Ухвала суду № 136909603, 28.05.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

28 травня 2026 року Справа №200/3177/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без розгляду

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо невиплати пенсії з 23.10.2025 року; зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії з 23.10.2025 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви, яке обґрунтоване тим, що до позову представником позивачки надано ксерокопію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №319 від 02.04.2002 та ксерокопію ордеру на надання правничої допомоги Бондаренко Т.М., виданого на підставі договору про надання безоплатної правової допомоги б/н від 23.03.2026 року. Натомість, даний договір до позовної заяви не долучено, що викликає у відповідача сумнів щодо відповідності поданої ксерокопії оригіналу, а відповідно й повноважень представника позивачки.

Крім того, відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви, яке обґрунтоване тим, що позивачка у позовній заяві жодним чином не обґрунтовує заявлену дату поновлення виплати пенсії з 23.10.2025 року, а також не надає належного пояснення щодо різних дат, зазначених у тексті позовної заяви та прохальній частині позову. Позивачка не отримувала пенсію з червня 2018 року, про що їй було відомо. Будь-яких заходів з приводу поновлення виплати пенсії протягом шестимісячного строку позивачка не вживала. Звернулась до суду тільки у квітні 2026 року. Таким чином, строк звернення до суду з даними позовними вимогами закінчився, а з позовом позивачка звернулася поза межами строку звернення до суду.

Розглянувши заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області клопотання суд зазначає таке.

Так, позов у цій справі подано адвокатом Єфімік Оленою Олександрівною в інтересах ОСОБА_1 . На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви адвокат Єфімік Олена Олександрівна надала відскановану копію оригіналу ордера на надання ОСОБА_1 правничої допомоги, у якому значиться, що така надається на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 23.03.2026 року. Також у ордері зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною першою статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини 7 статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI), який набув чинності 05.08.2012, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).

Пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов`язку представника позивача надавати договір про правничу допомогу, його копії або витяг разом із ордером.

Так, вирішуючи питання достатності документів, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 сформувала висновок про те, що ордер, який видано відповідно до Закону №5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

Також, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі №460/11311/24, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Таким чином твердження відповідача щодо відсутності повноважень адвоката на підписання позову, у зв`язку з ненаданням разом з ордером договору про надання правничої допомоги, суд відхиляє.

Стосовно тверджень відповідача про пропуск позивачкою строку звернення з адміністративним позовом суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Водночас, суд звертає увагу, що позовні вимоги позивача заявлені в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Отже, позивачка не пропустила строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 260, 262, 263, 294 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.

Ухвала прийнята в порядку письмового провадження та підписана 28 травня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Троянова