Ухвала суду № 136913698, 27.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

27 травня 2026 р. № 520/12028/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №204950012915 від 13.03.2026 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із проведенням індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, 2019-2021 роки у розмірі 10 846,37 грн:

- з 01.03.2023 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197;

- з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 1,0796;

- з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 1,0796; 1,115;

- з 01.03.2026 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 1,0796; 1,115; 1,121.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн., заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання зазначеної ухвали суду 25.05.2026 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та визнати причини його строку поважними, зазначивши, що фактично протиправність дій органів Пенсійного фонду України встановлена постановою Верховного Суду від 13 січня 2025 року по справі № 160/28752/23, в якій суд встановив, що ГУ ПФУ здійснюючи перерахунок пенсії позивачці на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058, встановивши їй щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році та 100,00 грн у 2023 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14 та 1,197, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства; було визнано неправомірним застосування органами Пенсійного фонду України показника середньої заробітної плати станом на 1 жовтня 2017 року в сумі 3764,40 грн при здійсненні індексації пенсій відповідно до Постанов № 118, № 168, № 185 та № 209.Представник позивача вважає, що лише після ознайомлення з Постановою Верховного Суду позивач мав можливість дізнатися, про те, що своїми діями Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) обмежувало його право на індексацію пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача вважає, що стверджує, що оскаржує саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2026 № 204950012915 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 . Тому з 13.03.2026 має обчислюватися 6-місячний строк для звернення до адміністративного суду. З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.

Розглянувши подану заяву та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Посилання представника позивача на висновки Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач не був учасником вказаної справи, а наведення Верховним Судом правових висновків в іншій справі в аналогічних правовідносинах не може вважатися днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, посилання представника позивача на той факт, що про порушене право позивач дізнався лише після прийняття Верховним Судом постанов з питань правильності нарахування індексації органами Пенсійного фонду України, не можуть бути прийняті судом до уваги. Такий факт свідчить лише про те, що позивач почав вчиняти активні дії щодо захисту свого порушеного права після зміни судової практики на користь пенсіонерів.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

В постанові від 28 січня 2025 року у справі № 120/1483/24 Верховний Суд наголосив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

В ухвалі суду від 15.05.2025 про залишення позовної заяви без руху, суд дійшов висновку про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами щодо проведення індексації пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», оскільки правовідносини, з приводу яких позивач звернулась до суду, виникли з 01.03.2023, водночас з цим позовом позивач звернувся 13.05.2026, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Посилання позивача на те, що строк звернення до суду повинен обраховуватись з моменту прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.03.2026 № 204950012915 суд вважає безпідставним, оскільки суд наголошує, що 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду.

Суд у цій справі наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.

При цьому, суд не вказував на те, що позивач пропустив строк звернення до суду із вимогою щодо оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №204950012915 від 13.03.2026 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 .

Звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 05 березня 2026 року про здійснення перерахунку та виплати пенсії за віком з урахуванням проведення індексації та отримання від Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області рішення №204950012915 від 13.03.2026 про відмову у проведенні перерахунку пенсії є датою, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо відновлення на його думку порушеного права, а не датою, з якої потрібно обраховувати початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом.

Суд зазначає, що аргументів, належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 15.05.2026, не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Так, враховуючи вищенаведені правові позиції, а також те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 13.05.2026 його права можуть бути захищені судом з 13.11.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01.03.2023, як просить позивач.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними.

Відтак, подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду в межах спірного періоду з 01.03.2023 по 12.11.2025, а наведені на виконання ухвали від 15.05.2026 у заяві про усунення недоліків, причини пропуску строку суддею визнано неповажними, то позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.03.2023 до 12.11.2025 - підлягає поверненню.

Відповідно до п. 1 ч. 4, 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.5, 123, 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.03.2023 до 12.11.2025.

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду в межах спірного періоду з 01.03.2023 до 12.11.2025 відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.03.2023 до 12.11.2025 - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА