Ухвала суду № 136910294, 28.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви

28 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5685/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача від 21 травня 2026 року в порядку статті 383 КАС України за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виноградівської міської ради Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру 5, код ЄДРПОУ 04053677) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2025 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Виноградівської міської ради Закарпатської області щодо надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 22 серпня 2024 року. Зобов`язано Виноградівську міську раду Закарпатської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 22 серпня 2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виноградівської міської ради Закарпатської області (Закарпатська область, м. Виноградів, пл. Миру 5, код ЄДРПОУ 04053677) судові витрати у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.) сплаченого судового збору.

11 травня 2026 року позивачем подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

19 травня 2026 року ухвалою суду залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.

21 травня 2026 року позивачем подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд: « 1) розглянути заяву в судовому засіданні в режимі відеоконференції з метою встановлення всіх обставин справи; 2) витребувати всі матеріали у Відповідача, які можуть бути використані як докази по справі; 3) встановити, що судове рішення у справі №260/5685/24 відповідачем фактично не виконано; 4) вжити заходів процесуального примусу до Відповідача з метою стимулювання належного виконання процесуальних обов`язків, а саме виконання судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути заяву у письмовому провадженні, а відтак відсутні підстави для призначення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши клопотання позивача про витребування, судом встановлено наступне.

Згідно з статтею 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 частини 3 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд також роз`яснює, що згідно вимог статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього ( частина 2 статті 94 КАС України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до вимог статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Судом встановлено, що клопотання подано з порушенням вимог частини 2 статті 80 КАС України, оскільки в клопотанні не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а відтак суд вважає за необхідне повернути таке клопотання заявнику без розгляду.

Розглянувши заяву позивача у порядку статті 383 КАС України, судом встановлено наступне.

11 травня 2026 року позивачем подано до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду.

19 травня 2026 року ухвалою суду залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.

При цьому, зі змісту такої ухвали вбачається, що суд при прийнятті рішення оцінював доводи позивача щодо неналежного виконання рішення суду у цій адміністративній справі.

Отже, за результати розгляду поданої в порядку статті 383 КАС України заяви суд встановив відсутність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, оскільки відповідно до інформації про виконавче провадження від 11 травня 2026 року, постановою заступника начальника відділу Яроша Сергія Івановича від 23 січня 2026 року виконавче провадження №79898986 закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду.

Незважаючи на вирішення по суті 19 травня 2026 року поданої 11 травня 2026 року заяви, 21 травня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Така заява по суті наведених в ній доводів є фактично «апеляційною скаргою» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року.

Отже, суд вважає, що питання повноти виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та наявності підстав для застосування положень статті 383 КАС України вже вирішені судом в межах цієї справи. Тому таке питання не може бути предметом повторного перегляду і оцінки.

Нормами КАС України не визначено поняття зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві. Однак зазначається, що учасники справи мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина 2 статті 44 КАС України). Схожа норма міститься у частині 1 статті 45 КАС України, в якій вказується, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісність у відповідному контексті слід розуміти як використання правових важелів процесуального статусу сторони виключно для досягнення встановленої законом процесуальної мети.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Отже, наведений у частині 2 статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, а суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Тобто, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

З врахуванням вищенаведених обставин справи та процесуальних норм, суд вважає неодноразове подання ОСОБА_1 заяв про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, які вже були вирішені судом по суті, за відсутності інших підстав або нових обставин, зловживанням своїми процесуальними правами, спрямованими на перевантаження роботи суду. При цьому доводи заяви від 21 травня 2026 року зводяться виключно до незгоди з правильність чи повнотою дослідження доказів і встановлення обставин у справі (що по суті є вимогою до апеляційної скарги).

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина 3 статті 45 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути подану ОСОБА_1 21 травня 2026 року заяву без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 73, 77, 80, 94, 167, 383, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання про розгляд заяви в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.

2. Клопотання представника позивача про витребування доказів повернути заявнику без розгляду.

3. Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України від 21 травня 2026 року повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Скраль