Рішення № 136910548, 28.05.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Київ справа №320/24313/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до ТОВ "Культурно-оздоровчий центр "Пролісок" про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до ТОВ "Культурно-оздоровчий центр "Пролісок" , в якому просить суд:

- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, за рахунок майна платника ТОВ "Культурно оздоровчий центр "Пролісок", що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашений податковий борг, який складається з орендної плати з юридичних осіб; з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення; по рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення); з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками нежитлових об`єктів нежитлової нерухомості. Позивачем 29.03.2023 прийнято податкову вимогу №0000194-1301-1036 та прийнято рішення від 12.03.2024 №151/4-1036 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. Контролюючим органом в установи банку, в якому відкриті рахунки були направлені платіжні інструкції, які повернуті без виконання. Таким чином, на переконання позивача, останнім вчинено всі необхідні дії для стягнення з відповідача податкової заборгованості, однак вжиті ним заходи не призвели до погашення заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Пролісок" (ЄДРПОУ: 33493005, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31) зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Пролісок" на момент звернення до суду має заборгованість з орендної плати на землю, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, з рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення), з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі 1 022 388,10 грн.

Вказана заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 179 367,45 грн. виникла на підставі:

- податкової декларації з плати на землю за 2023 № 9026350832 від 15.02.2023 з терміном сплати 30.10.2023 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2023 № 9097092636 від 01.05.2023 з терміном сплати 30.10.2023 на загальну суму 3460,04 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2023 № 9026350832 від 15.02.2023 з терміном сплати 30.11.2023 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2023 № 9097092636 від 01.05.2023 на загальну суму 3460,04 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2023 № 9026350832 від 15.02.2023 з терміном сплати 02.01.2024 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2023 № 9097092636 від 01.05.2023 з терміном сплати 02.01.2024 на загальну суму 3460,04 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2023 № 9026350832 від 15.02.2023 з терміном сплати 30.01.2024 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2023 № 9097092636 від 01.05.2023 з терміном сплати 30.01.2024 на загальну суму 3460,04 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2024 №9027162763 від 13.02.2024 з терміном сплати 01.03.2024 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2024 №9045666198 від 01.03.2024 з терміном сплати 01.03.2024 на загальну суму 1352,88 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2024 №9027162763 від 13.02.2024 з терміном сплати 01.04.2024 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2024 №9045666198 від 01.03.2024 з терміном сплати 01.04.2024 на загальну суму 1352,88 грн.;

- податкової декларації з плати на землю за 2024 №9027162763 від 13.02.2024 з терміном сплати 30.04.2024 на загальну суму 23066,95 грн.;

- податкової декларації з плати на землю (уточнююча) за 2024 №9045666198 від 01.03.2024 з терміном сплати 30.04.2024 на загальну суму 1352,88 грн.;

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб з урахуванням переплати у розмірі 421,71 грн. складає 178 945,77 грн.

Заборгованість з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 3641,75 грн. виникла на підставі:

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9235434192 від 09.11.2022 у розмірі 584,92 грн.;

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 09.02.2023 №9306709259 у розмірі 603,24 грн;

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 01.05.2023 №9097165149 у розмірі 603,00 грн;

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 02.08.2023 №9191712068 у розмірі 603,00 грн;

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 09.11.2023 №9302070119 у розмірі 603,12 грн.

- розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 09.02.2024 №9383041493 у розмірі 603,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") від 30.01.2023 №1870/0401, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 41,47 грн.

Податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення з урахуванням переплати у розмірі 136,69 грн. складає 3505,06 грн.

Вказана заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 5180,65 грн. виникла на підставі:

- розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води №9235435084 від 09.11.2022 з терміном сплати 21.11.2022 у розмірі 520,47 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9306709263 від 09.02.2023 з терміном сплати 20.02.2023 у розмірі 2410,58 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") від 30.01.2023 №1869/0401, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем рентна плата за спецвикористання води (крім рентної плати за спецвикористання води водних об`єктів місцевого значення) у розмірі 3,37 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9097165124 від 01.05.2023 з терміном сплати 22.05.2023 у розмірі 456,55 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води № 9191712094 від 02.08.2023 з терміном сплати 21.08.2023 у розмірі 730,48 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9302070190 від 09.11.2023 з терміном сплати 20.11.2023 у розмірі 511,34 грн.;

- розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води №9383041473 від 19.02.2024 з терміном сплати 19.02.2024 у розмірі 547,86 грн.

Податковий борг з рентної плати за спеціальне використання води з урахуванням переплати у розмірі 14,82 грн. складає 5165,83 грн.

Вказана заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 836 590,32 грн. виникла на підставі:

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9021965180 від 09.02.2022 з терміном сплати 29.04.2022 у розмірі 90774,13 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9021965180 від 09.02.2022 з терміном сплати 29.07.2022 у розмірі 90774,13 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9021965180 від 09.02.2022 з терміном сплати 31.10.2022 у розмірі 90774,13 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9021965180 від 09.02.2022 у розмірі 90774,11 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9026572140 від 16.02.2023 у розмірі 93567,18 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9026572140 від 16.02.2023 у розмірі 93567,18 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9026572140 від 16.02.2023 з терміном сплати 29.01.2024 у розмірі 93567,16 грн.;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9027162676 від 13.02.2024 з терміном сплати 29.04.2024 у розмірі 99153,28 грн.

На підставі статті 129 Податкового кодексу України нарахована пеня з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 71,84 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1818,88 грн. складає 834771,44 грн.

Відповідно ст. 59 ПК України відповідачу виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 23.03.2023 №0000194-1301-1036.

Відповідно до статті 89 ПК України було прийнято рішення від 31.03.2023 №12204/6/10-36-13-09 про опис майна у податкову заставу.

На підставі даного рішення податковим керуючим складено акт опису майна від 08.03.2024 №89. В податкову заставу було описано майно боржника, що належить йому на праві власності, а саме комплекс за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин, вул. Солов`яненка, буд. 369.

З метою погашення податкової заборгованості відповідача прийнято рішення від 12.03.2024 №151/4-1036 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України.

На виконання зазначеного рішення та з метою погашення податкового боргу направлялися платіжні інструкції до банківських установ, у яких зареєстровані рахунки відповідача.

Платіжні інструкції повернуті у зв`язку із відсутністю коштів, забороною проведення видаткових операцій, із накладенням арешту, наявністю інших виконавчих документів. Суми у таких платіжних дорученнях становили 100000,00 грн, 50000,00 грн.

Оскільки, здійснені контролюючим органом заходи, направлені на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно із пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. статті 89 ПК України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.5 статті 95 Кодексу у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Враховуючи вище викладене, суд зазначає, що ПК України чітко визначено послідовність дій контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу. Надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можливо лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника.

Звертаючись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен зазначити, які заходи були ним вжиті з метою погашення боргу платника податків за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується, а також надати докази недостатності у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом.

Отже, законом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, платіжні інструкції про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З статті 95 ПК України випливає, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.

Отже, позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

За наведених обставин, позивач належним чином здійснив необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підтверджено інформаційним витягом з реєстру.

Також, матеріали справи не містять доказів оскарження рішення про опис майна у податкову заставу чи акту опису майна у податкову заставу.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України)

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб`єкта владних повноважень пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Київській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу, за рахунок майна платника Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-оздоровчий центр "Пролісок" (ЄДРПОУ 33493005), що перебуває у податковій заставі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.