Рішення № 136908967, 22.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 рокуСправа №160/6790/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/6790/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не розгляду клопотання позивача від 09.11.2022 року дата реєстрації заяви відповідачем 10.11.2022 року вхідн. №36/1747 про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою; зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання позивача від 09.11.2022 року дата реєстрації заяви відповідачем 10.11.2022 року вхідн. №36/1747 про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою на черговій сесії міської ради, враховуючи висновки суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач 10.11.2022 року звернулась до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідачем листом від 06.12.2022 року №В/7-1306 відмовлено позивачу в задоволенні заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6790/26. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

07.04.2026 року Дніпровською міською радою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що на виконання доручення міського голови департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради в межах наданих повноважень було розглянуто лист ОСОБА_2 від 10.11.2022 вх. № 36/1747 щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та листом від 06.12.2022 № В/7-1306 надано відповідь. Вказує, що Дніпровська міська рада під час розгляду клопотання позивача від 10.11.2022 вх. № 36/1747 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , діяла у межах покладених повноважень та відповідно до чинного законодавства України. Вказує, що ознаки бездіяльності в діях відповідача та її виконавчих органів щодо ухилення від виконання покладених обов`язків стосовно нерозгляду клопотання позивача відсутні, оскільки його було розглянута та надано вмотивовану відповідь, яка міститься в матеріалах судової справи

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 року відмовлено в задоволенні заяви Дніпровської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.04.2026 року до суду від позивача надійшли заперечення на відзив.

20.04.2026 року від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив та зазначає наступне.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.09.2018 року №136370125, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8898536 від 09.11.2005 року, свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 04.11.2005 року власником житлового будинку, загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 29 кв.м., опис: частина житлового будинку літ. Б-1, б {1}: квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 1635053312101, власником на підставі свідоцтва про право власності зазначено ОСОБА_1 .

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2007 року у справі №2а-0162-2007 позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, ТОВ «Ліка» про визнання рішення міської ради недійсним та скасування його, та визнання недійсним договору про надання земельної ділянка в оренду та скасування його задоволено, визнано недійсним рішення Дніпропетровської міської ради №408/26 від 20.04.2005 року про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_3 в оренду ТОВ «Ліка» та скасовано його, визнано недійсним договір оренду земельної ділянки від 08.07.2005 року укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «Ліка» та скасовано його.

09.11.2022 року позивач звернулась із заявою (вхідний №36/1747 від 10.11.2022 року) до Міського голови міста Дніпра про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

06.12.2022 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради на лист від 10.11.2022 року вх. 36/1747 повідомлено, що розглянувши надані до листа від 10.11.2022 вх. №36/1747 матеріали, у тому числі свідоцтво про право власності від 04.11.2005, в описі об`єкта зазначено: частина житлового будинку літ. Б-1, б№-1: квартира АДРЕСА_4 . Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Право власності на частину житлового будинку літ. Б-1, б№-1, а саме на окрему квартиру в житловому будинку не дає право на оформлення правовстановлюючих. документів на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в цілому. Відповідно до положень чинного законодавства для оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку позвачу необхідно надати документи, які підтверджують право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в цілому, а не окремої квартири в ньому. Згідно з реєстром об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Дніпра частина житлового будинку літ. Б-1, 6'-1 по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності. Для вирішення питання стосовно оформлення права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських «будівель та споруд по АДРЕСА_1 у приватну власність, позивачу необхідно вирішити питання щодо зняття з балансу комунальної власності територіальної громади м. Дніпра частини житлового будинку. літ. Б-1, 6'-1, для подальшого оформлення права власності на домоволодіння в цілому його власнику.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на час виникнення правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно із пунктами "а", "в" частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже, розгляд клопотання особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі №826/8844/16.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 Земельного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 6 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини 15 статті 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 123 Земельного кодексу України.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність чи оренду є завершальним етапом визначеної процедури передачі земельних ділянок.

При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №360/2334/17.

У постановах від 26.03.2020 у справі № 823/175/17, від 21.07.2020 у справі №823/176/17, від 13.10.2020 у справі №2340/4242/18, від 09.11.2021 у справі № 823/2592/18, від 16.08.2023 у справі № 2340/4234/18 Верховний Суд дійшов наступних висновків, а саме: з моменту отримання заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою орган місцевого самоврядування повинен був у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам закону і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2022 року позивач звернулась із заявою (вхідний №36/1747 від 10.11.2022 року) до Міського голови міста Дніпра про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

06.12.2022 року Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради на лист від 10.11.2022 року вх. 36/1747 повідомлено, що розглянувши надані до листа від 10.11.2022 вх. №36/1747 матеріали, у тому числі свідоцтво про право власності від 04.11.2005, в описі об`єкта зазначено: частина житлового будинку літ. Б-1, б№-1: квартира АДРЕСА_4 . Відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Право власності на частину житлового будинку літ. Б-1, б№-1, а саме на окрему квартиру в житловому будинку не дає право на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в цілому. Відповідно до положень чинного законодавства для оформлення правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку позвачу необхідно надати документи, які підтверджують право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 в цілому, а не окремої квартири в ньому. Згідно з реєстром об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Дніпра частина житлового будинку літ. Б-1, 6'-1 по АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності. Для вирішення питання стосовно оформлення права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських «будівель та споруд по АДРЕСА_1 у приватну власність, позивачу необхідно вирішити питання щодо зняття з балансу комунальної власності територіальної громади м. Дніпра частини житлового будинку. літ. Б-1, 6'-1, для подальшого оформлення права власності на домоволодіння в цілому його власнику.

Разом з тим, відповідачем у місячний строк не було прийнято жодного із рішень, передбачених статтею 123 Земельного кодексу України.

У постанові від 22.10.2020 року у справі № 823/105/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у наданні дозволу, на думку суду, свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно не було розглянуто заяву позивача та не прийнято жодного з передбачених законом рішень, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2022 року (вх. №36/1747 від 10.11.2022 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до відшкодування такі витрати у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір №10022614 про надання юридичної допомоги/юридичних послуг від 10.02.2026 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21, від 03.12.2023 у справі № 420/329/21.

Враховуючи вищевикладене, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

На підтвердження цих обставин, сторона, яка заявляє клопотання про розподіл таких витрат, подає до суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), акт приймання-передачі виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Водночас матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, зокрема акт прийому-передачі наданих юридичних послуг; розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу; квитанцію про оплату гонорару, тощо.

Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору у розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ 26510514), третя особа: Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2022 року (вх. №36/1747 від 10.11.2022 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2022 року (вх. №36/1747 від 10.11.2022 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська