Рішення № 136913674, 28.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 травня 2026 року справа №520/30321/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС"

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішення, постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (далі по тексту позивач, ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДСНС України у Харківській області про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів стосовно ТОВ "Ньютон-Промсервіс" №280, №281, №282, №283 від 27.10.2025;

- визнати протиправними та скасувати Постанови Головного управління ДСНС України у Харківській області про накладення штрафів на ТОВ "Ньютон-Промсервіс" №24, №25 від 06.11.2025 на загальну суму 68 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем рішення та постанови є протиправними та такими, що суперечить нормам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тому підлягають скасуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач 11.12.2025 через систему "Електронний суд" надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Позивачем 18.12.2025 подано заперечення на відзив, де викладено його пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З 24.10.2025 по 27.10.2025 відповідачем відповідно до направлення на перевірку №44 від 23.10.2025 проведено позапланову перевірку характеристик аерозольних розпилювачів у ТОВ «Ньютон-Промсервіс».

У якості предмету перевірки було зазначено поліроль для пластику PITON дата виготовлення 01.07.2025, штрих-код 4823112407682 та емаль універсальна ґрунтувальна для пластику New Ton, дата виготовлення 25.09.2024 штрих-код 4820155685701.

Підставою для проведення перевірки у направленні було зазначено «за ланцюгом постачання, якщо у результаті перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції №34 від 27.10.2025, копія якого міститься у матеріалах справи, на підставі якого відповідачем прийняті рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів №280, №281, №282, №283 від 27.10.2025.

Зазначеними рішеннями позивача зобов`язано привести продукцію до встановлених вимог та встановлено тимчасову заборону надання продукції на ринку.

Також за результатами зазначеної перевірки відповідачем складено протоколи №24, №25 від 27.10.2025 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», на підставі яких прийнято постанови №24, №25 від 06.11.2025 про накладення на позивача штрафів у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000,00 грн) кожна, тобто на загальну суму 68 000,00 грн.

Також судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень та постанов було виявлення порушень Таблиці 1 підпункту 2.2. Додатка 1 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2023 № 154 з боку позивача при маркуванні Продукції, які полягали у наступному.

Згідно вимог Регламенту має бути нанесено: 1. Сигнальне слово «Небезпека» або «Увага»; 2. «Надзвичайно займистий аерозоль»; 3. «Не розпилювати біля відкритого полум`я та іншого джерела запалювання»; 4. «Захищати від сонячних променів. Не допускати нагрівання вище 50 С/122F»; 5. На аерозольні розпилювачі не нанесено масу нето.

У той час як маркування Продукції позивачем було наступним: 1. «Небезпечно»; 2. «Надзвичайно легкозаймистий аерозоль», «Легкозаймистий аерозоль»; 3. «Не розпилювати проти відкритого полум`я або інших джерел вогню», «Не розпиляти на відкритий вогонь або інші джерела загорання»; 4. «Берегти від сонячних променів і зберігати за температури не вище 50 С»; 5. «На аерозольний розпилювач нанесений об`єм 400 ml».

Вважаючи вказані рішення, постанови такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі Закон України №2735-VI).

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 1 Закону України №2735-VI (у редакції від 21.12.2024) державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 10 Закону України №2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів. Органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 37 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, затверджене Наказом ДСНС від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС від 06.11.2025 № 1404) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території: здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності ДСНС.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 23 Закону України №2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Частинами п`ятою - сьомою статті 23 Закону України №2735-VI передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Відповідно до частин першої, другої статті 23-1 Закону України №2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області від 22.10.2025 №1911 відповідачем в термін з 24.10 по 27.10.2025 здійснено позапланову перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання у позивача за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 8.

У ході здійснення позапланового заходу перевірено документи про обіг продукції та технічну документацію на наступну продукцію: ПОЛІРОЛЬ ДЛЯ ПЛАСТИКУ «PITON», 400 мл., штриховий код: 4823112407682, дата виробництва: 01.07.2025; Емаль універсальна ґрунтувальна для пластику «New Ton», 400 мл., штриховий код: 4820155685701, дата виробництва: 25.09.2024. Суб`єкт господарювання заявляє про себе як про виробника зазначеної продукції.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем: складено Акт перевірки характеристик продукції від 27.10.2025 №34; прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими було обмежено надання вищезазначеної продукції на ринку в частині приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та тимчасової заборони надання продукції на ринку; складено 2 протоколи про виявлені порушення вимог Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції та Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції; винесено 2 постанови про накладення штрафу.

Стосовно тверджень позивача відносно того, що розбіжності у маркуванні не можна розцінити як порушення Регламенту та вимог законодавства та правомірну підставу для прийняття рішень та постанов та на переконання позивача, з огляду на зафіксовані порушення (вербальне відхилення у словесних формулюваннях на балоні при збереженні тотожності змісту) застосовані відповідачем обмеження і штрафи є явно непропорційними вказаним фактам, суд зазначає наступне.

Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції відповідно до сфер їх відповідальності. ДСНС України здійснює ринковий нагляд за аерозольними розпилювачами, відповідно до Технічного регламенту аерозольних розпилювачів.

Під час здійснення позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання відповідач повинен керуватися виключно вимогами Закону, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", Законом України "Про адміністративну процедуру" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в сфері здійснення державного ринкового нагляду, у тому числі Технічним регламентом аерозольних розпилювачів. Вимоги зазначених нормативних приписів є імперативними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Пунктом 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, серед іншого, передбачено, що на кожний аерозольний розпилювач наносяться такі дані (нанесені дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними): г) відомості, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до Технічного регламенту; ґ) маса та місткість нетто.

Під час перевірки встановлено, що на аерозольних розпилювачах, щодо яких проводилась перевірка не було нанесено масу нетто, а також неправильно зазначено відомості маркування, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до цього Технічного регламенту, що не відповідає встановленим вимогам.

Суд зазначає, що Законом та Технічним регламентом аерозольних розпилювачів не допускаються жодні розбіжності у маркуванні, або вербальне відхилення у словесних формулюваннях на балоні при збереженні тотожності змісту. Такі розбіжності можуть призвести до помилкового трактування кінцевим споживачем застережних заходів, які мають зазначатися у маркуванні.

Особливу увагу суд звертає на те, що Технічний регламент визначає різні попереджувальні написи про небезпечність в залежності від категорії товару, а саме - в залежності від категорії займистості аерозолю (першої, другої та третьої). Позивач у позовній заяві вказує, що, зокрема, несуттєвою є розбіжність між маркуванням вказаним на товарі "надзвичайно легкозаймистий аерозоль" та "легкозаймистий аерозоль", у той час як законодавчо для цієї категорії товарів передбачено "надзвичайно займистий аерозоль". Однак, маркування "легкозаймистий аерозоль" призначене для іншої категорії займистості аерозолів, а маркування "надзвичайно легкозаймистий аерозоль" взагалі відсутнє у технічному регламенті, відтак такі розбіжності у маркуванні є суттєвими.

Аерозолі, які перевірялись, були визначені позивачем (виробником) надзвичайно займистими з зазначенням на продукції відповідного маркування, а отже потребують особливої уваги споживача перед їх використанням, у тому числі дослівного маркування сигнального слова, попереджувальних написів про небезпечність, застережних написів стосовно запобігання небезпеці під час використання (експлуатації), застережних написів стосовно запобігання небезпеці під час зберігання, відповідно до вимог Технічного регламенту аерозольних розпилювачів. Маркування маси нетто аерозольної продукції, зокрема, потрібно для класифікації об`єктів підвищеної небезпеки згідно з Порядком ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки та ведення їх обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2022 №1030 і розробленим з урахуванням Директиви 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 04.07.2012 про контроль загроз виникнення значних аварій, пов`язаних із використанням небезпечних речовин, та про внесення змін і подальше скасування Директиви Ради 96/82/ЄС.

Також відповідно до пункту 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, на кожний аерозольний розпилювач наносяться такі дані (нанесені дані повинні бути видимими, розбірливими і незмивними): а) найменування або зареєстрована торговельна марка (знак для товарів і послуг) та поштова адреса суб`єкта господарювання, що вводить в обіг аерозольний розпилювач; б) символ (перевернутий епсилон) згідно з додатком 2 до Технічного регламенту аерозольних розпилювачів; в) кодове позначення, яке дає змогу ідентифікувати партію одного типу аерозольного розпилювача; г) відомості, зазначені в пункті 2.2 додатка 1 до цього Технічного регламенту; ґ) масу та місткість нетто.

Перевіркою встановлено, що позивачем (виробником) виконано вимоги підпунктів а), б) та в) пункту 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, але не виконано вимоги підпунктів г) та ґ) пункту 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, а отже факт нанесення знаку відповідності Технічного регламенту аерозольних розпилювачів не звільняє виробника від відповідальності за нанесення інших маркувань, передбачених технічним регламентом.

Щодо посилання позивача на правову позицію, викладену Верховним судом України у рішенні від 31.01.2022 у справі №640/15352/19 та стверджує, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до Закону має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам, посилаючись на статтю 28 Закону - Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка становить серйозний ризик, суд зазначає наступне.

Порушення вимог пункту 5 Технічного регламенту аерозольних розпилювачів, а саме: невідповідність маркування продукції не свідчить про те, що така продукція становить серйозний ризик, проте свідчить про невідповідність такої продукції встановленим вимогам, адже порушено вимоги відповідного технічного регламенту.

Відповідно до пункту 1 статті 29 Закону, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Зазначене було здійснено контролюючим органом та позивачу була надана можливість змінити маркування та таке, яке б відповідало законодавчим вимогам. Водночас, позивачем проігноровано вимоги відповідача та не внесено зміни у маркування, яке це вимагається приписами чинного законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону обмеження надання продукції на ринку, а саме - приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Відтак, відповідачем при прийнятті обмежувальних (корегувальних) заходів було повністю враховано пропорційність рівню загрози перевіреної продукції суспільним інтересам, тому рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.10.2025 №280, №281, №282, №283 прийняті відповідно до статті 29 Закону та стосувалися тимчасової заборони надання продукції на ринку та приведення продукції у відповідність встановленим вимогам шляхом нанесення на продукцію маркування, відповідно до вимог Технічного регламенту аерозольних розпилювачів.

Стосовно правової позиції, викладеної Верховним судом України у рішенні від 31.01.2022 у справі №640/15352/19 слід зазначити, що предметом спору у вказаній справі було нанесення знака відповідності виробником не на виробі, а на пакуванні до нього та те, що на зазначену продукцію надано декларацію про відповідність, видану уповноваженим органом.

У випадку перевірки, що є предметом спору у справі №520/30321/25 від 25.11.2025, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за відсутність маркування та неправильне маркування продукції, а декларація про відповідність не вимагається Технічним регламентом аерозольних розпилювачів. Відтак, правова позиція Верховного суду України у рішенні від 31.01.2022 у справі №640/15352/19 не може бути аналогічною спору у справі від 25.11.2025 № 520/30321/25.

Суд зазначає, що способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання рішень визначаються пунктом 5 частини 7 статті 33 Закону.

У Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.10.2025 №280, 281, 282, 283 в пункті 4 розділу Примітки відповідач зазначив: "Згідно із статтею 36 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення, приписи, дії чи бездіяльність органів державного ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства. Права та обов`язки суб`єктів господарювання визначено в статтях 7, 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" відповідно".

Крім того, суд повідомляє, що форма Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є типовою та затверджена наказом Мінекономрозвитку від 19.04.2019 №667 "Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції".

У пункті 3.2.2 позивач зазначає, що відповідачем на порушення частини 11 статті 33 Закону не були надіслані проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідно до частини 15 Закону у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.10.2025 №280, №281, №282, №283 представнику позивача особисто, про що в рішеннях зроблено відмітки про вручення. Під час вручення рішень представник позивача ознайомився з їх змістом та строками виконання рішень, жодних заперечень та пояснень не надавав.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб.

Стосовно тверджень позивача, щодо того відповідачем на порушення частини 5 статті 33 Закону у оскаржуваних рішеннях не були зазначені підстави застосування відповідних обмежень, а також вказані обмеження є очевидно непропорційними, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.10.2025 №280, №281, №282, №283 в абзаці першому зазначено: "Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийнято на підставі частини другої статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", за результатом проведеної органом ринкового нагляду позапланової перевірки характеристик аерозольних розпилювачів у ТОВ "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" в термін з 24.10.2025 по 27.10.2025 за місцезнаходженням органу ринкового нагляду в Головному управлінні ДСНС України у Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 8, відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 22.10.2025 №1911 та направлення на проведення перевірки від 23.10.2025 №44".

Крім того, у рішеннях є обґрунтування прийнятих рішень; зазначено відповідно до яких норм Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" вжито обмежувальний (корегувальний) захід; зазначено зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання, термін виконання рішень та порядок повідомлення суб`єктом господарювання органу державного ринкового нагляду про виконання цього рішення.

Також суд зазначає, що статтею 44 Закону передбачено відповідальність за порушення його вимог.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: 1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" термін "введення в обіг" це надання продукції на ринку України вперше.

Відповідно до видаткової накладної від 05.08.2025 №4952, постачальником продукції, що не відповідає встановленим вимогам є позивач, сам позивач заявляє про себе як про виробника продукції. Це свідчить, що саме позивач вперше здійснив введення даної продукції в обіг.

Відповідачем були прийняті рішення про накладення штрафів за результатами розгляду справ - протоколів про виявлене (і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 27.10.2025 № 24, 25 та Акта перевірки характеристик продукції від 27 жовтня 2025 року №34.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що оскаржувані Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27.10.2025 №280, №281, №282, №283 та Постанови про накладення штрафу від 06.11.2025 №24, №25 прийняті відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.

Суд також ураховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮТОН-ПРОМСЕРВІС" (вул. Чичибабіна, буд. 9, кв. 110, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ: 35348880) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61013, код ЄДРПОУ: 38631015) про визнання протиправними та скасування рішення, постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА