Рішення № 136913788, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 р. № 520/6966/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29005), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 384 800,00 грн, з 01.01.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно з чинним законодавством.

У відповіді на відзив позивач додатково аргументував свою правову позицію у спірних правовідносинах.

Керуючись приписами статей 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши доводи сторін, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як суддя у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Як зазначено у позовній заяві, Східним апеляційним господарським судом позивачці було видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-36/005946 від 05.07.2024 року, зі змісту якої вбачається, що станом на 04.07.2024 року посадовий оклад ОСОБА_1 складає 131 375,00 грн, доплата за вислугу років 80% - 105 100,00 грн, щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 5% - 6 568,75 грн, разом сума суддівської винагороди - 243 043,75 грн. Для визначення базового розміру посадового окладу судді був застосований показник прожиткового мінімуму у розмірі 2102,00 грн.

Вказані дії Східного апеляційного господарського суду стали підставою для звернення позивача до суду у справі №520/23128/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №520/23128/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного апеляційного господарського суду, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Східного апеляційного господарського суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по 03 липня 2024 року суддівської винагороди (в тому числі допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги при звільненні, компенсації за невикористані відпустки), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн 00 коп.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 03 липня 2024 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року 2270 грн 00 коп., на 1 січня 2022 року 2481 грн 00 коп., на 1 січня 2023 року 2684 грн 00 коп., на 1 січня 2024 року 3028 грн 00 коп., з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язано Східний апеляційний господарський суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 05 липня 2024 року, виходячи з базового розрахунку розміру посадового окладу судді на підставі прожиткового мінімуму, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 апеляційну скаргу ДСА залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №520/23128/24 залишено без змін.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №520/23128/24 Східний апеляційний господарський суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 04.02.2025 року №10, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у сумі 3028 грн 00 коп. Згідно з вказаною довідкою станом на 05.07.2024 року суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 350 112,50 грн, що підтверджується копією вказаної довідки у матеріалах справи.

07.02.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Листом від 10.02.2025 №3913-4207/Ф-03/8-2000/25 відповідач повідомив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №520/20058/24 здійснено розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% від суддівської винагороди судді, визначеної у довідці Східного апеляційного господарського суду №08-36/005946 від 05.07.2024 відповідно до Закону №1402, де посадовий оклад визначено виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102,00 грн. Також зазначено, що підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до ст. 142 Закону №1402 немає.

Окрім вказаного, у матеріалах справи міститься рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.02.2025 О/р 204850008658, де зазначено наступне: "за результатами розгляду звернення від 07.02.2025 за №4207/Ф-2000-25, відмовити ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 70% суддівської винагороди судді на підставі довідки Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 за №10 відповідно до Закону №1402".

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду у справі №520/4480/25.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/4480/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у перерахунку пенсії, викладене у листі-відповіді ОСОБА_1 від 10.02.2025 року №3913-4207/Ф-03/8-2000/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки, виданої Східним апеляційним господарським судом №10 від 04.02.2025 року, в розмірі 70 відсотків, виходячи з розміру суддівської винагороди 350 112,50 грн, з 05.07.2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 05.07.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2025 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №520/4480/25 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов залишено без задоволення.

11.03.2026 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

З урахуванням принципу екстериторіальності вказана заява від 11.03.2026 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026, під час розгляду заяви виявлено, що відсутні підстави для проведення перерахунку, оскільки не надані документи, згідно з якими можливо провести перерахунок пенсії. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку пенсії №204850008658 від 19.03.2026, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).

Згідно з частиною другою статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною п`ятою статті 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці подається до органів Пенсійного фонду України через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи.

Пунктом 6 розділу IV Порядку №3-1 визначено, що заява про перерахунок щомісячного довічного утримання та довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці або довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України у відставці подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 6 розділу IV Порядку №3-1).

Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1 визначено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 для призначення (перерахунку) щомісячного довічного утримання подаються оригінали документів.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку №3-1 орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відтак правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни розміру грошового утримання або складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Як вбачається з положень Закону №1402-VIII, розмір посадового окладу судді, який є базовою складовою суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Статтею 4 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень, водночас для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня - 2102 гривні. Аналогічні положення містяться і у відповідних статтях законів України про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024, 2025 роки.

Відповідно, статтею 7 Закону України від 03.12.2025 №4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу, зокрема, судді, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.

Статтею 7 Закону №3460-IX встановлено, що з 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень. При цьому для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено прожитковий мінімум у розмірі 2102 гривні.

Отже, відповідно до Закону №3460-IX з 1 січня 2024 року встановлено також спеціальний прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.

Разом з тим суд зазначає, що встановлення законами про Державний бюджет України окремої величини прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді не може змінювати гарантії суддівської винагороди, визначені Конституцією України та спеціальним Законом №1402-VIII, оскільки розмір суддівської винагороди відповідно до статті 130 Конституції України встановлюється законом про судоустрій.

Тобто наведеними статтями законів України про Державний бюджет України на 2021-2025 та 2026 роки фактично змінено складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, передбачені частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIII.

Слід зазначити, що питання наявності підстав для застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України станом на 1 січня календарного року, для розрахунку посадового окладу судді було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Так, у постанові від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

"Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі №966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Водночас, законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.

Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".

У справі №240/9028/24, яка переглядалась Великою Палатою Верховного Суду, спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв`язку з відставкою судді.

Натомість у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема наявності підстав для здійснення такого перерахунку у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня відповідного року.

Разом з тим суд враховує, що у цій справі предметом спору є не нарахування суддівської винагороди діючому судді, а реалізація гарантії щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з чим оцінка спірних правовідносин здійснюється з урахуванням спеціальних норм статті 142 Закону №1402-VIII та правових висновків Верховного Суду щодо перерахунку саме довічного грошового утримання суддів у відставці.

Крім того, постановою від 12 вересня 2025 року №19 Пленум Верховного Суду, керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 7, 50-52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 5 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні для цілей визначення посадового окладу судді.

Звертаючись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні для цілей визначення посадового окладу судді, Пленум Верховного Суду виходив з того, що наявні підстави стверджувати, що суддівська винагорода та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Конституції і законів України, міжнародних актів є складовими статусу судді; є гарантією здійснення судочинства незалежним, неупередженим, безстороннім і справедливим судом; поширюються на усіх суддів; такі гарантії є однаковими і не залежать від жодних умов (віку, стажу, посади, юрисдикції суду тощо). Тобто матеріальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, захищено від зменшення або скасування.

Гарантії незалежності суддів у частині матеріального забезпечення повинні бути забезпечені не як матеріальне забезпечення людини, а як особи, що займає посаду судді і здійснює судочинство та є представником судової влади, і при цьому має гарантію такого забезпечення незалежно від впливу як інших складових державної влади, так і інших представників судової влади.

Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, Верховним Судом у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25 було сформульовано наступний висновок у спірних правовідносинах:

- у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;

- для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд констатує у спірних правовідносинах, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відмовляючи позивачеві як судді у відставці в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, діяло необґрунтовано та всупереч вимогам частини другої статті 130 Конституції України і частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70% від розміру суддівської винагороди.

Враховуючи зміну розміру посадового окладу судді, який є складовою суддівської винагороди внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в силу ст. 135 Закону №1402-VIII наявні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 70 відсотків з 01.01.2026 року.

Разом з тим, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці саме виходячи з розміру суддівської винагороди 384 800,00 грн, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого довічного грошового утримання з 01.01.2026 року, суд зазначає наступне.

За змістом Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органом Пенсійного фонду України на підставі заяви особи та довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, визначення конкретного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці належить до повноважень відповідного органу Пенсійного фонду України та здійснюється за результатами розгляду поданих особою документів, з урахуванням довідки про суддівську винагороду, відомостей пенсійної справи, раніше проведених виплат та інших обставин, які мають значення для правильного обчислення належної до виплати суми.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 року, яким позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з мотивів відсутності підстав та ненадання документів, згідно з якими можливо провести такий перерахунок.

Водночас відповідач, приймаючи спірне рішення, не надав належної оцінки праву позивача як судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та не навів достатніх мотивів, з яких подані позивачем документи не можуть бути підставою для вирішення питання про перерахунок.

За таких обставин суд доходить висновку, що спірне рішення прийнято без належного з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування правової природи щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та гарантій, передбачених статтями 126, 130 Конституції України і Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, визначаючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що у цій справі спір між сторонами виник щодо наявності у позивача права на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року.

Судом встановлено, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди.

Також судом встановлено, що з 01.01.2026 року законом про Державний бюджет України на відповідний рік змінено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є розрахунковою величиною для визначення базового розміру посадового окладу судді.

За таких обставин у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

Відмова відповідача у проведенні такого перерахунку мотивована відсутністю підстав для його здійснення та ненаданням документів, згідно з якими можливо провести перерахунок. Однак така позиція відповідача не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки право позивача на перерахунок виникає внаслідок зміни розміру складової суддівської винагороди, з якою Закон №1402-VIII пов`язує розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Ураховуючи встановлені обставини справи, характер порушеного права та відсутність у відповідача дискреції щодо вирішення питання про перерахунок після встановлення судом права позивача на нього, належним способом захисту є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 року у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

Разом з тим, позовна вимога в частині визначення конкретного розміру суддівської винагороди у сумі 384 800,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки обчислення розміру суддівської винагороди та належних до виплати сум здійснюється органом Пенсійного фонду України на підставі належних документів пенсійної справи та з урахуванням установлених законом складових суддівської винагороди.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Так, на час розгляду цієї справи відповідний перерахунок органом Пенсійного фонду України не проведено, розмір сум, які можуть підлягати виплаті за результатами такого перерахунку, не визначено, а тому відсутні підстави для висновку про порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області права позивача саме в частині невиплати вже перерахованих сум.

Крім того, питання виплати сум, визначених за результатами перерахунку, має вирішуватися після здійснення такого перерахунку у встановленому законом порядку. У разі невиплати органом Пенсійного фонду України сум, визначених за результатами перерахунку, позивач не позбавлена права на звернення за судовим захистом у відповідній частині.

За таких обставин позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 року з урахуванням раніше виплачених сум є передчасною та задоволенню не підлягає.

При розв`язанні спору суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зокрема на рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України".

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 22, 139, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29005), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №204850008658 від 19.03.2026 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2026 у розмірі 70 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, обчисленої із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29005) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28 травня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях