Рішення № 136913809, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 р. № 520/7484/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» (код ЄДРПОУ 43804495, вул. Слобідська, буд. 10, с. Мечебилове, Харківська обл., 64712) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Харківській області в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не підтвердження для Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем вчасно та в повному обсязі подавалася податковому органу уся необхідна звітність.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що ФГ "РІК АГРІКОЛ " подано до Ізюмської ДПІ ГУ ДПС у Харківській області податкову звітность з єдиного податку четвертої групи на 2026 рік від 20.02.2025 № 9038063352 в порушення вимог пункту 48.4 статті 48 ПКУ, а саме в обов`язкових реквізитах вказано код за КАТОТТГ територіальної громади адміністративно територіальної одиниці UA63100090000052019, який не повідає жодному з територіальних громад Ізюмського району.

У відповіді на відзив позивач додатково аргументував свою правову позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Харківській області, код ЄДРПОУ 43804495.

З 01.01.2025 Фермерське господарство включено до Реєстру платників єдиного податку ІV групи.

20.02.2026 позивачем в електронному кабінеті платника податків задля підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2026 рік було подано:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) від 20.02.2026 на 2026 рік;

- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2026;

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2026 загальний звітний;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 20.02.2026.

Вказана звітність контролюючим органом не була прийнята, про що свідчить квитанція №1, в якій міститься інформація про проходження документом технічної перевірки , тобто в документі вказано, що «Документ не може бути прийнятий - Платник не перебуває на обліку в ДПІ 2027 з 01.01.2026. Платник перебуває на обліку в ДПІ 2014».

23.03.2026 до електронного кабінету платника податків Фермерського господарства надійшов лист Головного управління ДПС у Харківської області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06, яким повідомлено про те, що позивачу не підтверджено статус платника єдиного податку ІV групи на 2026 рік.

Підставою для непідтвердження позивачеві статусу платника єдиного податку на 2026 рік стало неподання ним звітної податкової декларації платника єдиного податку IV групи на 2026 рік контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки у терміни, визначені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему 4 групу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені гл. І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» р. XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Відтак, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється ПК України, п. 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

За змістом внесених з 01 січня 2015 року у ПК України змін, окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %, а не необхідність встигнути до 20 лютого подати пакет документів.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Системний аналіз норм доводить, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою.

ПК України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі № 814/1394/15.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 299.6 статті 299 ПК України встановлено, що підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Слід зауважити, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Суд зазначає, що згідно з пп. 5 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З 01.01.2025 позивач мав статус платника єдиного податку четвертої групи. При цьому, відповідного рішення податкового органу про анулювання такої реєстрації відповідачем не приймалося, а тому 01.01.2026 позивач автоматично повинен був набути статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

Також матеріалами справи підтверджується, що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем скеровувалася до контролюючого органу відповідна податкова звітність, яка була отримана відповідачем.

Зокрема, вказане підтверджується матеріалами з електронного кабінету позивача про прийняття загальної податкової декларації з єдиного податку на 2026 рік.

Пунктами 48.1 статті 48 ПК України установлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначені повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України, зокрема, у разі відсутності обов`язкових реквізитів (у тому числі коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, якщо це передбачено формою податкової декларації).

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За приписами пункту 49.15 статті 49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Податковим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларації вимогам статті 48 ПК України.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року №261; далі Порядок №557).

Відповідно до пунктів 7, 8, 11 розділу ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема, перевірку обов`язкових реквізитів. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Судом встановлено, позивачем через «Електронний кабінет платника» подано пакет уточнюючої податкової звітності задля підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи на 2026 рік:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи) від 20.02.2026 на 2026 рік;

- відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2026;

- розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання від 20.02.2026 загальний звітний;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2025 рік від 20.02.2026.

Суд зазначає, що пункт 299.10 статті 299 ПК України передбачає повноваження контролюючого органу щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку, а не підтвердження чи відмови у підтвердженні статусу такого платника.

Направлений на адресу позивача лист Головного управління ДПС у Харківській області від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06 не є рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки не містить висновку відповідача про таке анулювання.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не було дотримано передбаченої законодавством процедури перевірки податкової звітності Позивача, як платника єдиного податку, за наслідками якої було встановлено факт її неподання в терміни, визначені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України

Крім цього, суд звертає увагу, що передбачена податкова звітність все ж була прийнята, тому виходячи із системного аналізу приписів статей 298-299 ПК України відсутні підстави стверджувати про настання умов для анулювання ліцензії згідно з підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 ПК України (яким передбачено можливість анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи у випадку неподання звітності взагалі).

Отже, дії контролюючого органу вказують на не доведення податковим органом дотримання ним як суб`єктом владних повноважень способу реалізації владних управлінських функцій, а також свідчить про безпідставність та протиправність дій податкового органу щодо не підтвердження позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2026 році.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління ДПС у Харківській області в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06 є протиправною та підлягає скасуванню.

Для ефективного відновлення порушеного права позивача суд зобов`язує Головне управління ДПС у Харківській області поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» (код ЄДРПОУ 43804495, вул. Слобідська, буд. 10, с. Мечебилове, Харківська обл., 64712) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) в підтвердженні Фермерському господарству «РІК АГРІКОЛ» (код ЄДРПОУ 43804495, вул. Слобідська, буд. 10, с. Мечебилове, Харківська обл., 64712) статусу платника єдиного податку IV групи, оформлену листом від 19.03.2026 №13971/6/20-40-04-13-06.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) поновити ФГ «РІК АГРІКОЛ» статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2026 та внести до реєстру платників єдиного податку відомості про Фермерське господарство «РІК АГРІКОЛ» (код ЄДРПОУ 43804495, вул. Слобідська, буд. 10, с. Мечебилове, Харківська обл., 64712) як платника єдиного податку IV групи на 2026 рік, видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку IV групи у 2026 році.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) на користь Фермерського господарства «РІК АГРІКОЛ» (код ЄДРПОУ 43804495, вул. Слобідська, буд. 10, с. Мечебилове, Харківська обл., 64712) сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 травня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях