Рішення № 136912859, 28.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 492/1706/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянув у письмовому загальному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Арцизької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення .

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивачки, ОСОБА_1 , до відповідача, Арцизької міської ради, в якій позивачка просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Арцизької міської ради №155 від 29.08.2025 Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивачка стверджує, що рішення про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення є протиправним, оскільки було прийнято членами виконавчого комітету, більшість яких не проживає на території міста, без попереднього погодження з депутатами громади, яких вибирав народ, без урахування думки жителів, незважаючи на їх негативну позицію під час громадських слухань, без належного обгрунтування підвищення цін.

Позивачка вказує на подання ДП Водоканал матеріалів, які не стосуються зміни вартості тарифів.

Крім того, як зазначила позивачка, комісія з житлових питань Арцизької міської ради під час обговорення цього питання визнала рішення незаконним та прийняла рішення про звернення до сесії ради з приводу скасування рішення виконкому. Також спірне рішення прийняте без урахування Постанови КМУ №502 від 29.04.2022, відповідно до якого протягом дії воєнного стану в Україні , але не пізніше завершення поточного опалювального періоду рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи на теплову енергію, у тому числі тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для населення та застосовувати їх до споживачів на рівні тарифів, що застосовуються станом на 24 лютого 2022.

Також позивачка посилалася на відсутність в спірному рішенні строку його дії.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що подані ДП Водоканал матеріали стосувалися зміни вартості окремих складових чинного тарифу без перегляду його структури та кількісних показників, що відповідає ознакам коригування тарифів. Відповідач вважає, що доводи позивача щодо відсутності погодження рішення про коригування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення з депутатами міської ради, а також щодо врахування результатів громадських слухань не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Також відповідач зазначав, що постійна комісія міської ради відповідно до чинного законодавства не має повноважень щодо скасування, зупинення чи визнання незаконними рішень виконавчого комітету. Постанова КМУ №502 від 29.04.2022, на яку посилається позивачка, не має зобов`язального характеру, не встановлює імперативну заборону на коригування тарифів, а містить в собі рекомендаційні положення.

Необґрунтованими також є доводи позивачки щодо порушення чинного законодавства в частині визначення строку дії тарифів. У спірному рішенні здійснене коригування чинних тарифів у межах строку їх дії, а не встановлення нових тарифів.

Додатково віповіадч зазначав, що рішенням від 27.11.2025 №34-33 затверджена програма відшкодування різниці в тарифах для населення на послуги централізованого водопостачання та водовідведення комунальному підприємству Водоканал Арцизької міської ради на 2025-2026 роки. Зазначене рішення спрямоване на забезпечення належного функціонування підприємства та водночас захист прав та інтересів мешканців громади, гарантуючи доступність послуг та соціальну справедливість в їх оплаті.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 13.11.2026 Арцизький районний суд Одеської області передав цю адміністративну справу за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

13.02.2026 справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

17.02.2026 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.

11.03.2026 суд ухвалив забезпечити участь представника відповідача в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

25.03.2026 сторони на судове засідання не з`явилися, сул на підставі ч.9 ст.205 КАС України, суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

22.07.2025 Комунальне підприємство Водоканал подало клопотання коригування тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.

29.08.2025 відповідач прийняв рішення №155 Про коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення у місті Арцизі.

Відповідно до цього рішення з 01.09.2025 відповідач вікоригував тариф на централізоване водопостачання у розмірі 52.81 грн./м.куб. За централізоване водовідведення - 46,39 грн./м.куб.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Позивачка посилається на те, що відповідач не врахував рекомендації постанови КМУ №502 від 29.04.2022 щодо не підвищення тарифів протягом дії воєнного стану , не врахував думку комісії з житлових питань Арцизької міської ради, прийняв рішення про коригування тарифів без попереднього погодження з депутатами громади, яких вибрав народ, без урахування думки жителів громади, а також на невстановлення строку дії рішення.

З іншої сторони, відповідач вважає, що до відповідно до вимог чинного законодавства він мав право коригувати тарифи, заперечував проти існування мораторію на коригування тарифів на централізоване водопостачання .

Отже зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо існування законних підстав для коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення протягом дії воєнного стану на території України.

Законом, який захищає споживачів від зростання цін на критичні ресурси (газ, тепло) та створює фінансові механізми для підтримки життєздатності підприємств критичної інфраструктури в умовах війни є Закон України Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування від 29.07 2022. Ключовими його напрямками є запровадження мораторію на підвищення тарифів, державні гарантії та компенсації, врегулювання заборгованості в т.ч. централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.1 цього Закону:

Протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення тарифів на:

послуги з розподілу природного газу для побутових споживачів;

теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;

послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

Аналіз ст.1 та тексту цього Закону в цілому свідчить про те, що він не встановлює мораторій на підвищення або коригування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.

У Постанові КМУ від 01.06.2011 №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат пов`язаних із провадженням господарської діяльності з централізованого водопостачання та /або централізованого водовідведення, з причин, що не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів (обов`язкових платежів), мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, орендної плати та амортизації, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, зміни обсягу фінансових витрат, складової частини планового прибутку, у тому числі внаслідок зміни курсу валют за наявності у ліцензіата кредитних зобов`язань перед міжнародними фінансовими організаціями, може проводитися коригування тарифів.

Щодо постанови КМУ Про деякі питання регулювання діяльності у сфері економічних послуг та зв`язку із введенням в Україні воєнного стану №502 від 29.04.2022, на яку посилається позивачка, суд погоджується з аргументами відповідача, що вона носить рекомендаційних характер.

Так відповідно до п.1 цієї Постанови: Протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендувати органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. Тобто вказана постанова не містить імперативної заборони на коригування тарифів.

З огляду на зміст спірного рішення подані КП Водоканал матеріали стосувалися коригування, а не встановлення тарифів.

Щодо посилання позивачки на неврахування результатів громадських слухань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні :

Проведення громадських слухань є обов`язковим щодо:

1) прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади;

2) проектів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проекту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або статутом територіальної громади.

Таким чином, при прийнятті рішення про коригування тарифів на комунальні послуги закон не передбачає проведення громадських слухань, як таких. Відповідно попереднє погодження жителів громади під час громадських слухань не є обов`язковим для прийняття рішення про коригування тарифів виключно за результатами громадських слухань.

Необґрунтованими є аргументи позивача щодо встановлення строку дії тарифів, оскільки спірне рішення стосується коригування чинних тарифів протягом строку їх дії.

Також суд відхиляє твердження позивачки про визнання житловою комісією незаконним спірного рішення, оскільки постійна комісія міської ради відповідно до чинного законодавства не має повноважень щодо скасування, зупинення чи визнання незаконними рішень виконавчого комітету, а її висновки не лягають в основу вирішення питання щодо коригування тарифів.

На підставі викладеного суд робить висновок про недоведеність позиції позивачки щодо незаконності спірного рішення з підстав, зазначених в позові. Питання економічного обґрунтування коригування тарифів позивачка у своїй позовній заяві не зазначила та не ставила їх вирішення перед судом. Тому питання законності спірного рішення з точки зору їх економічного обґрунтування суд у цій справі не вирішував.

Таким чином, суд робить висновок про відмову задоволенні позову.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позовних вимог та оскільки в цій справі експертизи не проводилися, свідки не викликалися, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.