Ухвала суду № 136912685, 28.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26613/25

УХВАЛА

28 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 06 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, що виразилась у неврученні їй постанови про адміністративне правопорушення;

- визнати протиправними дії приватного виконавця Лукасевича К.В., які полягали у внесенні транспортного засобу HUNDAI I 30, державний номер НОМЕР_1 до розшуку без належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову про розшук транспортного засобу, яка була винесена в межах виконавчого провадження № 78059211;

- зобов`язати відповідачів надати суду копії відповідних постанов (про штраф та про відкриття виконавчого провадження);

- стягнути з Відповідача-1 Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради ЄДРПОУ 23987115 та Відповідача-2 Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич К.В РНОКПП:3304108362 у рівних частках на користь позивача:

- сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн; на користь АБ "П.О. ПРАВА ЛЮДИНИ" ЄДРПОУ 45811326;

- витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі відповідно до прейскуранту АБ "П.О. ПРАВА ЛЮДИНИ", з яких 200,00 грн є умовною сумою, частково сплаченою позивачем, а решта підлягає стягненню з обох Відповідачів у рівних частках по 5150 грн. згідно з договором про надання правової допомоги, укладеним між Позивачем та Адвокатським бюро «Права людини».

Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

14 серпня 2025 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява (вхід. № ЕС/83208/25) та 15 серпня 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вхід. № ЕС/83710/25), згідно яких позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту транспорту зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, що виразилась у неврученні їй постанови про адміністративне правопорушення;

- визнати протиправними дії приватного виконавця Лукасевич Катерини Володимирівни, які полягали у внесенні транспортного засобу HUNDAI I 30, державний номер НОМЕР_1 до розшуку та блокировки коштів коштів на банківському рахунку, без належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати постанову про розшук транспортного засобу, винесену в межах виконавчого провадження № 78059211, а також блокировку коштів на рахунку позивача;

- зобов`язати відповідачів надати суду копії відповідних постанов (про штраф та про відкриття виконавчого провадження);

- стягнути з відповідача-1 Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради ЄДРПОУ 23987115 та відповідача-2 Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич К.В РНОКПП: НОМЕР_2 у рівних частках на користь позивача:

- сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн; на користь АБ "П.О. ПРАВА ЛЮДИНИ" ЄДРПОУ 45811326;

- витрати на професійну правничу допомогу в повному обсязі відповідно до прейскуранту АБ "П.О. ПРАВА ЛЮДИНИ", з яких 200,00 грн є умовною сумою, частково сплаченою позивачем, а решта підлягає стягненню з обох відповідачів у рівних частках по 5150 грн. згідно з договором про надання правової допомоги, укладеним між Позивачем та Адвокатським бюро «Права людини».

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправним дій та скасування постанови відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року по справі № 420/26613/25 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправним дій та скасування постанови передано на розгляд Приморського районного суду м. Одеси як адміністративного.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю задоволено.

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Матеріали адміністративної справи № 420/26613/25 надійшли з Приморського районного суду м. Одеси 25 березня 2026 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 березня 2026 року, адміністративну справу за № 420/26613/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови відмовлено.

25 травня 2026 року від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни до суду надійшла заява (вхід. № 57283/26) про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відтак, оскільки рішення у цій справі ухвалено в порядку письмового провадження, судом виклик сторін не здійснювався, а розгляд питання про ухвалення додаткового рішення проведено за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Із аналізу вищевикладених норм чинного законодавства України вбачається, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу можливе за умови належного підтвердження факту надання такої допомоги, обсягу наданих послуг, їх вартості, а також фактичного понесення відповідних витрат або наявності обов`язку їх сплати стороною.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до приписів частини другої статті 134 КАС України витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката розподілу між сторонами не підлягають.

Судом встановлено, що заявником у даній справі є Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерина Володимирівна, яка виступала відповідачем у справі під час здійснення владних управлінських функцій у межах виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Приватний виконавець під час здійснення примусового виконання рішень реалізує делеговані державою владні управлінські функції, а тому у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України.

Отже, витрати приватного виконавця на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу між сторонами незалежно від результату розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку із викладеним, заява Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Лукасевич Катерини Володимирівни про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Cтефанов