Ухвала суду № 136909481, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2026 р.Справа № 160/14353/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

27.05.2026 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, в якому позивач просить:

- визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 04.12.2024 року №1097 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- визнати протиправними дії Органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2025 року про повернення їй дитини;

- зобов`язати Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул., Костя Гордієнка, 2, код ЄДРПОУ 04052531) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 . ( НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 10.11.2025 року про повернення їй дитини та прийняти відповідне рішення із обґрунтуванням причин його прийняття та порядку його оскарження.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_2 . 09.10.2023 року рішенням Покровського районного суду м. Кривого Рогу позивача було визнано недієздатною та у зв`язку з чим вилучено дитину та передано до КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям ДОР». Позивач зазначає, що має бажання опікуватись своєю донькою та проживати разом і вказує, що термін визнання її недієздатною сплив та медичні висновки свідчать, що позивач здатна виконувати батьківські обов`язки. Однак, відповідачем не поновлюються права ОСОБА_1 на батьківство, у зв`язку з чим остання була вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розумінні пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З огляду на п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Натомість ч.1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду та суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Предметом спору у даній справі є правомірність рішення виконавчого комітету Покровської районної у місті ради від 04.12.2024 року №1097 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » та вчинення відповідних дій щодо повернення на виховання дитини позивачу.

Правовий статус органів опіки та піклування, їх завдання та функції визначено, зокрема, главою 6 Цивільного кодексу України, главою 19 Сімейного кодексу України, Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року за №866 (далі за текстом Порядок №866).

За пунктом 3 Порядку №866 органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Частинами 1, 2 статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, спір у даній справі виник із сімейних правовідносин та має приватноправовий характер, а тому підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/14353/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Покровської районної у місті ради про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук