Рішення № 136908945, 09.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року Справа № 160/37050/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРищенко А. Ю. за участі секретаря судового засіданняДубина Ю.О за участі: Представника позивача: представника відповідача: Долідзе А.О. Дудко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

29.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.09.2025р. № 0524950708, №0524920708

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 27.08.2025р. №2290-п у період з 03 по 05 вересня 2025 року фахівцями ГУ ДПС у Рівненській області була проведена фактична перевірка об`єкта «Planetavto» за адресою: м. Рівне, вул. Кулика і Гудаченка, 60, на якому здійснює діяльність ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34410930). 22.09.2025 року Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0524920708 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 110 000,00 грн. та №0524950708 про застосування штрафної санкції в сумі 1020,00 грн. ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом безпідставно, оскільки висновки останнього про порушення Товариством вимог законодавства є необґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу №160/37050/25 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

20.01.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти вимог викладених у позові, та зазначив, що відповідно до наказу №2290-п від 27.08.2025 та направлень на проведення фактичної перевірки від 27.08.2025р. №4072 та №4071 проведено фактичну перевірку за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 60, де проводить свою господарську діяльність ТОВ " АВТОКРЕДИТ ПЛЮС ". В ході проведення перевірки встановлено порушення :- п.85.2 ст.85 ПК України в частині ненадання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.- п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в частині не ведення в установленому порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 7 687,00 грн.; За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №43675168/Ж5/17-00-07-05-17/34410930 від 05.09.2025р, в якому відображено вказані порушення. Контролюючий орган стверджує, що використання логотипу «Planetavto» на банері при вході на автомайданчик, веб-сторінці https:/planetavto.ua в мережі Інтернет та QR-кодах на цінниках автомобілів свідчить про факт реалізації автомобілів саме за місцем розташування майданчика в м. Рівне, що підтверджує здійснення там торговельної діяльності та обов`язок платника вести облік товарних запасів відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР За результатами розгляду матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області з посиланням на норми чинного законодавства, були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.09.2025 року № 0524950708, №0524920708. Відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 22.09.2025 року № 0524950708, №0524920708, є законним та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування

26.01.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач не погоджується з доводами відповідача та вказує, що контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність фактичної підстави для призначення перевірки об`єкта «Planetavto» у м. Рівне (відсутня інформація від державних органів/ОМС, передбачена пп. 80.2.2 ст. 80 ПКУ), не встановлено жодного факту здійснення розрахункових операцій на вказаному об`єкті, первинні документи, а також дані бухгалтерського обліку платника спростовують статус автомобілів як товарів, крім того, штрафна санкція згідно п. 121.1 ст. 121 ПКУ застосована відповідачем за ненадання на перевірку документів, які фактично не запитувалися у платника податків.

12.02.2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

12.03.2026 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

16.03.2026 року від позивача надійшли пояснення та 25.03.2026 року - клопотання про долучення додаткових доказів

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» здійснює господарську діяльність згідно КВЕД 64.91 «Фінансовий лізинг» (основний), 45.11 «Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами». 45.19 «Торгівля іншими автотранспортними засобами»,

На підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 27.08.2025р. №2290-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 27.08.2025р. №4072 та №4071 у період з 03 по 05 вересня 2025 року фахівцями ГУ ДПС у Рівненській області була проведена фактична перевірка об`єкта «Planetavto» за адресою: м. Рівне, вул. Кулика і Гудаченка, 60, на якому здійснює діяльність ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34410930)

Вказана перевірка проведена на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України з метою перевірки дотримання платником податків норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі, на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складений Акт № 15168/Ж5/17-00-07-05-17/34410930 від 05.09.2025р., у висновках якого зафіксовано наступне:

- порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: відсутність документів, що підтверджують облік та походження легкових автомобілів згідно Акта зняття залишків автомобілів від 03.09.2025р. (крім позиції №3) на загальну суму 5 110 000,00 грн., що знаходилися на реалізації на момент зняття залишків;

- порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання в повному обсязі документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки (не надані банківські виписки по рахункам).

08.09.2025 року ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» направило на адресу контролюючого органу заперечення на акт перевірки в порядку ст.86 ПК України, з відповідними поясненнями та аргументами по суті встановлених порушень.

За результатами розгляду заперечень платника податків контролюючим органом була надана відповідь на заперечення (вих. № 9100/Ж12/17-00-07-05-24 від 18.09.2025р.), згідно з якою висновки, викладені в акті фактичної перевірки № 15168/ Ж5/17-00-07-05-17/34410930 від 05.09.2025р., були залишені без змін.

22.09.2025 року Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області (за місцем перебування на податковому обліку платника податків) були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0524920708 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 110 000,00 грн. (підстава ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»); №0524950708 про застосування штрафної санкції в сумі 1020,00 грн. (підстава п. 121.1 ст. 121 ПКУ).

Позивач вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до пункту 80.1. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Позивач вважає, що фактична перевірка була проведена відповідачем без наявності на це законних підстав.

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності , зокрема такої підстави:

підп. 80.2.3.п. 80.2 ст. 80 ПК України письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Тобто, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки на підставі підп. . 80.2.3.п. 80.2 ст. 80 ПК України є отримане і оформлене в установленому законодавством порядку письмове звернення покупця (споживача) про вказане платником податку порушення..

Саме наявність та/або отримання письмового звернення покупця (споживача) є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Таким чином, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) письмового звернення покупця (споживача) щодо порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Наказ контролюючого органу від 27.08.2025р. № 2290-п про проведення фактичної перевірки позивача не містить посилань на отримання письмового звернення покупця (споживача), не надано відповідачем доказів отримання такого звернення і окремо до суду.

Зокрема, преамбула наказу містить посилання на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПКУ, тобто правову підставі для проведення фактичної перевірки господарського об`єкта «Planetаvto», і не містить посилання на фактичну підставу такої перевірки (документ або джерело інформації про можливі порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства), що свідчить про не підтвердження відповідачем правових підстав проведення фактичної перевірки.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.12 ст.3 зазначеного закону суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК товарами вважаються матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України

За визначеннями у п.2 розділу І Порядку №496 документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;

первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

Відповідно до п. 11 розділу 2 Наказу №496 форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби). Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП. Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

В акті фактичної перевірки від 05.09.2025 року зазначено, що ТОВ "Автокредит Плюс" (код ЄДРПОУ 34410930) здійснює торгівлю автомобілями на господарському об`єкті (автомайданчику) "PlanetAvto" за адресою: Рівненська обл., м.Рівне, вул. Кулика і Гудачека, 60, використовуючи у своїй діяльності логотип "PlanetAvto". Як приклад логотип відображається: назві господарського об`єкта та на банері при вході на автомайданчик, веб-сторінці https://planetavto.ua в інтернеті, з відображенням адреси господарського об`єкта; на візитках з відображенням ПІБ працівника, адреси автомайданчика та QR-коду інтернет сайту. Також на цінниках автомобілів наявний QR-код з посиланням на інтернет сайт "PlanetAvto" де відображаються всі характеристики автомобілів та їх ціни, що на думку відповідача свідчить про факт реалізації таких автомобілів саме за місцем розташування такого майданчика ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що дані автотранспортні засоби не є власністю ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» та перебувають в нього на відповідальному зберіганні на підставі договорів відповідального зберігання майна, укладених з власниками цих транспортних засобів (Поклажодавцями) відповідно до вимог Цивільного кодексу України (ст. ст. 936-952 ЦК України).

Згідно з нормами Податкового кодексу України п. 14.1.32 ст. 14: відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик

Пунктом 1.1 договорів відповідального зберігання майна, які були надані позивачем, передбачено, що Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього Договору МАЙНО, що визначене у акті приймання передачі майна, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 14.1.202 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Таким чином, оскільки за умовами договорів відповідального зберігання майна та вимог ЦК України право власності на автотранспортні засоби не передається (не переходить) Зберігачу, а залишається за Поклажодавцем, такі транспортні засоби не є товарами в розумінні пп. 14.1.244 ст. 14 ПК України

Надані копії договорів відповідального зберігання майна містять всі реквізити, які дозволяють ідентифікувати зберігача та поклажодавця, дати проведення операції (передання товарів), кількість товару та вартість зберігання, а також найменування кожної окремої одиниці товару.

Вказані документи є первинними документами і не містять жодних зауважень контролюючого органу в акті перевірки щодо їх змісту і форми.

Згідно ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

2) при виконанні банківських операцій, крім:

- операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

- операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно роз`яснень ДПС (ІПК від 02.05.2025 №2436/ІПК/99-00-07-03-01, від 07.12.2023 №4553/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК), до банківських операцій, на які розповсюджується пільга щодо не застосування РРО/ПРРО, у розумінні пункту 2 статті 9 Закону про РРО віднесені операції: перерахування коштів із поточного рахунку банка на поточний рахунок у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010; внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на поточний рахунок; внесення готівки через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Відповідач не надав жодних доказів того, що на об`єкті «Planetavto» у м. Рівне Позивачем здійснювалися розрахункові операції .

