Рішення № 136909287, 27.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 рокуСправа №160/1667/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промарін Альтус" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промарін Альтус" (далі -позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 0567210704 від 13.10.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0567210704 від 13.10.2025 року є протиправним та таким, що порушує права позивача. ГУ ДПС у Дніпропетровській області при винесенні оскаржуваного рішення діяло неправомірно, не в межах установлених норм передбачених Законом № 2473-VIII та Порядком №1392, проігнорував надані до перевірки первинні документи, які беззаперечно підтверджують завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України за контрактом №2213 від 24.05.2024, надав перевагу принципу превалювання форми над економічним змістом проігнорувавши реальний характер операції, підтвердженої документами, отже таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 17.12.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.02.2026 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано інформацію від Національного банку України від 18.03.2025 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень ТОВ ПРОМАРІН АЛЬТУС (код ЄДРПОУ 31543860) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 2213 від 24.05.2024, саме імпортна операція від 16.08.2024 в сумі 9 765,00 євро, яка підтверджена перевіркою. Висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків ТОВ ПРОМАРІН АЛЬТУС (код ЄДРПОУ 31543860) за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Нацбанком, а саме за зовнішньоекономічним контрактом № 2213 від 24.05.2024 до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили. Згідно вимог ч.6 ст.13 Закону України №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Підприємством до перевірки не надано документу, який є підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин згідно чинного законодавства. Також Підприємством ТОВ ПРОМАРІН АЛЬТУС (код ЄДРПОУ 31543860) до перевірки не надано документів, які є підтвердженням здійснення позовної роботи згідно вимог чинного законодавства. Згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України Про валюту і валютні операції ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від НБУ від 18.03.2025 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень ТОВ ПРОМАРІН АЛЬТУС норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 24.05.2024 №2213. Перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 24.05.2024 №2213 за період з 24.05.2024 по 28.08.2025, згідно із наданими документами, встановлено порушення частини 3 статті 13 Закону України №2473-VIII. За результатами перевірки винесене спірне податкове повідомлення-рішення. Вказане податкове повідомлення-рішення вважає таким, що прийняте правомірно, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

18.02.2026 від позивача через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що у даній справі відповідач у відзиві не спростував факту зарахування валютної виручки за контрактом №2156; не спростував факту поставки товару до Ломе (Того); не заперечив достовірність актів приймання-передачі, авіаційних накладних та митних документів країни призначення; не довів, що п.п.5 п.9 Інструкції НБУ №7 не підлягає застосуванню; не довів, що Порядок №1392 не поширюється на спірні правовідносини, отже такі обставини вважаються неспростованими. Відсутність у відзиві заперечень щодо конкретних фактичних обставин, наведених у позовній заяві (зарахування валютної виручки, наявності актів приймання-передачі, транспортних документів, реалізації товару за межами України), свідчить про фактичне невиконання відповідачем процесуального обов`язку доказування. Процесуальна пасивність відповідача щодо спростування доводів позивача та ненадання належних доказів правомірності розпорядчого рішення відповідно до ст.77 КАС України має тлумачитися на користь позивача. Також позивачем у відповіді на відзив підтримано позицію, викладену у позовній заяві.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСМАШ (код ЄДРПОУ 31543860) (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Промарін Альтус") зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області отримано інформацію від Національного банку України від 18.03.2025 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень ТОВ ПРОМАРІН АЛЬТУС (код ЄДРПОУ 31543860) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 2213 від 24.05.2024, а саме імпортна операція від 16.08.2024 в сумі 9 765,00 євро.

На підставі направлення від 19.08.2025 №8403, виданого ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з надходженням на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від Національного банку України від 18.03.2023 №25-0009/20585 щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 18.08.2025 №5195-п, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Промарін Альтус" (код ЄДРПОУ 31543860) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.05.2024 №2213 за період з 24.05.2024 по 28.08.2025.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства "ПРОМАРІН АЛЬТУС", Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було складено акт від 11.09.2025 року №3958/04-36-07-04/31543860, яким встановлено порушення:

- ч. 3 ст. 13 Закону України №2473-УІІІ при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту № 2213 від 24.05.2024, укладеного з нерезидентом ARILD MORK INSTRUMENTERING AS (Норвегія), за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України №2473-VІІІ нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

На підставі акту перевірки від 11.09.2025 року №3958/04-36-07-04/31543860 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0567210704 від 13.10.2025 року за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 262790,48 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0567210704 від 13.10.2025 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991 №959-ХІІ (Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України Про валюту і валютні операції № 2473-VIII від 21.06.2018 (Закон №2473-VIII ). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

За визначенням у ст. 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті б пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Статтею 4 Закону №2473-VIII встановлено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин 3, 6, 9, 10 Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами (ч. 5 ст. 11 Закону № 2473-VIII).

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України Про Національний банк України №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Граничні строки розрахунків становлять 180 календарних днів за операціями з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022 відповідно до ч.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції (Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII), п. 14-2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану (зі змінами та доповненнями) (Постанова НБУ від 24.02.2022 №18).

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 ( Інструкція №7).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За п. 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Згідно п.9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: - у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД).

При цьому, підп. 5 п. 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що реалізація та постачання матеріалів придбаних за контрактом №2213 на суму 9756,00 євро за межами України згідно контракту №2156 підтверджується:

- актом приймання-передачі товару від 30.08.2024 року (м. Ломе, Того);

- лінійною декларацією №2400130439 від 23.08.2024 року на поставку товару;

- авіаційною вантажною накладною №020-89893882 від 27.08.2024 року;

- авіаційним вантажним маніфестом CONSOL: CHN000040110, дата: 28.08.2024 року.

Зазначені документи в сукупності підтверджують переміщення товарів за межами України (імпорт без ввезення), а саме їх фактичне транспортування з Норвегії, Осло та прибуття до країни призначення Того, Ломе та передачу покупцю, що є ключовим для підтвердження завершення валютної операції відповідно до вимог валютного законодавства та банківського контролю.

Згідно із пунктом 3 Порядку про визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України №1392, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною та знімається банком з контролю за наявності однієї з таких умов:

- зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;

- подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Порушення резидентами законодавчо встановлених строків розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 13 Закону №2473-VIII.

Матеріалами справи підтверджується, що виручка за валютним контрактом №2156 зарахована на рахунок ТОВ Промарін Альтус від нерезидента OPL TANKERS DMCC (нова назва MAVERICK SHIP MANAGEMENT DMCC, ОАЕ) як передплата, що підтверджується SWIFT-повідомленням типу MT103 - від 29.02.2024, ідентифікатор: SAAtoAFTsnpT1-6856-505399.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не порушив встановлений Законом №2473-VIII та Постановою НБУ №18 граничний 180-денний строк розрахунку у сфері ЗЕД до договору №2213, оскільки надав підтвердження використання товару за межами України в межах виконання зобов`язань за контрактом №2156 від 04.11.2022 року.

Враховуючи вищезазначене, спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 0567210704 від 13.10.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б призвести до зміни висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд доходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 3941,86 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1967 від 23.01.2026.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3941,86 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промарін Альтус" (49038, м.Дніпро, площа Десантників, 1, код ЄДРПОУ 31543860) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області № 0567210704 від 13.10.2025 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промарін Альтус" (49038, м.Дніпро, площа Десантників, 1, код ЄДРПОУ 31543860) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3941,86 грн (три тисячі дев`ятсот сорок одна гривня 86 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець