Рішення № 136912037, 28.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 рокусправа № 380/2905/26Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар Наталії Андріївнирозглянув адміністративну справу у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м. Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення, оформлене, п. 3.3 протоколу №14 від 29.11.2025 року засідання об`єднаної житлової комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, яким вирішено перенести дату зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 на 06.02.2016 року;

-визнати неправомірним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 29.12.2025 року №35;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова в особі об`єднаної житлової комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова зарахувати підполковника ОСОБА_1 на квартирний облік зі складом сім`ї 5 (п`ять) осіб: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дружина, 1982 року народження, ОСОБА_3 донька, 2016 року народження, ОСОБА_4 донька дружини, 2007 року народження) з 21.02.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . З 21.02.2006 перебував на квартирному обліку. Із 31.05.2016 має право на першочергове забезпечення житлом, як учасник бойових дій. 27.11.2025 згідно з протоколом №14 засідання житлової комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова дату зарахування на квартирний облік позивача перенесено на 06.02.2016 та визнано таким, що потребує поліпшення житлових умов у зв`язку з погіршення житлових умов на п`ять років після дати дарування квартири, яка йому належала на праві власності та датою зарахування на житловий облік. Підставою такого рішення вказали, що в 06.02.2016 позивач відчужив частку в квартирі АДРЕСА_3 , чим штучно погіршив житлові умови. Вважає таке рішення відповідача неправомірним та таким, що порушує його право на своєчасне забезпечення житловою площею.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву та подав суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що пунктом 8 розділу II Інструкції, рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом, підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі. Рішення об`єднаної житлової комісії затверджується командиром військової частини підрозділу, який відповідає за організацію роботи об`єднаної житлової комісії, та оголошується в наказі командиром військової частини за місцем проходження військової служби. 26.12.2025 військовою частиною НОМЕР_1 було отримано Витяг з Протоколу засідання житлової комісії квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова від 27.11.2025 №14, в якому зазначено, що на підставі отриманих матеріалів прийнято рішення щодо перенесення дати зарахування на квартирний облік в об`єднаній житловій комісії КЕВ м. Львова підполковнику ОСОБА_1 з 21.02.2006 на 06.02.2016 (вх. № 2419 від 26.12.2025). Про що згодом, керуючись відповідними нормативно-правовими актами та на виконання вимог Інструкції, було оголошено наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 29.12.2025 №35. Вважає, що позовна вимога до військової частини НОМЕР_1 , визнати неправомірним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29.12.2025 №35 є необґрунтованою, а відтак, не підлягає задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини 5 статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій -частині НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов у підрозділах Збройних Сил України із 21.02.2006.

Відповідно до договору дарування частини квартири від 02.06.2011 позивач подарував ОСОБА_5 1/4 частики трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , жилою площею 35,7 кв.м., загальною площею 64,7 кв.м., яка на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, від 18.11.1996 належала ОСОБА_1 та членам його родини (батьку, матері та сестрі).

З 31.05.2016 обліковується як такий, що має право на першочергове забезпечення житлом, як учасник бойових дій

Наказом начальника 1240 Центру забезпечення реалізації договорів про скорочення озброєнь від 15.09.2020 №46:

зараховано на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов дружину - ОСОБА_2 , доньку дружини - ОСОБА_6 , доньку - ОСОБА_3 , доньку - ОСОБА_7 в складі сім`ї підполковника ОСОБА_1 ;

внесено зміни в облікову справу позивача та обліковано на квартирному обліку складом сім`ї 5 (п`ять) осіб: позивач, дружина - ОСОБА_2 , 1982 року народження, донька дружини - ОСОБА_8 , 2007 року народження, донька ОСОБА_3 , 2016 року народження, донька - ОСОБА_7 , 2018 року народження.

Відповідно до рішення від 27.11.2025, оформленого протоколом № 14 житлова комісія Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова розглянула питання про внесення змін до облікової справи підполковника ОСОБА_1 та вирішили:

затвердити порядок денний та розпочати засідання об`єднаної житлової комісії КЕВ м. Львова, прийняті постанови вважати правомочними.

Виступила: голова об`єднаної житлової комісії КЕВ м. Львова полковник запасу Чернікова Н.Є.

Голосували «ЗА»- одноголосно та вирішили:

перенести датку зарахування на квартирний облік в об`єднаній житловій комісії КЕВ м.Львова підполковнику ОСОБА_1 з 21.02.2006 на 06.02.2016.

Рішення прийнято одноголосно.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2025 №35 «Про оголошення рішення об`єднаної житлової комісії КЕВ м.Львова відповідно до вимог пункту 8 розділу II, пункту 6 розділу IV, пунктів 2, 8, 9, 13 розділу VI, пункту 10 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за № 1020/32472, статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» оголошено рішення засідання об`єднаної житлової комісії Квартирно- експлуатаційного відділу міста Львова, оформленого протоколом від 27.11.2025 № 14, щодо внесення зміни в облікову справу підполковника ОСОБА_1 шляхом перенесення дати зарахування на квартирний облік в об`єднаній житловій комісії Квартирно- експлуатаційного відділу міста Львова з 21 лютого 2006 року на 06 лютого 2016 року.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про перенесення дати перебування на квартирному обліку та з метою їх скасування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 47 Конституції України передбачає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.

Спірні правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України, Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням вимог п.3 ч. 1 ст. 244 КАС України для визначення правової норми, яку слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні цієї справи слід керуватися нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із ст. 31 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Статтею 34 ЖК України визначено підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов, а також зазначено, що такі громадяни беруться на облік для одержання житлових приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч. 1 ст. 37 ЖК України).

За змістом ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:

1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;

2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Аналогічні положення містяться у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою ради Міністрів УРСР і Укрпрофради № 470 від 11.12.1984 (далі - Правила № 470).

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно із ст. 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону № 2011-XII).

Пунктом 1 ст. 12 Закону № 2011-XII регламентовано, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 9 ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Статтею 43 ЖК України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Відповідно до п. п. 12, 13, 34 Порядку забезпечення жилою площею, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім`ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад). Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій.

Військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.

Суд наголошує, що відповідно до норм аналізованого нормативно-правового акту, чинного на момент первинного постановлення позивача на квартирний облік, всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби.

Окрім того вказане кореспондує і з положенням чинного на тепер Наказу № 380, відповідно до п. 7 розділу I якого питання, пов`язані із забезпеченням житлом військовослужбовців та членів їх сімей, вирішуються за місцем проходження військової служби та перебування їх на обліку.

Суд зазначає, що Порядком забезпечення жилою площею, чітко визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби. На кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформляється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, довідка з місця проживання про склад сім`ї та прописку, довідка про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи. Інші документи, при потребі, житлові комісії самі запитують через командирів військових частин у відповідних державних органів, установ, організацій. Аналогічні положення містяться й у Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470.

Відповідно ст. 12 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок № 1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно п. 4 Порядку № 1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.

Суд наголошує, що на підставі п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України від 24.06.2004 № 1865-IV «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Абзац 4 пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №1865-IV покладає зобов`язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Порядком №1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

З аналізу вказаних норм слідує, що військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3)звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4)подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п.30 Порядку).

Вказані правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №487/5835/17, від 01.04.2020 у справі № 638/5769/18, від 08.04.2020 у справі №683/2197/18, від 19.05.2020 у справі №683/2198/18, від 16.12.2020 у справі №748/122/20, провадження №61-9785св20.

Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 32 Порядку №1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція № 380).

Інструкція №380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до п.1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 380 визначено що, для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах утворюються житлові комісії.

Відповідно до п. п.7, 8 розділу ІІ Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення, серед іншого, щодо зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.

Рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.

Пункт 9 розділу VI Інструкції №380 встановлює, що військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.

Згідно положень пункту 16 розділу VI Інструкції №380 житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

Суд констатує, що повноваження житлової комісії приймати рішення про зміну дати зарахування (перебування) військовослужбовця на обліку як такого, що потребує поліпшення житлових умов, передбачене лише Інструкцією №380, тоді як Житловий кодекс України таких повноважень житловим комісіям не надає, що зумовлює питання про правомірність такого рішення незалежно від підстав та мотивів його прийняття. Проте наказ МОУ, яким затверджено Інструкцію №380, пройшов реєстрацію в Міністерстві юстиції України, тому суд вирішив при прийнятті цього рішення зосередити свою увагу не на аналізі повноважень житлової комісії про прийняття рішення про зміну дати зарахування на облік, а на питаннях обґрунтованості оскарженого рішення, а також оцінці дотримання житловою комісією процесуальних аспектів розгляду та вирішення спірного питання (щодо залучення військовослужбовця до участі в розгляді питання, що стосується його прав та інтересів, наявності в житловій справі документів, достатніх для прийняття обґрунтованого рішення при вирішенні цього спору тощо).

З матеріалів справи слідує, що за наслідком розгляду поданого в листопаді 2025 року рапорту про зарахування на облік для поліпшення житлових умов, житловою комісією відповідача 27.11.2025 відповідно до Інструкції № 380 переглянуто житлову справу позивача щодо дати його перебування на квартирному обліку у відповідача та перенесено дату перебування з 21.02.2006 на 06.02.2016.

Рішення житлової комісії затверджене наказом командира військової частини від 29.12.2015 №35.

Оцінюючи підставу, яка слугувала перенесенню дати зарахування на квартирний облік позивача та членів його сім`ї на пізнішу дату, суд зазначає таке.

Так, пунктом 15 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР визначено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Зазначені вимоги не поширюються на внутрішньо переміщених осіб, визначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил. Виконавчі комітети обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадянину у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також осіб, зазначених у підпункті 8 пункту 13 цих Правил).

Водночас, пунктом 43 зазначених Правил передбачено можливість перенесення на рік черговості на одержання жилого приміщення громадянинові, який перебуває на квартирному обліку за місцем роботи, якщо протягом попереднього року за систематичне порушення трудової дисципліни, пияцтво, хуліганство, розкрадання державного або громадського майна до нього застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського впливу, або заходи адміністративного стягнення чи кримінального покарання, за винятком випадку, передбаченого підпунктом 4 пункту 26 цих Правил.

Перенесення черговості на одержання жилого приміщення на рік може бути застосоване також до громадянина, який безпідставно відмовився від наданого жилого приміщення, що відповідає встановленим вимогам і розміру.

Черговість може бути перенесено і в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Рішення про перенесення черговості приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на квартирний облік.

Відповідач, як на підставу прийняття рішення про перенесення дати зарахування позивача на квартирний облік вказує на те, що відповідно до договору дарування частини квартири від 02.06.2011, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_5 1/4 частики трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , жилою площею 35,7 кв.м., загальною площею 64,7 кв.м., яка на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, від 18.11.1996 належала ОСОБА_1 та членам його родини (батьку, матері та сестрі).Чим штучно погіршив житлові умови.

Проте, суд критично ставиться до такої аргументації з огляду на таке.

Безпідставними та необґрунтованими є доводи відповідача про те, що позивач підлягав зняттю з квартирного обліку з тих підстав, що штучно погіршив свої житлові умови, відчуживши належну йому 1/4 частку ОСОБА_5 , оскільки вищезгадані нормативні акти не передбачають такої підстави для зняття з квартирного обліку, як штучне погіршення житлових умов, а зазначена обставина може бути підставою для відмови у зарахуванні на квартирний облік.

При цьому суд звертає увагу на те, що законодавець наголошує не лише на погіршенні житлових умов, але і на штучність характеру такого погіршення. Тобто, маються на увазі свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обхід закону, права на одержання житла в будинках державного і громадського житлового фонду. Без доведення штучного характеру погіршення житлових умов правила ч. 1 ст. 35 ЖК УРСР не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік.

У вказаній справі позивач подарував свою частку у квартирі, яка перебувала у спільній сумісній власності, без виділення часток, а тому дарування спільної сумісної власності не може вважатись штучним погіршенням житлових умов у розумінні положень ст. 35 ЖК УРСР.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на квартирному обліку з 21.02.2006. Доказів того, що за цей період позивач забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони, матеріали справи не містять, а відповідач на підтвердження зазначених доводів щодо забезпечення позивача житлом не надав жодних доказів. На момент звернення до суду з цим позовом рішення житлової комісії військової частини, відповідно до якого позивача було зараховано на квартирний облік, не скасовано.

Тобто, враховуючи положення пункту 22 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, вбачається, що датою постановки позивача на квартирний облік є дата винесення рішення житловою комісією військової частини.

Жодних сумнівів у тому, що позивач ще станом на 21.02.2006 вважався таким, що потребує надання житла та у зв`язку з цим постановлення на квартирний облік для його отримання, матеріали справи не містять.

Таке перебування позивача на квартирному обліку не заперечувалося протягом всього часу перебування на обліку, законність постановки на квартирний облік не оскаржувалась відповідачем.

Як роз`яснив Верховний Суд в правових висновках, викладених в постановах від 03.05.2018 у справі №359/6809/17, від 20.03.2019 у справі №760/750/16-ц, від 10.10.2019 у справі №359/1347/17, розглядаючи аналогічні справи, судам належить з`ясовувати такі обставини: чи скасовувалось рішення житлової комісії про зарахування військовослужбовця на квартирний облік; чи був зарахований військовослужбовець на квартирний облік внаслідок подання ним недостовірних відомостей або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття військовослужбовця на квартирний облік.

З матеріалів справи вбачається, що рішення житлової комісії про зарахування позивача на квартирний облік з 21.02.2006 є чинним. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Жодних доказів зарахування позивача на квартирний облік внаслідок подання ним недостовірних відомостей або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття військовослужбовця на квартирний облік відповідачем не надано.

Проте, як вже зазначалося судом, жодних сумнівів у тому, що позивач ще станом на 21.02.2006 вважався таким, що потребує надання житла та у зв`язку з цим постановлення на квартирний облік для його отримання, матеріали справи не містять.

За таких обставин рішення житлової комісії оформлене протоколом №14 від 29.11.2025, яким вирішено перенести дату зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 на 06.02.2016 суперечить положенням ст.47 Конституції України, ч. 1 ст.12 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03 серпня 2006 року №1081, а отже є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки житлова комісія не встановила обставини та не зібрала документів і пояснень щодо істотних обставин справи, що стали підставою для перенесення дати зарахування на квартирний облік.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати підполковника ОСОБА_1 на квартирний облік зі складом сім`ї 5 (п`ять) осіб: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дружина, 1982 року народження, ОСОБА_3 донька, 2016 року народження, ОСОБА_4 донька дружини, 2007 року народження) з 21.02.2006, то суд зазначає, що належним способом захисту позивача буде зобов`язання відповідача поновити позивача та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 21.02.2006, що не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем законність оскаржуваної відмови не доведена та не обґрунтована.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м.Львів, вул. Батуринська, 2; код ЄДРПОУ 07638027), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене, п. 3.3 протоколу №14 від 29.11.2025 засідання об`єднаної житлової комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, яким вирішено перенести дату зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 на 06.02.2016.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) від 29.12.2025 №35.

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова в особі об`єднаної житлової комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова поновити ОСОБА_1 та членів його сім`ї на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 21.02.2006.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна