Рішення № 136909436, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокуСправа №160/6832/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-

УСТАНОВИВ:

19.03.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , у якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 58 114,52 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ОСОБА_1 перед бюджетом виникла заборгованість на суму 58 114,52 грн, яка на сьогодні не погашена відповідачем у добровільному порядку у встановлений законодавством термін, тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та направлена відповідачу податкова вимога. У зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; справу призначено до розгляду в порядку спрощеного

10.04.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти вимог викладених у позові, та зазначив, що всі податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно та земельного податку (ППР) були надіслані Позивачем на неактуальну адресу, а тому є неузгодженими. Крім того відповідач зазначив, що оскільки ППР за 2020 рік не було вручене належним чином у 2021 році, а податкова звернулася до суду лише у 2026 році, термін позовної давності щодо нарахувань за 2020 рік є вичерпаним.

14.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти обставин викладених у відзиві на позов та просив позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області задовольнити у повному обсязі

Згідно з ч. ч.5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

На момент розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 58 114,52 грн, а саме:

1. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код класифікації 18010200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 57 609,03 грн. згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №1592373-2410-0462-UA12020010000033698 від 16.06.2025 терм.спл. 26.08.2025 на суму 15 395,25 грн;

- Податкового повідомлення-рішення №1592372-2410-0462-UA12020010000033698 від 16.06.2025 терм.спл. 26.08.2025 на суму 16 816,35 грн;

- Податкового повідомлення-рішення №1592375-2410-0462-UA12020010000033698 від 16.06.2025 терм.спл. 26.08.2025 на суму 11 186,43 грн;

- Податкового повідомлення-рішення №1592374-2410-0462-UA12020010000033698 від 16.06.2025 терм.спл. 26.08.2025 на суму 14 211,00 грн;

2. Заборгованість по земельному податку з фізичних осіб (код класифікації 18010700), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 505,49 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення №286459-2410-0466-UA12020010000033698 від 03.04.2025 терм.спл. 05.10.2025 на суму 5,04 грн;

- Податкового повідомлення-рішення №286460-2410-0466-UA12020010000033698 від 03.04.2025 терм.спл. 17.10.2025 на суму 500,45 грн;

Інформація щодо оскарження вищенаведеного податкового повідомлення-рішення відсутня.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків в т.ч. зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

У свою чергу, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Підстави та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України.

Так, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ПК України).

За приписами п. 45.1 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У відзиві на позовну заява відповідач зазначає, що всі податкові повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно та земельного податку (ППР) були надіслані Позивачем на неактуальну адресу: АДРЕСА_2 , хоча з 15.02.2018 року належною податковою адресою відповідача є АДРЕСА_1 .

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення рішення, які надсилались відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , були отримані ним 20.05.2025 та 27.06.2025 року що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, на яких міститься підпис відповідача про отримання.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги в матеріалах справи не міститься.

Отже, доводи відповідача про те, що податкова вимога, податкові повідомлення-рішення не були вручені платнику належним чином, а отже є неузгодженими, суд відхиляє, оскільки доказів їх оскарження в адміністративному чи судовому порядку надано не було, а відтак сума податкового зобов`язання вважається узгодженою, що є підставою для її стягнення.

Щодо доводів відповідача, що несвоєчасне надіслання ППР позбавило її та чоловіка можливості визначити частки у праві спільної сумісної власності та скористатись пільгою у 120 м для кожного власника згідно з пп. 266.4.1 ПКУ, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, єдиним власником об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 (загальна площа 277,9 кв.м.) є ОСОБА_1 .

Тому, суд може дійти висновку, що нарахування податку відбулось в межах чинного законодавства.

Щодо строків звернення позивача із позовною заявою.

Відповідно до п.102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп.52-2 п.52 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18.03.2020р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомCoV-2.

В період з 18.03.2020 по 29.06.2023 перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу зупинився.

Також, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану введенного в Україні, було зупинено з 24.02.2022 до 01.08.2023 на підставі п. 102.9 ст. 102 ПК України (в редакціях кодексу чинних з 17.03.2022 по 26.07.2023).

На підставі п.п.69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України строк позовної давності було зупинено до 01.08.2023.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

За правовою позицією Великої палати Верховного суду у постанові від 29.06.2021р. у справі № 904/3405/19 зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

З врахуванням вище викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду.

Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 58 114,52 грн., оскільки належних доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок про те, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 58 114,52 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко