Рішення № 136909067, 26.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 рокуСправа №160/33325/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

УСТАНОВИВ:

21.11.2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" - адвокат Пруденко Кирило Романович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східної митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2025/000205/1 від 22 серпня 2025 року.

Також позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення та картки відмови. При цьому позивач зазначає, що у відповідача були наявні всі документи, які підтверджували заявлену митну вартість, які не містили розбіжностей. Надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26.12.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

10.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Південно-Східної митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому він заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України). З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частин 2 - 3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Листом від 22.08.2025 року № 22/08 підприємство ТОВ Українська торгівельна компанія "Флагман" повідомлено митний орган про відмову від подання будь- яких інших документів у 10-ти денний термін. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, відповідно до статей 54, 58 МКУ, прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.07.2025 року № UA110130/2025/000205/1. Вважає, що посадова особа митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявлених позивачем товарів, діяла в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

11.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами, викладеними у відзиві на позов та зазначає наступне. Позивач разом з митною декларацією в повному обсязі надав митниці документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару. Подані позивачем документи для визначення митної вартості товару є достатніми, не містять розбіжностей, ознак підробки та містять усі відомості, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників. З урахуванням вищенаведеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року у задоволенні клопотання представника Південно-Східної митниці Агаркової Ірини Олександрівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 26.05.2026 року.

Згідно довідки начальника відділу управління персоналом від 25.05.2026 року №149 суддя Серьогіна Олена Василівна в період з 29.04.2026 року по 22.05.2026 року перебувала на лікарняному.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 22.08.2025 року позивачем до відділу митного оформлення Південно-Східної митниці шляхом подання електронної митної декларації 25UA110130016474U1 задекларовано товар, а саме: плити, листи, смужки, стрічки, плівки та інші плоскі форми з пластмаси самоклейні, у рулонах або не у рулонах: з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації). Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в асортименті: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36мкм, 50 рулонів -201430м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 38мкм, 40 рулонів-159520м; розміром 1620(1600)мм х 400 0м, колір прозорий, завтовшки 43мкм, 12 рулонів-48150м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір жовтоватий, завтовшки 47мкм, 10 рулонів-39940м. Товар не належить до товарів військового та подвійного призначення. Виробник: JIANGXI YONGGUANTECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. Країна виробництва: CN.

Зазначені товари надійшли на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 15 вересня 2023 року № 15092023, укладеного між ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман»» (за контрактом покупець) та компанією JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (за контрактом продавець).

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15092023 від 15 вересня 2023 року;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 14.05.2025 року;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) № YWJX25-05150010 від 28.03.2025 року;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 181 від 12.06.2025 року;

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № YWJX25-05150010 від 17.06.2025 року;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 17.06.2025 року;

- сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX25051501 від 12.06.2025 року;

- сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX25051502 від 12.06.2025 року;

- сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX25051503 від 12.06.2025 року;

- сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX25051504 від 13.06.2025 року;

- копія митної декларації країни відправлення № 310420250549622391;

- коносамент (Bill of lading) № BW25060358;

- договір про перевезення № 01/08-22 від 01.08.2022 року;

- заявка № 20/06/25 від 20.06.2025 року до договору про перевезення № 01/08-22 від 01.08.2022 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 406 від 20.08.2025 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 2008 від 20.08.2025 року;

- автотранспортна накладна № 650403 від 20.08.2025 року;

- договір (контракт) про перевезення №UA00230931 від 01.01.2021 року;

- договір (контракт) про перевезення б/н від 01.10.2020 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно частини 6 статті 53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Листом від 22.08.2025 року № 22/08 підприємство ТОВ "Українська торгівельна компанія "Флагман" повідомлено митний орган про відмову від подання будь-яких інших документів у 10-ти денний термін.

Південно-Східною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості від 28.07.2025 № UA110130/2025/000205/1.

Товар 1 «Плівки самоклейні з продуктів поліприєднання (адитивноїполімеризації), в рулонах завширшки більш як 20см - плівки на основі поліпропілену, поліетилену, етилвінілацетату, з клейовим покриттямна водній основі:water based BOPP TAPE JUMBO ROLL CLEAR 38 mic* 1280mm *4000m-85рулонів, water based BOPP TAPE JUMBO ROLL BROWN 38 mic* 1280mm *4000m-6рулонів,water based BOPP TAPE JUMBO ROLL CLEAR 36 mic* 1280mm *4000m-4рулонів, water based BOPP TAPE JUMBO ROLL CLEAR 43 mic* 1280mm *4000m-12рулонів, water based BOPP TAPE JUMBO ROLL CLEAR 45 mic* 1280mm *4000m-14рулонів,DUCT TAPE jumbo roll tape hot melt glue silver 27mesh 150mic*1060mm*1000m -7рулонів,DUCT TAPE jumbo roll tape hot melt glue black 27mesh 170mic*1060mm*1000m -2рулонів,D/S PP TAPE(90mic with yellow release,hotmelt) x1060mm x1000m-5рулонів, water based BOPP TAPE JUMBO ROLL CLEAR 55 mic* 1280mm *4000m-5рулонів,Торговельна марка: YONGGUAN Країна виробництва : CN Виробник : JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP.,LTD" скориговано за ЕМД від 30.06.2025 № 25UA500580004845U5 (UA500580/2025/004845) на рівні 1,93 дол. США/кг, за якою товар №1 у кількості 27400,4 кг., який імпортовано на умовах FOB NINGBO за прямим контрактом та кодом згідно з УКТЗЕД 3919908060, Виробник JIANGXI YONGGUAN ADHESIVE PRODUCTS CORP.,LTD Китай. Товар оформлено за резервним методом визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що відповідач безпідставно вважає, що існує розбіжність у проформі інвойсу № YWJX25-05150010 від 15.05.2025 року та інвойсі № YWJX25-05150010 від 17.06.2025 року.

Відповідно до п. 1.1. Зовнішньоекономічного контракту поставка товару здійснюється відповідно до замовлення покупця. Кожне замовлення укладається у формі Проформи Інвойс, яка є невід`ємною частиною цього

Зовнішньоекономічного контракту. У кожній проформі інвойс сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови.

Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього Зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю.

У відповідності до умов Зовнішньоекономічного контракту 15 травня 2025 року продавець товару JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) виставило Позивачу проформу інвойс № YWJX25- 05150010, якою погоджено найменування, асортимент, кількість товару на суму 31 970,86 дол. США. Умови оплати: передоплата у розмірі 6 400,00 дол. США, решта по копії коносаменту.

Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс.

У проформі інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.

Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Окрім цього, слід звернути увагу, що за умовами Зовнішньоекономічного контракту проформа інвойс є замовленням, до якого можуть вноситись зміни.

Також слід зазначити, що між комерційним інвойсом та проформою-інвойсом відсутні розбіжності у ціні.

У проформі інвойс вартість товару №1 становить 13 449,50 дол. США, ціна за одиницю товару визначена за 1 рулон і становить 268,99 дол. США за рулон.

У комерційному інвойсі вартість товару №1 становить 13 545,77 дол. США, ціна за одиницю товару визначена за 1 метр і становить 0,0672480266 за метр.

Ширина плівки в одному рулоні становить 4 000 м, отже, вартість одного рулона, виходячи з метричної одиниці виміру, становить: 0,0672480266 дол. США ? 4 000 м = 268,99 дол. США (товар № 1).

Аналогічний підхід до визначення цині за одиницю товару застосовано і до інших товарів, вартість якого з за одиницю зазначена за 1 метр плівки в комерційному інвойсі: 0,069897 дол. США 4 000 м = 279,59 дол. США (товар № 2) 0,080183 дол. США ? 4 000 м = 320,73 дол. США (товар № 3) 0,087225 дол. США ? 4 000 м = 358,90 дол. США (товар № 4).

Таким чином, вартість за одиницю товару у проформі-інвойсі та у комерційному інвойсі є ідентичною, але зазначена в різних одиницях виміру (рулон та метр відповідно).

Вищевказане підтверджує відсутність розбіжностей щодо вартості товару між зазначеними документами, а зазначені одиниці виміру не впливають на узгоджену ціну товару.

Також відповідач безпідставно вважає, що надана позивачем платіжна інструкція не підтверджує факт оплати товару, оскільки наданий позивачем документ нібито суперечать постанові Правління Національного банку України від 28.07.2008 року № 216 (далі Постанова), оскільки цією ж Постановою передбачена можливість використання електронних платіжних документів, підписаних кваліфікованими електронними підписами відповідальних осіб.

Проведення платежу за поставлений товар відбулось за допомогою Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів (SWIFT), за межі території України та у валюті, відмінній від національної валюти України, на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216, проставляються виключно у разі його подання не в електронному вигляді.

Таким чином, наданий позивачем платіжний документ є документом, що підтверджує факт оплати товару.

Також відповідач вважає, що наданий прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні статті 52 МК України, адже його видано безпосередньо ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» на асортимент оцінюваної партії товару.

Позивачем було надано відповідачу прайс лист, в якому зазначені найменування товару, артикул, ціна тощо.

Наданий позивачем прайс-лист містить інформацію стосовно адреси місцезнаходження та контактів із компанією-постачальником.

Зазначення у прайс-листі умов поставки є необхідним для визначення дійсної вартості товару за цим прайс-листом.

Окрім цього, у Постанові Пленуму ВАСУ № 2 від 05 квітня 2017 року зазначено, що з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Тому, наданий прайс лист не суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Також суд зазначає, що для підтвердження таких складових митної вартості як витрати на транспортування товару позивач надав відповідачу документально підтверджені дані про такі витрати.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн., суд зазначає таке.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає, що 28.04.2026 року від відповідача надійшла до суду заява, в якій він заперечив проти задоволення клопотання про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, у зв`язку з неспівмірністю та необґрунтованістю.

Дослідивши клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 року у справі №686/31892/19 зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, для підтвердження понесених стороною витрат на правову допомогу, така особа повинна надати до суду, зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1425946 від 18.09.2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №6076 від 11.08.2025 року; договір №64 про надання правничої допомоги від 02.01.2026 року, додаткові угоди №1 від 31.12.2020 року, №1/1 від 31.12.2021 року, №1/2 від 31.12.2024 року, №1/3 від 13.08.2025 року; №41 від 14.11.2025 року; рахунок на оплату №497 від 14.04.2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг №37 від 14.04.2026 року; звіт про надану правничу допомогу від 14.04.2026 року

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «СМАРТ ЮРИСТ» 02 січня 2019 року було укладено договір про надання правової допомоги № 64 (далі Договір), відповідно до якого правова допомога надається адвокатами Адвокатського об`єднання.

Договором передбачено, що надана правова допомога оплачується в розмірах та на умовах погоджених сторонами в додатках.

На виконання умов Договору, 14 листопада 2025 року позивач та АО «СМАРТ ЮРИСТ» уклали додаткову угоду № 41 до Договору, відповідно до умов якої Адвокатське об`єднання на умовах Договору зобов`язується надати позивачу наступні послуги з надання правової допомоги:

- підготовка та подача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову до Південно-східної митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000205/1 від 22 серпня 2025 року;

- супровід адвокатами Адвокатського об`єднання у суді першої інстанції справи за позовом КЛІЄНТА до Південно-східної митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000205/1 від 22 серпня 2025 року.

Вартість послуг за додатковою угодою № 41 до Договору складає 8 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 41 до Договору клієнт, тобто позивач, оплачує надані послуги з правничої допомоги на підставі рахунку на оплату після набрання законної сили рішення суду першої інстанції.

Згідно з актом приймання-передачі №37 від 14.04.2026 року послуги, що передбачено додатковою угодою № 41 до Договору виконано на загальну суму 8 000,00 грн.

14 квітня 2026 року Адвокатське об`єднання «СМАРТ ЮРИСТ» виставило позивачу рахунок на оплату № 497, відповідно якого вартість послуг, що передбачені додатковою угодою № 41 від 14 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги № 64 від 02 січня 2019 року складає 8 000,00 грн.

Докази оплати послуг адвоката не надані до суду, адже, відповідно до умов додаткової угоди № 41 до Договору, сторони погодили оплату гонорару після набрання рішенням законної сили.

Слід зазначити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція висловлена у змісті постанов Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 09.07.2025 року у справі № 459/331/23.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників вказана адміністративна справа є справою незначної складності (малозначна справа).

Таким чином, суд вважає, що адвокатом не було докладено значних зусиль для складання позовної заяви у цій справі, оскільки подана позовна заява є справою незначної складності.

Враховуючи незначну складність категорії справи, суд вважає, що вказані позивачем витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019 року, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд враховує під час вирішення такого питання.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідачів, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, а також враховуючи предмет позову, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., що складає 6422,40 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110130/2025/000205/1 від 22 серпня 2025 року.

Стягнути з Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна компанія "Флагман" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, код ЄДРПОУ 37542705) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., що складає 6422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна