Ухвала суду № 136909268, 27.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 травня 2026 року Справа № 160/13049/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача Акерманом Олегом Матвійовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, визнати протиправними дії щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії як не працюючому пенсіонеру та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, відповідно до зазначених банком у заяві реквізитів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу з 01.08.2014.

Ухвалою суду від 20.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання (надіслання) до суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, у якій зазначити зміст позовних вимог відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини;

- доказів надіслання виправленої позовної заяви та доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку;

- документа про сплату судового збору в сумі 2129,92 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

В ухвалі судом указано, що зміст позовних вимог ОСОБА_1 не конкретизовано, не зазначено дії щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку та бездіяльність щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок за який період є предметом оскарження у цій справі. Позивач просить зобов`язати відповідача перерахувати розмір її пенсії та виплачувати їй пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, однак не зазначає дату, з якої належить здійснити перерахунок, і дату заяви про виплату пенсії на банківський рахунок. Вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходу не містять зазначення особи, стосовно якої належить вчинити такі дії. Також позивач не оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходу.

Щодо строку звернення до суду з цим адміністративним позовом суд зазначив, що позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів з 01.08.2014. З даним адміністративним позовом позивач звернулася до суду 15.05.2026.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви ОСОБА_1 не додано заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску та у позовній заяві не вказано, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, за захистом яких вона звернулася до суду.

Разом із позовною заявою подано копії листів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.02.2025 та 11.04.2025, у яких міститься інформація про поновлення виплати пенсії позивачу з 01.08.2014, наявність у неї статусу працюючого пенсіонера, переведення виплати пенсії з 01.10.2024 через підприємство поштового зв`язку.

До позовної заяви ОСОБА_1 не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява містить дві основні вимоги немайнового характеру щодо перерахунку та виплати пенсії, та виплати компенсації втрати частини доходу. Сума судового збору за подання до суду цієї позовної заяви становить 2129,92 грн (3328,00 х 0,4 х 0,8) х 2 = 2129,92)).

Ухвала вважається врученою представнику позивача 21.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно з ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням наведених положень останнім днем строку для усунення недоліків позовної заяви є 01.06.2026.

22.05.2026 надійшла подана представником позивача заява про усунення недоліків, у якій він просить: визначити один судовий збір; поновити строк звернення до суду. У заяві представник позивача висловив незгоду з визначеною в ухвалі про залишення позовної заяви без руху сумою судового збору як за дві вимоги немайнового характеру. Зазначив, що усі позовні вимоги позивача об`єднуються в одне поняття «пенсія». Право звернення до суду передбачено Конституцією України та не може бути обмежено будь-яким строком. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Представник позивача у заяві навів правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18, постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17. Вважає, що положення ст.ст. 122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Отже, ухвала про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , у якій судом зазначено суму судового збору, яку необхідно сплатити, набрала законної сили 20.05.2026.

Розглянувши заяву про усунення недоліків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 викладено висновок про те, що відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 07 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009 без обмеження її виплати жодними строками. Велика Палата Верховного Суду вважає, що статті 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Такий висновок Великої Палати Верховного Суду є застосовним при розгляді подібних справ і щодо статей 122, та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), які за змістом є аналогічними статтям 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі заявлено у зв`язку з правовідносинами, що не є подібними до тих, які були предметом розгляду у справі № 815/1226/18.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулював такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Позивачем у порядку усунення недоліків позовної заяви заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак не зазначено і не подано доказів поважності причин пропуску відповідного строку. У заяві висловлено незгоду з ухвалою від 20.05.2026 в частині висновку суду про пропуск строку звернення до суду.

В порядку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 не було подано: документ про сплату судового збору, позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, у якій належить зазначити зміст позовних вимог відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, докази надіслання виправленої позовної заяви та доданих до неї документів до електронного кабінету відповідача.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Беручи до уваги подання представником позивача у встановлений судом строк заяви в порядку усунення недоліків позовної заяви, часткове усунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 20.05.2025 (заявлене клопотання про поновлення строку звернення до суду), з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу в повному обсязі усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за можливе з власної ініціативи продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 118, 119, 121 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, згідно з ухвалою суду від 20.05.2026, на п`ять календарних днів, починаючи з дати вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Рянська