Рішення № 136911946, 27.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 рокусправа № 380/1932/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» до Турійської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємство «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» (адреса: вул. Чукаріна, 24, кв. 13, м.Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79036, м. Львів, вул. Чукаріна, 24, кв. 13; код ЄДРПОУ 34904670) до Турійської селищної ради (44801, Волинська область, Ковельський район, селище Турійськ, майдан Центральний, 1; код ЄДРПОУ 04333052) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Турійської селищної ради від № 77/14 від 04 грудня 2025 року «Про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості»;

- зобов`язати Турійську селищну раду повторно розглянути заяву Приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15 квітня 2025 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 20762 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, селище Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з урахуванням положень ст. 123 Земельного кодексу України про необхідність надати дозвіл або відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 20762 кв.м., про який просить ПП «ГАЛ АГРО-ЛЕНД».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що приватному підприємству «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: прохідна «А-1», загальною площею 29,7 кв. м.; склад паливо-мастильних матеріалів «Б-1», загальною площею 67,6 кв. м.; підсобне приміщення «Г-1», загальною площею 6,3 кв. м.; насосна «Д-1», загальною площею 6,2 кв. м. та вбиральня на два очка «Ж», загальною площею 2,6 кв. м., які розташовані за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області. Відповідно до договору оренди землі від 01.12.2009, укладеного між Турійською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємством «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» (орендар), останньому було передано в оренду земельну ділянку площею 20 762 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, що є власністю орендаря. Строк дії договору - до 30 жовтня 2019 року. При цьому, ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» після 30.10.2019 продовжило користуватись вищевказаною земельною ділянкою, й здійснювати оплату орендної плати за період з 2019 року по даний час на рахунок Турійської селищної ради. Позивач вважав вказаний договір оренди землі від 01.12.2009 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тому листом № 23/05/24 від 23.05.2024, ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» просило Турійську селищну раду укласти додатковий договір до договору оренди землі від 01.12.2009, щодо фіксації факту продовження терміну дії договору до 30.09.2029. Рішення по даному зверненню Турійська селищна рада не прийняла. З огляду на відсутність позитивного рішення з питання продовження строку дії договору оренди землі від 01.12.2009, позивачем було прийнято рішення пройти процедуру відведення земельної ділянки площею 20 762 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області, з початку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 380/12921/25, зокрема, зобов`язано Турійську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву Приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 20 762 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, селище Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні. 04.12.2025 Турійською селищною радою було прийняте рішення № 77/14, яким наданий дозвіл ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: селище Турійськ, вул. Привокзальна, 31, Ковельського району Волинської області. Рішення № 77/14 від 04.12.2025 Турійської селищної ради позивач вважає протиправним, оскільки зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що при його прийнятті відповідач не послався на передбачені ч. 3 ст. 123 ЗК України підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. В оскаржуваному рішенні відсутні дані про те, яким чином формування земельної ділянки по вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ площею 20 762 кв. м. суперечить Генеральному плану смт Турійськ, та які саме конкретні вимоги (норми) Генерального плану порушені (з посиланням на пункти, статті тощо). Більше того, позивач вважає, що чинне законодавство взагалі не передбачає таку підставу для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою , як «невідповідність площі земельної ділянки вимогам Генерального плану або іншій містобудівній документації». На переконання позивача, відповідачем не прийнято жодного рішення по суті щодо земельної ділянки площею 20 762 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області, про яку просило ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД». З огляду на зазначене, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 24.02.2026 суддя Москаль Р.М. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі.

26.02.2026 за вх.№ 15850 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі № 380/12921/25 Турійська селищна рада повторно розглянула заяву приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 та прийняла рішення про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: селище Турійськ, вул. Привокзальна, 31, Ковельського району Волинської області. Вказане вище рішення відповідає вимогам законодавства та фактичному характеру можливості використання об`єктів нерухомого майна позивача. Зазначив, що сам по собі факт незгоди позивача із визначеним розміром земельної ділянки не свідчить про протиправність рішення Турійської селищної ради. Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального чи процесуального права, або що рада діяла поза межами наданих повноважень. Натомість заявлені позовні вимоги фактично спрямовані на спонукання суду до перегляду доцільності управлінського рішення та встановлення іншого розміру земельної ділянки, що суперечить принципам адміністративного судочинства та розмежуванню повноважень між судом і суб`єктом владних повноважень. У даному випадку Турійська селищна рада, повторно розглянувши заяву позивача, діяла у межах наданих законом повноважень, з урахуванням фактичних характеристик об`єктів нерухомого майна, їх функціонального призначення, а також необхідності забезпечення раціонального використання земель комунальної власності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи (звільнення судді з посади) справа розподілена до провадження судді Сподарик Н.І.

Ухвалою від 02.03.2026 суддя Сподарик Н.І. прийняла справу №380/1932/26 до свого провадження.

Ухвалою суду від 12.05.2026 витребувано у відповідача додаткові докази.

15.05.2026 за вх.№41249 від представника відповідача надійшли додаткові докази.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Приватному підприємству «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» (код ЄДРПОУ 34904670) на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: прохідна «А-1» загальною площею 29,7 кв. м.; склад паливо-мастильних матеріалів «Б-1» загальною площею 67,6 кв. м.; підсобне приміщення «Г-1» загальною площею 6,3 кв. м.; насосна «Д-1» загальною площею 6,2 кв. м. та вбиральня загальною площею 2,6 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору оренди землі від 01.12.2009, укладеного між Турійською селищною радою (орендодавець) та Приватним підприємством «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» (орендар), останньому було передано в оренду земельну ділянку площею 20 762 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, що є власністю Орендаря. Цільове призначення земельної ділянки землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до п. 7 Договору оренди, строк дії договору - до 30.10.2019.

15.04.2025 ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» звернулося до Турійської селищної ради з проханням надати дозвіл ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 20 762 кв. м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, селище Турійськ, Ковельський район, Волинська область для обслуговування нафтобази, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До цього листа були додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; договір оренди землі від 01.12.2009 з додатком; додаткова угода № 1 від 01.01.2011 до договору оренди землі від 01.12.2009; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Рішенням Турійської селищної ради від 22.05.2025 № 67/33 надано дозвіл ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок загальною площею 0,13 га, а саме: земельна ділянка № 1 площею 0,04 га, земельна ділянка № 2 площею 0,05 га, земельна ділянка № 3 площею 0,01 га, земельна ділянка № 4 площею 0,03 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: селище Турійськ, вул. Привокзальна, 31, Ковельського району Волинської області.

Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Вказане встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, які були встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню у цій справі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25 визнано протиправним та скасувати рішення Турійської селищної ради від 22.05.2025 № 67/33 «Про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Зобов`язано Турійську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву Приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 20 762 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, селище Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.

На виконання вказаного рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25, Турійська селищна рада повторно розглянула заяву приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 та прийняла рішення №77/14 від 04.12.2025 «Про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», відповідно до якого вирішено:

- надати дозвіл ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: селище Турійськ, вул. Привокзальна, 31, Ковельського району, Волинської області.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.93 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Частиною 3 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об`єктів, крім випадків, передбачених законом.

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років (ч.4 ст.93 ЗК України).

Згідно ч.1 ст.122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 2 статті 123 ЗК України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Висновки щодо правозастосування.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 ЗК України.

Так, судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25 визнано протиправним та скасовано рішення Турійської селищної ради від 22.05.2025 № 67/33 «Про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Зобов`язано Турійську селищну раду на найближчому пленарному засіданні сесії повторно розглянути заяву Приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки площею 20 762 кв.м., яка знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 31, селище Турійськ, Турійського району, Волинської області, для обслуговування нафтобази, цільове призначення земельної ділянки: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з урахуванням правової оцінки, наданої у судовому рішенні.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №380/12921/25, Турійська селищна рада повторно розглянула заяву приватного підприємства «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» № 15/04/25 від 15.04.2025 та прийняла рішення №77/14 від 04.12.2025 «Про надання дозволу ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», відповідно до якого вирішено:

- надати дозвіл ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,40 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: селище Турійськ, вул. Привокзальна, 31, Ковельського району, Волинської області.

При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що генеральним планом селища Турійськ та іншою містобудівною документацією не передбачено формування земельної ділянки площею 2,0762 га, відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2019 щодо використання будівель та споруд, з огляду на те, що загальна площа нерухомого майна ПП «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД», розташованого на даній території, становить 112,4 кв.м. відповідно площа у розмірі 0,40 га є достатньою для обслуговування зазначених будівель із дотриманням усіх норм і правил.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що твердження позивача про фактичне користування бажаною земельною ділянкою площею 20762 кв.м. є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки за результатами проведеного обстеження встановлено, що слідів господарської діяльності на зазначеній території не виявлено, земельна ділянка частково заросла чагарниками; резервуари для зберігання пального відсутні; будівлі перебувають у занедбаному стані; лінія електропередачі відключена; наявні ознаки тривалого невикористання, заростання рослинністю, наявність сміття та руйнування інфраструктури, що підтверджується актами обстеження земельної ділянки №26 від 14.05.2025 та №28 від 01.12.2025. Крім цього, зазначено, що надання земельної ділянки у розмірі, що перевищує площу нерухомого майна більш ніж у 184 рази може призвести до порушення інтересів громади та значних втрат місцевого бюджету.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Нормами наведеної статті прямо передбачено, що у заяві зазначається орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Вживання законодавцем терміну «орієнтовний» свідчить про те, що площа земельної ділянки, запропонована заявником, не є обов`язковою для органу, уповноваженого розпоряджатися землями комунальної власності, та не створює безумовного обов`язку погодитися із заявленими параметрами.

Чинне земельне законодавство України не встановлює жодних універсальних або фіксованих нормативів площі земельних ділянок, які мають надаватися для обслуговування об`єктів нерухомого майна.

Так само законодавством не передбачено автоматичного або арифметичного співвідношення між площею будівель та площею земельної ділянки, що відводиться під ними. Визначення розміру земельної ділянки у кожному конкретному випадку має індивідуальний характер та залежить від сукупності правових і фактичних чинників.

Вказаний правовий підхід узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду. Зокрема, у пункті 36 постанови від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20 суд дійшов висновку, що чинне земельне законодавство не визначає методики встановлення площі земельної ділянки, яка є достатньою для обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі або ведення господарської діяльності.

Таким чином, закон не пов`язує компетентний орган жорсткими критеріями щодо площі, а покладає на нього обов`язок здійснювати оцінку доцільності та обґрунтованості розміру земельної ділянки з урахуванням конкретних обставин. Водночас відсутність законодавчо визначених нормативів не означає, що бажаний позивачем розмір земельної ділянки є необмеженим або підлягає безумовному задоволенню.

Площа земельної ділянки повинна визначатися виходячи з об`єктивної необхідності використання нерухомого майна за його цільовим призначенням, з урахуванням вимог раціонального використання земель, принципів справедливості, розумності та пропорційності.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 123 постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, у якій суд наголосив, що визначення належної площі земельної ділянки має забезпечувати розумний баланс між приватними інтересами особи та публічними інтересами, а також виключати ситуації фактичного набуття особою прав на земельну ділянку у надмірному або необґрунтованому розмірі.

Вирішуючи питання щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, селищна рада реалізує надані їй законом дискреційні повноваження, які передбачають право вибору одного з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

При цьому судовий контроль у таких правовідносинах не передбачає підміни собою компетентного органу та не спрямований на визначення найбільш доцільного або економічно вигідного варіанта, а обмежується перевіркою законності прийнятого рішення. Визначення орієнтовної площі земельної ділянки належить до дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування. Чинне законодавство не встановлює автоматичного обов`язку надання земельної ділянки саме у розмірі, зазначеному заявником.

Такий підхід неодноразово підтриманий Верховним Судом, який у своїх правових позиціях виходить із того, що суд не вправі підміняти собою компетентний орган та втручатися у сферу його розсуду за відсутності ознак свавілля чи порушення закону.

Сам по собі факт незгоди позивача із визначеним розміром земельної ділянки не свідчить про протиправність рішення Турійської селищної ради.

Позивачем не доведено, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального чи процесуального права, або що рада діяла поза межами наданих повноважень.

На переконання суду, у даному випадку Турійська селищна рада, повторно розглянувши заяву позивача, діяла у межах наданих законом повноважень, з урахуванням фактичних характеристик об`єктів нерухомого майна, їх функціонального призначення, а також необхідності забезпечення раціонального використання земель комунальної власності.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес особи. Сам по собі спір щодо бажаного змісту управлінського рішення не утворює підстав для судового втручання за відсутності негативного впливу такого рішення на сферу прав позивача.

У земельних правовідносинах дана позиція є сталою, послідовною та підтримується практикою Верховного Суду.

Так, у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 922/1323/20 суд дійшов висновку, що чинне земельне законодавство не встановлює методики визначення площі земельної ділянки, яка є достатньою для обслуговування та експлуатації об`єктів нерухомого майна, а тому визначення такої площі належить до повноважень органу, який розпоряджається землею.

У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 826/15459/18 Верховний Суд зазначив, що зазначення у заяві орієнтовного розміру земельної ділянки не створює у заявника суб`єктивного права на отримання земельної ділянки саме у такому розмірі та не обмежує дискрецію органу місцевого самоврядування.

У постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/1914/17 Верховний Суд підкреслив, що суди не наділені повноваженнями оцінювати доцільність управлінських рішень або визначати, який із можливих варіантів є кращим, за умови що суб`єкт владних повноважень діяв у межах закону.

У даному випадку оскаржуваним рішенням Турійської селищної ради позивачу не відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивачу фактично забезпечено можливість реалізації процедури оформлення права користування земельною ділянкою, визначено орієнтовну площу земельної ділянки, яка, на переконання ради, є достатньою та співмірною для обслуговування наявних об`єктів нерухомого майна.

Незгода позивача із визначеним розміром земельної ділянки зводиться виключно до прагнення отримати земельну ділянку у більшому розмірі, ніж той, який Турійська селищна рада визнала обґрунтованим.

Більше того, суд зазначає, що відповідно до актів обстеження земельної ділянки № 26 від 14.05.2025 року, № 28 від 01.12.2025, складеного комісією Турійської селищної ради, та огляду об`єктів нерухомого майна, розташованого на ній, встановлено, що земельна ділянка частково заросла чагарниками, резервуари для зберігання пального на ділянці відсутні, належні позивачу будівлі фактично не використовуються, перебувають у занедбаному стані, лінія електропередачі відсутня (акти обстеження та фото додаються).

Зафіксований актами зовнішній стан земельної ділянки та об`єктів свідчить про тривалу відсутність господарської діяльності, що об`єктивно виключає необхідність формування земельної ділянки у значному розмірі для забезпечення їх обслуговування та експлуатації. Зазначені обставини мають істотне правове значення для вирішення спору, оскільки при визначенні орієнтовної площі земельної ділянки орган місцевого самоврядування вправі та зобов`язаний враховувати реальну потребу у використанні земельної ділянки, а не виключно формальний факт наявності у особи права власності на нерухоме майно.

Правова природа користування землею передбачає її надання саме для забезпечення фактичного та цільового використання об`єктів нерухомості.

Натомість відсутність використання будівель у господарській діяльності, а також їх неналежний стан свідчать про відсутність підстав для відведення земельної ділянки у розмірі 20 762 кв.м., що значно перевищує площу, визначену радою.

Саме з урахуванням даних актів обстеження земельної ділянки, фактичного стану об`єктів, їх функціонального призначення та принципів раціонального використання земель комунальної власності Турійська селищна рада дійшла обґрунтованого висновку про достатність площі земельної ділянки у розмірі 0,40 га.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлені актом обстеження обставини або підтверджували необхідність використання земельної ділянки у більшому розмірі, позивачем не надано.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти й по цей час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача, так і на час розгляду цієї справи в Україні діяв воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2145-IX (далі Закон №2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України.

Зокрема, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено п.п. 27 і 28.

У пп. 5 п. 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Ради) зазначено що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням ряду особливостей, зокрема, безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Так, судом в ході судового розгляду встановлено, що приватному підприємству «ГАЛ-АГРО-ЛЕНД» на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: прохідна «А-1», загальною площею 29,7 кв. м.; склад паливо-мастильних матеріалів «Б-1», загальною площею 67,6 кв. м.; підсобне приміщення «Г-1», загальною площею 6,3 кв. м.; насосна «Д-1», загальною площею 6,2 кв. м. та вбиральня на два очка «Ж», загальною площею 2,6 кв. м., які розташовані за адресою: вул. Привокзальна, 31, смт. Турійськ, Турійського району, Волинської області.

Суд зазначає, що позивач має право розробляти та погоджувати документацію із землеустрою щодо земельної ділянки, на якій розташовані його будівлі.

Як зазначено Верховним Судом у постанові №160/10127/23 від 23.09.2025 надання у власність земельної ділянки, заборона щодо чого встановлена законодавцем на час дії в Україні воєнного стану, є власне наслідком прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої землі. Так, системний аналіз норм ЗК України дає підстави стверджувати, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, після отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення як про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так і одночасно про надання її у власність.

У контексті обставин даної справи варто зазначити, що Верховний Суд раніше вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України в контексті подібних за своїм змістом правовідносин й, зокрема, у своїй постанові від 03 серпня 2023 року у справі №300/3771/22 сформулював наступні правові висновки.

« З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом №2145-IX, із 7 квітня 2022 року до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд встановив, що позивач має право розробляти та погоджувати документацію із землеустрою щодо земельної ділянки, на якій розташовані його будівлі. Фактична площа земельної ділянки, заявлена для передачі в оренду, перевищує площу, зайняту об`єктами нерухомого майна, тому розробка документації із землеустрою має відповідати реальній площі та цільовому призначенню земельної ділянки.

З огляду на встановлену Законом № 2145-XI заборону органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану, та беручи до уваги, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень, суд дійшов до висновку, що приймаючи спірне рішення, Турійська селищна рада діяла в межах вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про не обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна