Рішення № 136910676, 27.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Київ № 320/57705/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Самуся О.В. звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних санкцій за порушення пункту 1 пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 1 345 316,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивачки відповідачем під час проведення фактичної перевірки неправомірно встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства, а саме пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», позаяк нею видавалися розрахункові документи на повну суму проведених операцій, всі податки і збори з цих операцій сплачено, а тому позивачка вважає податкові повідомлення - рішення, винесені за наслідками такої перевірки протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 13.01.2026.

13.01.2026 відкладено розгляд справи на 27.01.2026.

22.01.2026 представником відповідача було подано відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами фактичної перевірки позивача, якою виявлені порушення вимог Податкового кодексу України, зокрема встановлено використання позивачем ПРРО, зареєстрованим на іншу адресу здійснення діяльності ( АДРЕСА_1 ), відмінну від адреси ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), а отже спірне рішення є правомірними та скасуванню не підлягає.

27.01.2026 протокольною ухвалою судом у відповідача витребувано детальні розрахунки фінансових санкцій по акту фактичної перевірки від 23.10.2025 № 91890/Ж5/26/15/07/2875121343, а також письмові пояснення від сторін із нормативно-правовим обґрунтуванням щодо необхідності позивачем перереєстрації РРО за новою адресою.

У судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2026.

17.02.2026 судове засідання знято з розгляду, наступне засідання призначено на 03.03.2026.

03.03.2026 судове засідання відкладено до 18.03.2026.

Ухвалою суду від 03.03.2026 повторно витребувано у Головного управління ДПС у м. Києві детальні розрахунки фінансових санкцій по акту фактичної перевірки від 23.10.2025 № 91890/Ж5/26/15/07/2875121343, а також письмові пояснення із нормативно-правовим обґрунтуванням щодо необхідності перереєстрації позивачем РРО за новою адресою; витребувано у позивача письмові пояснення із нормативно-правовим обґрунтуванням щодо необхідності перереєстрації позивачем РРО за новою адресою.

10.03.2026 на виконання вимог ухвали від 03.03.2026 представником відповідача подані відповідні пояснення та розрахунки.

18.03.2026 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.04.2026.

08.04.2026 у судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і прийняті податкові повідомлення-рішення, є законними.

У судовому засіданні 08 квітня 2026 року суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Основним видом діяльності позивача згідно із КВЕД є: 96.02.- надання послуг перукарнями та салонами краси.

23.09.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві, керуючись підпунктом 80.2.2,80.2.3, 80.2.4, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, керуючись статтями 20,61,62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пункту 82.3 статті 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), Закону України від 21.06.2012 № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (із змінами та доповненнями), прийнято наказ від 23.09.2025 № 6412-п «Про проведення фактичних перевірок».

Відповідно до вказаного наказу контролюючим органом вирішено провести фактичні перевірки платників податків/об`єктів, зазначених у додатках 1-299 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 23.09.2025 № 1878/26-15-07-07-00-10.

Відповідно до додатку до вказаного наказу № 254 «Перелік платників податків/об`єктів для проведення фактичних перевірок працівниками управління фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2, статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України», мета проведення перевірки: перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів. дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення особами), дотримання вимог трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими законодавства щодо встановлених (націнки). Державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки. Вид перевірки: фактична. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Назва платника/ об`єкта, перевірка якого проводиться: ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ). Тривалість перевірки : не повинна перевищувати 10 діб. Дата початку перевірки: 14.10.2025.

Для здійснення перевірки були оформлені направлення на перевірку № 27800/26-15-07-07-03 від 07.10.2025 та № 27801/26-15-07-07-01 від 07.10.2025, в яких вказана мета перевірки:

перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Вказані направлення на перевірку були вручені ОСОБА_3 , адміністратору 14.10.2025 року о 14год 50 хв, про що свідчить її власний підпис на направленнях.

14.10.2025 адміністратору ОСОБА_3 також вручено запит від 14.10.2025 року про надання документів. У відповідь на запит, до перевірки надано всі документи в повному обсязі, що не заперечується відповідачем у відзиві.

14.10.2025 о 14 год 50 хв розпочато фактичну перевірку салону краси «Be Beauty» за адресою: АДРЕСА_4 , у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 з надання послуг манікюру та педикюру.

За результатами фактичної перевірки 14.10.2025 перевіряючими складено акт № 91809/Ж5/26/1507/ НОМЕР_2 від 23.10.2025, відповідно до якого встановлено наступне: в своїй діяльності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) використовує ПРРО з фіскальним номером 4000897635, зареєстрованим 19.06.2024 року на адресу здійснення діяльності: АДРЕСА_1 . В своїх поясненнях ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалась фінансово-господарська діяльність до 31.05.2025 року. Починаючи з 01.06.2025 року по початок перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) надавала послуги та проводила розрахункові операції за адресою: АДРЕСА_4 .

ФОП ОСОБА_4 надано до перевірки виписки банку за період з 01.06.2025 по 30.09.2025 із рахунку, відкритого у АТ КБ «Приватбанк».

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО /ПРРО за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025. Згідно наданих до перевірки виписок банку, вчинено вперше проведення розрахункових операції (розрахунки з еквайрингу, термінал Newland N950, SN: NCB801141890) без застосування PPOMPPO 01.06.2025 року в сумі 1000,00 грн., наступні вчинені порушення у період з 02.06.2025 по 30.09.2025 в сумі 896210,90 грн.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 також встановлено факт допуску до роботи працівників (найманих осіб) адміністратора ОСОБА_3 та майстра манікюру ОСОБА_5 без укладання трудових договорів (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням, та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаним актом за результатами фактичної перевірки встановлено наступні порушення:

частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (зі змінами та доповненнями);

пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями);

абзацу 2 Постанови КМУ Постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником».

23.10.2025 головними державними інспекторами ГУ ДПС у м. Києві складено акт відмови від підписання та отримання представниками суб`єкта господарювання акта фактичної перевірки від 23.10.2025.

На підставі акта фактичної перевірки, що є предметом позову у цій справі, було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1345316,35 грн за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішеннями, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернулася із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з вимогами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 та статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до вимог статті 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Згідно з підпунктами 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, гід розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 Кодексу, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Крім того, пунктом 85.8 статті 85 Кодексу встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 85.6 статті 85 Кодексу, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Кодексу, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків.

Так, відповідно до акта фактичної перевірки від 23.10.2025 № 91809/Ж5/26/15/07/2875121343, податковим органом встановлені наступні порушення, які стосуються предмета даної адміністративної справи:

- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями); а саме встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО /ПРРО за адресою: АДРЕСА_2 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025. Згідно наданих до перевірки виписок банку, вчинено вперше проведення розрахункових операції (розрахунки з еквайрингу, термінал Newland N950, SN: NCB801141890) без застосування PPOMPPO 01.06.2025 року в сумі 1000,00 грн., наступні вчинені порушення у період з 02.06.2025 по 30.09.2025 в сумі 896210,90 грн.

У зв`язку із виявленими порушеннями Головним управлінням ДПС у м. Києві складено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1345316,35 грн за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 10.11.2025 № 1042680707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1345316,35 грн за порушення пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями, суд зазначає таке.

Так, судом встановлено, що фактична перевірка проводилася податковим органом в салоні краси «Be Beauty» за адресою: АДРЕСА_4 , здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 з надання послуг манікюру та педикюру.

Під час перевірки адміністратору ОСОБА_3 вручено запит від 14.10.2025 року про надання документів.

Згідно наданих до перевірки документів та пояснень ФОП ОСОБА_1 податковим органом було встановлено, що в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує ПРРО з фіскальним номером 4000897635, яке зареєстроване 19.06.2024 на адресу здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , яке відмінне від адреси здійснення господарської діяльності ( АДРЕСА_4 ).

Так, у своїх поясненнях, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалась фінансово-господарська діяльність до 31.05.2025 року. Натомість, починаючи з 01.06.2025 року по початок перевірки ФОП ОСОБА_1 надавала послуги та проводила розрахункові операції за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, під час проведення фактичної перевірки податковим органом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводила розрахункові операції без застосування належним чином зареєстрованого РРО/ПРРО за адресою: АДРЕСА_4 у період з 01.06.2025 по 30.09.2025.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами і доповненнями, зазначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 11, 12 статті 3 Закону №265 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі; суб`єкти господарювання, які використовують програмні реєстратори розрахункових операцій, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних реєстраторів розрахункових операцій фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних реєстраторів розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Згідно з статтями 1, 2 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 996-ХІУ) бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 9 Закону № 996-ХІУ визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити операції:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції,

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктами 1, 7 статті 17 Закону № 265 у разі, зокрема, непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення; триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Статтею 20 Закону № 265 визначено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, процедура реєстрації/перереєстрації РРО/ПРРО у контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі Порядок № 547)/ Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.202 від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі Порядок № 317).

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розділу ІІ Порядку № 547 перереєстрація РРО здійснюється у разі використання РРО в іншій господарській одиниці, зміни даних щодо суб`єкта господарювання, що зазначаються у реєстраційному посвідченні, у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, перереєстрація ПРРО здійснюється в разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації РРО/ПРРО подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі заява №1-РРО)/заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви № 1-РРО/№ 1-ПРРО зазначаються: оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі повідомлення № 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог та порядку відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та розділу VIII Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.

При цьому, суд ще раз зауважує, що назва та адреса господарської одиниці є обов`язковими реквізитами фіскального чеку згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст подання звітності, пов`язаної з використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».

Так, у зв`язку із виявленим проведенням позивачкою розрахункових операцій на загальну суму 897210,90 грн без застосування РРО та/або ПРРО (тобто зареєстрованим не за місцем здійснення господарської діяльності) до неї застосована відповідальність, передбачена пунктом 1 статті 17 Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а саме: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) з порушеннями, встановленими цим пунктом 1000,00 грн - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) з порушеннями, встановленими цим пунктом - 1344316,35 грн за кожне наступне порушення (896210,90*150%=19267,50).

Щодо доводів представника позивачки про відсутність порушень пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивачкою видавалися розрахункові документи покупцям, однак із застосуванням РРО на іншу господарську одиницю за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 57-А, кв. 1, а отже факт невидачі відсутній і перевіряючими невстановлений, суд їх відхиляє і зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту:

проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Отже, видача розрахункового документа із використанням РРО, який не зареєстрований за адресою надання послуги прирівнюється до непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи і є підставою для застосування фінансових санкцій за встановлені порушення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції за не проведення розрахункової операції через ПРРО, зареєстроване за місцем здійснення господарської діяльності, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 1042680707 від 10.11.2025, є безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п`ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.