Ухвала суду № 136909992, 27.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/19320/26

категорія 111031101

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 13 червня 2016 року за № 2442-00 в сумі 2546,84 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 26 червня 2017 року за № 20760 в сумі 3073,27 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2018 року за №028631-0000-0605 в сумі 7136,78 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 24 травня 2019 року за №021297-5267-0605 в сумі 8303,19 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Житомирській області від 28 квітня 2020 року за №015631-5269-0605 в сумі 1861,36 грн.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 27 постанови від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виснувала, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 27 постанови від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 строк звернення до суду у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень, якщо позивачем не застосовувалась процедура досудового врегулювання спору, обчислюється за правилами частини 2 статті 122 КАС України, якою визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення відповідача від 13 червня 2016 року за № 2442-00, від 26 червня 2017 року за № 20760, від 24 травня 2018 року за №028631-0000-0605, від 24 травня 2019 року за №021297-5267-0605 та від 28 квітня 2020 року за №015631-5269-0605.

Втім, з позовом про оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень, позивач звернувся до суду лише 19.05.2026 (дата здачі позовної заяви до відділення Укрпошти), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Водночас, позивачем разом із позовною заявою було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду від 20.05.2026 вх. №38908/26, обґрунтоване тим, що з метою отримання копій оскаржуваних документів представник позивача звернувся до ГУ ДПС у Житомирській області з адвокатським запитом, відповідь на який надійшла 02.02.2026 року.

В той же час, позивачем не наведено жодних вагомих підстав та обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з позовом.

Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом встановленого від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, звернення позивача із запитом до відповідача щодо надання копій оскаржуваних документів у даному випадку свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо захисту свого порушеного права, однак не є часом, з якого починається відлік строку звернення до суду із даним позовом.

Суд вважає неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду від 20.05.2026 вх. №38908/26.

Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи положення статті 123 КАС України суд залишає позовну заяву без руху та надає можливість позивачу звернутися із окремою заявою про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.

Суд зазначає, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них або збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, або застосовано штрафні санкції. Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою майнового характеру та передбачає сплату відповідної суми судового збору у визначеному розмірі.

Оскаржувані позивачем рішення мають окремі правові наслідки, не пов`язані між собою, та кожне з них має конкретно визначений розмір грошового зобов`язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховується зі встановленої діючим законодавством ставки окремо за кожне рішення.

З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі:

- за податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2016 року за № 2442-00 у розмірі 1331,20 грн (2546,84 х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу);

- за податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2017 року за № 20760 у розмірі 1331,20 грн (3073,27 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу);

- за податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2018 року за №028631-0000-0605 у розмірі 1331,20 грн (7136,78 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу);

- за податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2019 року за №021297-5267-0605 у розмірі 1331,20 грн (8303,19 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу);

- за податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2020 року за №015631-5269-0605 у розмірі 1331,20 грн (1861,36 грн х 1%, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 6656,00 грн. = (1331,20 грн + 1331,20 грн + 1331,20 грн + 1331,20 грн + 1331,20 грн).

Водночас, як вбачається із квитанції про сплату судового збору №46 від 07.05.2026, долученої до позовної заяви, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1528,10 грн.

Отже, судовий збір сплачено позивачем не у повному розмірі.

Враховуючи викладене, позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 5127,90 грн, який має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав поважності причин пропуску звернення до суду та обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду;

- документу про сплату судового збору у розмірі 5127,90 грн .

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду від 20.05.2026 вх. №38908/26.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Гурін