З урахуванням того, що на об`єкті «Planetavto» у місті Рівне не проводяться розрахункові операції, а обов`язок ведення обліку товарних запасів кореспондується саме із здійсненням розрахункових операцій, вимоги п. 12 ст. 3 Закону в частині ведення платником податків обліку товарних запасів не поширюються на вказаний об`єкт Товариства.

Верховний Суд у постановах від 03.04.2019 у справі №812/1508/17 та від 05.03.2019 у справі №806/2402/16, стосовно застосування ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зробив висновок, за якою відповідальність за правилами цієї статті настає виключно за реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що аналогічні фактичні перевірки автомайданчиків ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» були проведені фахівцями ГУ ДПС у Чернівецькій області та ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами яких було зроблено висновки про відсутність порушень з боку платника податків

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання в повному обсязі документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки (не надані банківські виписки по рахункам) суд зазначає наступне.

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.8. ст. 85 ПК України).

За п. 85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Матеріали справи не містять складання такого акту.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 у справі №813/110/15 наводить наступні висновки: «Оцінюючи правомірність податкового повідомлення-рішення, яким збільшено підприємству суми грошового зобов`язання за платежем інші фінансові санкції, суди попередніх інстанцій здійснили буквальний аналіз положень пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, за якою у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по-батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати.

Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом не надано відповідного акта, яким зафіксований факт ненадання підприємством відповідних документів, що обумовлює необґрунтованість та безпідставність застосування податковим органом фінансових санкцій, визначених оскаржуваним повідомленням-рішенням. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо вчинення позивачем податкового правопорушення доводить безпідставність застосування штрафу відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.»

03.09.2026 року запитом про надання документів (копії документів) ГУ ДПС у Рівненській області були витребувані у позивача:

1. документи на право користування господарською одиницею

2. документи, що підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками

3. банківські виписки по розрахунковим рахункам в розрізі транзакцій по даті та часу з 01.10.2023р. по 03.09.2025р

На дану вимогу позивачем було надано:

- документи на право користування господарською одиницею: договір оренди землі від 01.01.2024р., укладений з ФОП ОСОБА_1 (Орендодавець), строком дії до 31.12.2024р., з можливістю автоматичної пролонгації на тих самих умовах без необхідності укладання додаткових угод до основного договору; акт приймання-передачі майна в оренду від 22.01.2024р.;

- документи, що підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками: Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 08.10.2024р. щодо ОСОБА_2 (з Квитанцією №2 від 08.10.2024р. реєстраційний №9294965786).

Крім того, позивачем повідомлено, що на перевіряємому об`єкті не здійснюється торговельна діяльність та не проводяться розрахункові операції , а всі рахунки проводяться у безготівковій формі через поточні рахунки ТОВ «АВТОКРЕДИТ ПЛЮС» (м. Дніпро). Відповідно, будь-які банківські виписки окремо по вказаному об`єкту в м. Рівно відсутні та надати їх неможливо.

Таким чином, позивачем були надані всі необхідні документи.

Проте, в акті перевірки відповідачем зазначено, що позивачем не надано в повному обсязі документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки а саме: згідно запиту про надання документів від 03.09.2025р. до перевірки не надано банківські виписки по рахунках.

Разом з тим в ході перевірки контролюючим органом також виявлено відсутність документів, що підтверджують облік та походження легкових автомобілів згідно Акта зняття залишків автомобілів від 03.09.2025р. (крім позиції №3) на загальну суму 5 110 000,00 грн., що знаходилися на реалізації на момент зняття залишків, про що також було зазначено відповідачем в акті перевірки від 05.09.2025 року

З наявних матеріалів у справі, суд встановив, що запит посадових осіб контролюючого органу про надання документів від 03.09.2025р. не містив вимоги надати документи на автомобілі, зазначені в Акті зняття залишків від 03.09.2025р.

Суд також зазначає, що банківський виписки, які були витребувані контролюючим органом у письмовій вимозі, надаються в рамках документальної перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже в порушення наведених вимог посадовими особами контролюючого органу були запитані документи, які можуть бути предметом документальної, а не фактичної перевірки.

Враховуючи вище викладене, суд може дійти висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.09.2025р. № 0524950708, №0524920708 та нарахування штрафних санкції за ним.

За ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків про порушення позивачем податкового законодавства та не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 24 224,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8950 від 24.12.2025.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 24 224,00 грн .

Керуючись ст. 139, 242-246, 255, 262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.09.2025р. № 0524950708 та №0524920708.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 травня 2026 року.

Суддя А. Ю. Рищенко