Рішення № 136908999, 27.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 рокуСправа №160/6858/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7, ЄДРПОУ 37542705) до Південно Східної митниці (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

20.03.26 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» до Південно Східної митниці з вимогами:

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA110130/2025/000506/1 від 24 жовтня 2025 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

07.04.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Отже, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняте митницею відповідно до вимог чинного законодавства.

13.04.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.

23.04.2026 від позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

28.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, з огляду на його необґрунтованість.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (далі ТОВ «УТК «ФЛАГМАН», позивач), ідентифікаційний код 37542705, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, запис №12031020000028208, місцезнаходження: 52001, Дніпропетровська обл., місто Підгородне, вул. Джерельна, будинок 7.

Основним видом економічної діяльності ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» згідно КВЕД є 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.

Судом встановлено, що 15.09.2023 між ТОВ «УТК «ФЛАГМАН» та JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська народна республіка) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 15092023.

Предметом Контракту є поставка стрічки клейкої пакувальної (далі «Товар»). Поставка Товару здійснюється відповідно до замовлення Покупця. Кожне замовлення укладається у формі Проформи Інвойс, яка с невід`ємною частиною цього Контракту. У кожній Проформі Інвойс Сторони погоджують конкретний перелік товару та інші умови (п.1.1 Контракту).

Валютою розрахунків є долар США (п.2.1 Контракту).

Загальна вартість Товару, що буде поставлятись по цьому Контракту, становить 1 000 000 доларів США., та складається із сум інвойсів (п.2.2 Контракту).

Ціни на товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю на умовах FOB NINGBO. Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, про що підписується додаткова угода (п.2.4 Контракту).

Контракт є чинним до 30 грудня 2024 р. (п.9.5 Контракту).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Південно Східної митниці митну декларацію № 25UA110130020407U7: 1 Плити, листи, смужки, стрічки, плівкита інші плоскі форми з пластмасисамоклейні, у рулонах або не у рулонах:з продуктів поліприєднання (адитивної полімеризації). Пакувальна поліпропіленова клейка стрічка Based в асортименте: розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 36мкм, 40 рулонів- 159020м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 38мкм, 50 рулонів-198930м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір прозорий, завтовшки 43мкм, 12 рулонів-47860м; розміром 1620(1600)мм х 4000м, колір жовтоватий, завтовшки 47мкм, 10 рулонів-40010м. Товар не належить до товарів військового та подвійного призначення. Виробник: JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD. Країна виробництва: Китай

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA110130020407U7 від 24.10.2025 позивачем подані документи, а саме:

Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15092023 від 15 вересня 2023 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 09112023 від 09.11.2023 року;

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.07.2025 року;

Рахунок-проформа (Proforma invoice) № YWJX25-07080163 від 08.07.2025 року;

Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 187 від 13.08.2025 року;

Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № YWJX25-07080163 від 15.08.2025 року;

Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.08.2025 року;

Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708001 від 15.08.2025 року;

Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708002 від 15.08.2025 року;

Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708003 від 15.08.2025 року;

Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708004 від 15.08.2025 року;

Копія митної декларації країни відправлення № 310420250549450088 від 19.08.2025 року;

Коносамент (Bill of lading) № BW25080444 від 22.08.2025 року;

Договір про перевезення № 01/08-22 від 01.08.2022 року;

Заявка № 16/08/25 від 16.08.2025 року до Договору про перевезення № 01/08 22 від 01.08.2022 року;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 511 від 23.10.2025 року;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 2320/1 від 23.10.2025 року;

Автотранспортна накладна № 9342 від 23.10.2025 року;

Договір (контракт) про перевезення № UA00230931 від 01.01.2021 року;

Договір (контракт) про перевезення № A-03032021-001 від 03.03.2021 року;

Договір (контракт) про перевезення б/н від 14.01.2025 року

Митна вартість товару заявлена Позивачем за основним методом (за ціною договору) відповідно до ст. 58 МК України

На підставі поданих документів 24 жовтня 2025 року Південно Східна митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2025/000506/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2025/000530 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Митна вартість товару № 1 визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МКУ та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості, відомості про яку наведені у МД від 03.09.2025 № 25UA110050003069U0 (UA110050/2025/003069).

Митна вартість оцінюваного товару № 1 визначається на рівні 1,93 дол. США/кг з урахуванням всіх складових.

У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2025/000506/1 Відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивач вважає протиправним Рішення про коригування митної вартості товару від 24 жовтня 2025 року № UA110130/2025/000506/1, яким відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки, як він зазначає, на підтвердження митної вартості декларантом надано до митного органу повний пакет документів згідно із вимогами статей 53, 55, 257 Митного кодексу України, у зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, що прийняте митницею фактично обґрунтоване тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином, суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МК України у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

За матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було виявлено наступні розбіжності:

1.Декларантом до митного оформлення разом з МД подано проформу-інвойс від 08.07.2025 № YWJX25-07080163 та інвойс від 15.08.2025 № YWJX25-07080163. Відповідно до наданої проформи-інвойсу від 08.07.2025 № YWJX25-07080163 сума вартості партії товару на умовах FOB NINGBO складає 30 966,00 дол. США, ціна зазначається у дол. США/рулон. У комерційному інвойсі від 15.08.2025 № YWJX25-07080163 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні 30 819,83 дол. США, ціна зазначається у дол. США/метр. При цьому, якщо перераховувати вартість, визначену відповідно до проформи-інвойсу, відповідно до інвойсу, то вартість товару, виставлена по позиціях за одиницю товару, не розраховується. За результатами співставлення обох документів встановлено розбіжності у вартісних показниках оцінюваного товару, оскільки при перерахунку вартості рулону відповідно до комерційного інвойсу від 15.08.2025 № YWJX25-07080163 вартість рулону по жодній з позицій не відповідає вартості відповідної позиції, зазначеної у рахунку-проформі (проформа-інвойсі) від 08.07.2025 № YWJX25 07080163.

2. Декларантом до митного оформлення товарів надано банківський платіжний документ, що стосується товару, від 13.08.2025 № 187, який не містить підписів та печаток уповноваженого банку. Наданий до митного контролю платіжний документ сформований в електронному вигляді та не містить жодних поміток, передбачених відповідними положеннями. Таким чином, дане платіжне доручення не є документом, що підтверджує факт передоплати за товар.

3. Прайс-лист компанії JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD від 05.07.2025, наданий декларантом, має суб`єктивний характер, оскільки складений для ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман», та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі-інвойсі від 08.07.2025 № YWJX25-07080163 та інвойсі від 15.08.2025 № YWJX25-07080163, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції.

4. Відповідно до інформації Інтернет-ресурсу www.maersk.com контейнер з товаром № SEKU4619342 на морському судні «HAIPHONG EXPRESS/534W» вийшов з порту Ningbo (Китай) 22.08.2025, а 01.10.2025 контейнер з товаром прибув у порт PORT SAID EAST (Єгипет), де його перевантажено 02.10.2025 на судно HARRISON/540N, і відправлено у порт Чорноморськ (Україна). Інформація щодо перевантаження контейнера № SEKU4619342 на інші судна в порту Порт Саїд (Єгипет), за маршрутом порт Ningbo (Китай) порт Чорноморськ (Україна), не включена та не відображена у наданих документах, а саме у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.10.2025 № 511 та у довідці, що підтверджує вартість перевезення, від 23.10.2025 № 2320/1.

4.1) У наданому договорі транспортного експедирування від 01.08.2022 № 01/08 22 (п. 2.4.2), укладеному між ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» та ТОВ «Мультимодал контейнер Сервіс», обов`язком Клієнта, зокрема, є надати Експедитору заявку на надання транспортно-експедиційних послуг не менше ніж за 3 робочі дні до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/прийому. Зазначену Заявку від 16.08.2025 № 16/08/25 до митного оформлення надано, але у графі «сума замовлення» відсутня вартість доставки вантажу, міститься посилання на виставлені рахунки без посилання на їх номери та дати. У рахунку на оплату транспортних послуг від 23.10.2025 № 511 міститься посилання на договір транспортного експедирування від 01.08.2022 № 01/08-22 без зазначення Заявки від 16.08.2025 № 16/08/25.

4.2) Сума транспортних витрат, зазначена в ЕМД (розрахунку), складає 143 322,32 грн, що не відповідає складовій транспортних витрат, зазначених у довідці транспортних витрат від 23.10.2025 № 2320/1, а саме складає 139 842,74 грн, що унеможливлює перевірку правильності включення декларантом складових митної вартості, у тому числі транспортування

Щодо зауважень митниці стосовно того, що відповідно до наданої проформи-інвойсу від 08.07.2025 № YWJX25-07080163 сума вартості партії товару на умовах FOB NINGBO складає 30 966,00 дол. США, ціна зазначається у дол. США/рулон. У комерційному інвойсі від 15.08.2025 № YWJX25-07080163 вартість партії товару на тих же комерційних умовах поставки зазначена на рівні 30 819,83 дол. США, ціна зазначається у дол. США/метр., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Зовнішньоекономічного контракту ціни окремих позицій будуть вказані у проформі інвойс до цього зовнішньоекономічного контракту.

Відповідно до п. 2.4 Зовнішньоекономічного контракту ціни за товар вказуються відповідно до курсу долару США за 1 кг ваги, або за певну одиницю.

Інвойс це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

У відповідності до умов Зовнішньоекономічного контракту 08 липня 2025 року продавець товару JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD (Китайська Народна Республіка) виставив Позивачу проформу-інвойс № YWJX25 07080163, якою погоджено найменування, асортимент, кількість товару на суму 30 966,00 дол. США. На виконання умов цієї проформи Позивачем було здійснено передоплату, що підтверджується банківським платіжним документом № 187 від 13.08.2025, який був наданий митному органу під час митного оформлення.

15 серпня 2025 року, JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD виставило Позивачу комерційний інвойс № YWJX25 07080163 на суму 30 819,83 дол. США, яким сторони остаточно узгодили кількість та асортимент товару, що попередньо погоджувався проформою-інвойсом.

Позиач зазначив, що під час формування остаточного замовлення сторони змінили фактичну кількість товару до поставки, що знайшло своє відображення у наданому комерційному інвойсі. У зв`язку із здійсненою передоплатою Позивачу необхідно було сплатити решту вартості товару, яка є різницею між сумою, зазначеною у комерційному інвойсі, та сумою здійсненої передоплати. Надати документ про сплату решти вартості товару до митного оформлення Позивач не міг, оскільки така оплата була здійснена вже після митного оформлення товару та після прийняття Відповідачем оскаржуваного рішення про коригування

Таким чином, різниця між сумою проформи-інвойсу та сумою комерційного інвойсу пояснюється остаточним формуванням партії товару до відвантаження і сама по собі не свідчить про недостовірність заявленої митної вартості.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 суд дійшов висновку, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості.

Стосовно зауважень митниці щодо того, що ТОВ «УТК «Флагман» до митного оформлення товарів надано банківський платіжній документ, що стосується товару від від 13.08.2025 № 187, що не містять підписів та печаток уповноваженого банку. Наданий до митного контролю платіжний документ сформований в електронному вигляді та не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням.

Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.

Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару декларант не був зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару.

Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.

До митного оформлення надані документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті.

Щодо зауважень митниці про те, що прайс-лист компанії JIANGXI YONGGUAN TECHNOLOGY DEVELOPMENT CO., LTD від 05.07.2025, наданий декларантом, має суб`єктивний характер, оскільки складений для ТОВ «Українська торгівельна компанія «Флагман», та містить цінову інформацію виключно щодо товарів, зазначених у проформі-інвойсі від 08.07.2025 № YWJX25-07080163 та інвойсі від 15.08.2025 № YWJX25-07080163, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців в умовах вільної конкуренції., суд зазначає таке.

Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.

Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).

Таким чином, зауваження митниці відносно прайс-листа не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару. Більш того дані документи формувалися та надавалися товариству компанією-продавцем, тобто товариство не має жодного впливу на можливість внесення будь-яких відомостей до них.

Щодо зауважень митниці про невідображення витрат на перевантаження контейнера № SEKU4619342 на інші судна в порту Порт Саїд (Єгипет), за маршрутом порт Ningbo (Китай) порт Чорноморськ (Україна), у витратах на транспортування товару, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, позивачем до митного контролю для підтвердження вартості транспортування та всіх її складових було надано: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15092023 від 15 вересня 2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 09112023 від 09.11.2023 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.07.2025 року; Рахунок-проформа (Proforma invoice) № YWJX25-07080163 від 08.07.2025 року; Платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 187 від 13.08.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № YWJX25-07080163 від 15.08.2025 року; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.08.2025 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708001 від 15.08.2025 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708002 від 15.08.2025 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708003 від 15.08.2025 року; Сертифікат якості (Certificate of quality) № ZX250708004 від 15.08.2025 року; Копія митної декларації країни відправлення № 310420250549450088 від 19.08.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № BW25080444 від 22.08.2025 року; Договір про перевезення № 01/08-22 від 01.08.2022 року; Заявка № 16/08/25 від 16.08.2025 року до Договору про перевезення № 01/08 22 від 01.08.2022 року; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 511 від 23.10.2025 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати) № 2320/1 від 23.10.2025 року; Автотранспортна накладна № 9342 від 23.10.2025 року; Договір (контракт) про перевезення № UA00230931 від 01.01.2021 року; Договір (контракт) про перевезення № A-03032021-001 від 03.03.2021 року; Договір (контракт) про перевезення б/н від 14.01.2025 року.

Факт наданих транспортно-експедиційних послуг та їх оплати документально підтверджений та відповідні документи були надані відповідачу під час митного оформлення товарів та суду під час розгляду даної справи.

Суд зазначає, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 у справі №803/916/17, від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18).

З огляду на викладене, суд вважає, що надані позивачем документи повною мірою підтверджують факт транспортування імпортованого товару та розмір понесених витрат під час транспортування.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 зазначив, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Південно - Східної митниці про коригування митної вартості товарів UA110130/2025/000506/1 від 24 жовтня 2025 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак, не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, тому, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2662,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 18.03.2026.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2662,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., суд зазначає, що за приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином закон встановлює право особи на відшкодування витрат на правничу допомогу та можливість зменшення розміру таких виплат за обґрунтованим клопотанням іншої сторони.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. позивач надав копію договору про надання правничої допомоги від 02.01.2019 №64, додаткові угоди №45 від 12.03.2026 до договору № 64 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, рахунок на оплату № 501 від 14.04.2026, акт приймання - передачі від 14.04.2026 № 41, звіт про надану правничу допомогу від 14.04.2026.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.

Суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката в частині складання позовної заяви у сумі 2000,00 грн.

Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельна компанія «ФЛАГМАН» до Південно - Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товару UA110130/2025/000506/1 від 24 жовтня 2025 року.

Стягнути з Південно - Східної митниці ( 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22; ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФЛАГМАН» (52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Джерельна, буд. 7; ЄДРПОУ 37542705) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко