанови КМУ "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошове забезпечення курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, складається з посадового окладу. Грошове забезпечення Голови Національної поліції та його заступників визначається цією постановою.

Відповідно до частини 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпеченні поліцейських індексується відповідно до закону.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доході населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельне спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Суд керується тим, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною грошового забезпечення.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку виплат військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №638/5794/17, від 27.12.2019 у справі №643/11749/17, предметом розгляду яких було, зокрема, включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації грошового забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Суд повторно зазаначає, що позивачу дійсно протягом 2020-2022 років виплачувалась вищевказані допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, однак до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислено розміри вказаних вище виплат, відповідач не включив суми індексації.

На підставі викладеного, суд прийшов переконання про те, що оскільки індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, з якого має бути обрахована сума грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги на вирішення соціально-побутових питань, тому у відповідача були відсутні законні підстави для неврахування зазначених сум при обчисленні розміру матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020-2022 роки.

З метою ефективного захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, сум індексації.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене доходжу висновку про задоволення позову.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена матеріальна допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога для оздоровлення за 2020-2022 роки, сум індексації.

Зобов`язати Головного управління Національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити з урахуванням сум індексації ОСОБА_1 матеріальну допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу для оздоровлення за 2020-2022 роки, з врахуванням виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, будинок № 13, код ЄДРПОУ 40108599.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 28.05.2026.

Суддя М. І. Садова