Ухвала суду № 136913265, 28.05.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про відвід

28 травня 2026 року Р і в н е№460/685/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебувала справа № 460/685/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 20 липня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком згідно з рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 20 липня 2024 року пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком відповідно рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(11)/2021, статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР.

Дане рішення суду набрало законної сили 29.07.2025.

Ухвалою суду від 26.08.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі № 460/685/25 упродовж тридцяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області в прийнятті звіту про виконання рішення суду та встановлений новий строк для подання звіту.

Ухвалою суду від 26.03.2026 призначено розгляд звіту в судовому засіданні 03.04.2026.

Ухвалою суду від 03.04.2026 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області у прийнятті звіту про виконання рішення суду і встановлено новий строк для подання звіту.

На виконання ухвали суду від 03.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 29.04.2026 надійшов звіт про виконання рішення суду, який наразі перебуває на розгляді суду.

Також судом, за наслідком розгляду заяв ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, постановлено ряд ухвал.

Зокрема, ухвалою суду від 19.01.2026 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду.

Ухвалою суду від 19.01.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року в адміністративній справі №460/685/25, щодо нарахування з 01 січня 2026 року ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі десяти мінімальних пенсій без урахування розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 04.03.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду: змінено спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/685/25 шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області невиплаченої пенсії в сумі 160799,99грн.

Наразі на розгляді суду перебуває заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 04.03.2026.

Окрім цього, 12.05.2026 ОСОБА_1 подано заяви про встановлення контролю за виконанням рішення суду в порядку ст.382 КАС України та в порядку ст.383 КАС України, які наразі перебувають на розгляді суду.

27.05.2026 ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Дудар О.М. від розгляду справи № 460/685/22, обґрунтовану тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області упродовж чотирьох місяців на виконання рішення суду не виплачує жодних коштів, а суддя розглядає заяви про встановлення контролю за виконанням рішенням з порушенням встановлених законів строків і такий розгляд є формальним.

Ухвалою суду від 27.05.2026 визнано заяву про відвід необґрунтованою та передано справу № 460/685/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу даної справи, для вирішення питання про відвід, визначено суддю Комшелюк Т.О.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді Дудар О.М. в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про відвід головуючого судді, суд враховує наступне.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Доречним буде зазначити також і те, що згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд зауважує, що твердження позивача у поданій заяві фактично зводяться до того, що розгляд заяв, поданих в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, є формальним та триває понад установлений процесуальним законом строк.

Проте аналіз змісту постановлених ухвал, наведених вище по тексту, вказує на відсутність формального розгляду. Навпаки, суд взяв до уваги та оцінив як аргументи і докази, подані позивачем, так і аргументи та докази, подані відповідачем. Сам факт неприйняття звіту про виконання судового рішення та надання суб`єкту владних повноважень нового строку для подання звіту свідчить про відсутність формалізму та поверхового розгляду. А тривалість розгляду заяв позивача про встановлення судового контролю обумовлена об`єктивними причинами, позаяк рівень завантаженості суддів Рівненського окружного адміністративного суду, є одним з найвищих серед адміністративних судів України.

Суд стверджує, що факт недотримання встановленого законом строку розгляду поданих позивачем заяв не може автоматично вказувати на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому будь-яких інших доводів та обґрунтувань щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Дудар О.М., позивач у заяві про відвід не навів.

Отже аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на «суб`єктивний критерій», так і з погляду на «об`єктивний критерій», сформульовані Європейським судом з прав людини.

Суд не встановив наявність обставин, вказаних у пунктах 2-5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, що могли б стати підставою для відводу судді Дудар О.М., тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дудар Оксани Михайлівни у адміністративній справі № 460/685/25, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк