Рішення № 136908849, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокуСправа №160/21252/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Верченко Ольга Олександрівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Верченко Ольга Олександрівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.02.2025 № 047050030425 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу роботи усі без виключення періоди страхового стажу роботи за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 18.02.1986, диплому серії НОМЕР_2 , та відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.09.1982 по 30.03.1985, з 07.05.1985 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 29.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 05.01.2004 по 12.04.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 01.10.2007 по 31.03.2011, з 08.06.2012 по 03.06.2013;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.02.2025 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Вказаним рішенням не зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, оскільки на титульній сторінці трудової книжки некоректно проведено зміну прізвища, періоди роботи в колгоспі з 07.05.1985 по 30.06.1994 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки в відомостях не зазначено по батькові заявниці, період роботи в КСП з 03.1998 по 31.12.1998 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення. Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, вважає, що досягла необхідного віку і має необхідний стаж для призначення пенсії за віком, тому звернулася з цим позовом до суду.

Справі за цим позовом присвоєно №160/21252/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому він указує, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком до страхового стажу не зараховано: всі періоди роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, оскільки на титульній сторінці трудової книжки, оскільки некоректно проведено зміну прізвища; періоди роботи в колгоспі з 07.05.1985 по 30.06.1994 відповідно архівної довідки № 41-А від 22.01.2025, оскільки в відомостях не зазначено по-батькові; період роботи в КСП з 03.1998 по 31.12.1998 відповідно архівної довідки № 41-А від 22.01.2025, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Таким чином, підтверджений належними документами страховий стаж позивача становить 11 років 09 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Тому позивачу відмовлено в призначенні пенсії, а, отже, позов є необґрунтованим.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Витребувані судом документи були надані відповідачем через систему «Електронний суд» разом з відзивом на позов.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) 13.02.2025 звернулася до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідач) від 21.02.2025 №047050030425 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні, серед іншого, зазначено таке.

Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 13.02.2025.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) становить 60 років.

Вік заявника 60 років.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону №1058 становить 32 роки.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 637 у разі виявлення розбіжностей в написанні прізвища, імені та по батькові в наданих заявником документах, належність цих документів заявникові встановлюється в судовому порядку.

Страховий стаж особи становить 11 років 09 місяців 23 дні.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, оскільки на титульній сторінці трудової книжки некоректно проведено зміну прізвища;

за доданими документами до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи в колгоспі з 07.05.1985 по 30.06.1994 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки в відомостях не зазначено по батькові заявниці;

за доданими документами до страхового стажу неможливо зарахувати період роботи в КСП з 03.1998 по 31.12.1998 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення.

Згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди.

Інші документи, передбачені п.3 Порядку №637, відсутні.

Особа матиме право на пенсійну виплату при набутті необхідного страхового стажу.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, вважає його протиправним, тому й звернулася до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (ч. 1 ст. 26).

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років (ч. 2 ст. 26).

Як видно з паспорта ОСОБА_1 , позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, 60-ти років вона досягла у 2025 році, тому для призначення пенсії за віком позивач повинна мати 32 роки страхового стажу.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як передбачено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 , серія НОМЕР_1 , містить такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

07.05.1985 Колхоз «Рассвет» Криничанский район Днепропетровская область. Принята на работу зоотехника.

22.05.1998 Переведена з посади зоотехніка на посаду бухгалтера.

12.05.1999 Звільнена від обов`язків бухгалтера в зв`язку з виробничою необхідністю з наданням роботи головного зоотехніка.

21.03.2000 В зв`язку с Указом Президента «Про реформування АПК» звільнити з роботи ст. 36 п. 1 КЗпП.

10.04.2000 Криничанський районний центр зайнятості. Призначено допомогу по безробіттю згідно ст. 29 п. 1а Закону України.

04.04.2001 Закінчено виплату допомоги згідно ст. 30 п. 1 Закону України «Про зайнятість населення».

29.05.2001 Розпочато виплату матеріальної допомоги згідно ст. 28 п. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

24.11.2001 Матеріальну допомогу по безробіттю припинено згідно ст. 31 п. 1 пп. 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

03.12.2001 Принята в ЧПХФ «Днепроагротехсервис» в должности бухгалтера.

14.12.2001 Уволена по ст. 36 п. 1 КЗоТ Украины (согласие сторон).

Криничанский районний центр зайнятості

24.12.2001 Розпочато виплату допомоги згідно ст. 23 п. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

18.12.2002 Закінчено виплату допомоги матеріальної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Приватний підприємець ОСОБА_2 , свідоцтво НОМЕР_3 .

05.01.2004 Прийнята на роботу продавця за трудовим договором №21 від 05.01.2004 р., зареєстрованим в Криничанському центрі зайнятості Дніпропетровської області.

12.01.2004 Звільнена з роботи згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Криничанський районний центр зайнятості

29.01.2004 Розпочато виплату допомоги згідно ст.23 п.2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

22.01.2005 Закінчено виплату допомоги згідно ст.31 п.1 п.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Приватний підприємець ОСОБА_3 , свідоцтво № НОМЕР_4

26.03.2007 Прийнята на роботу підсобним робітником за трудовим договором №4 від 26.03.2007 року, зареєстрованим в Криничанському центрі зайнятості Дніпропетровської області.

31.03.2007 Звільнена з роботи згідно ст. 36 п. 2 КЗпП України (закінчення строку дії договору).

Криничанський РЦЗ

18.04.2007 Розпочато виплату допомоги ст. 23 п. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

15.08.2007 Призначити виплату допомоги згідно ст. 31 п. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

08.06.2012 Розпочато виплату допомоги згідно ст. 23 п. 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

03.06.2013 Закінчено виплату допомоги згідно ст. 31 п. 1 пп. 12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

При цьому, записи у цій трудовій книжці колгоспника свідчать, що позивач виконував норму з відпрацьованих вихододнів у період з 1985 по 2000 роки.

Як видно із наданого до справи розрахунку стажу позивача (Форма РС-право), відповідачем зараховано до страхового стажу позивача такі періоди її навчання та роботи: 01.09.1982 30.03.1985, 01.05.1985 31.12.1985, 01.01.1986 31.12.1986, 01.01.1987 31.12.1987, 01.01.1987 31.12.1987, 01.01.1988 31.12.1988, 01.09.1991 31.12.1991, 01.01.1992 31.12.1992, 01.01.1993 31.12.1993, 01.01.1994 30.06.1994, 01.03.1998 20.06.1999, 01.12.2001 11.12.2001, 01.01.2004 08.01.2004, 20.02.2006 14.04.2006, 01.03.2007 06.03.2007, 01.10.2007 31.03.2011.

Інші періоди роботи відповідачем не зараховані через недоліки у заповненні трудової книжки. Як зазначено в оскаржуваному рішенні органів пенсійного фонду:

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, оскільки на титульній сторінці трудової книжки некоректно проведено зміну прізвища;

- за доданими документами до страхового стажу неможливо зарахувати періоди роботи в колгоспі з 07.05.1985 по 30.06.1994 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки в відомостях не зазначено по батькові заявниці;

- за доданими документами до страхового стажу неможливо зарахувати період роботи в КСП з 03.1998 по 31.12.1998 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення.

Суд зазначає, що на час роботи позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (Інструкція №162) та Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).

Як передбачено Інструкцією №162:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців (п.1.1.);

- відомості про робітника записуються на першому аркуші (титульній сторінці) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень або заміни ім`я та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта середня, середня спеціальна і вища вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню чи незакінчену вищу освіту також може бути здійснена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки учбового закладу і т. ін.). Професія або спеціальність записуються в трудовій книжці на підставі документа про освіту або іншого належно оформленого документа (п.2.10.);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки робітник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше була заповнена трудова книжка (п.2.11).

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі Інструкція №58).

Згідно з Інструкцією №58:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1);

- відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.11.);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (п.2.12).

Згідно з п.2.6. Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п.2.8. Інструкції №58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Як видно із п. 2.13. цієї ж Інструкції, зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Також пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Отже, періоди роботи позивача, зазначені у її трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, мають бути зараховані до її страхового стажу.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі з 07.05.1985 по 30.06.1994 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025 та періоду роботи в КСП з 03.1998 по 31.12.1998 відповідно до архівної довідки №41-А від 22.01.2025 через недоліки при оформленні зазначених довідок.

Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Як видно із трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 18.02.1986, спірні періоди роботи позивача у колгоспі «Рассвєт» та КСП «Рассвєт» Криничанського району Дніпропетровської області повністю підтверджуються записами у цій трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд зазначає, що період роботи позивача у колгоспі «Рассвєт» та КСП «Рассвєт» Криничанського району Дніпропетровської області з 07.05.1985 по 21.03.2000 має бути зарахований до її страхового стажу.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача в частині незарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, є таким, що прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, відповідно, рішення в цій частині є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Поряд із цим, суд зазначає, що, згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), відповідачем зараховано до страхового стажу позивача частину тих періодів її навчання та роботи, які позивач просить суд зарахувати до її страхового стажу, а саме: 01.09.1982 30.03.1985, 01.05.1985 31.12.1985, 01.01.1986 31.12.1986, 01.01.1987 31.12.1987, 01.01.1987 31.12.1987, 01.01.1988 31.12.1988, 01.09.1991 31.12.1991, 01.01.1992 31.12.1992, 01.01.1993 31.12.1993, 01.01.1994 30.06.1994, 01.03.1998 20.06.1999, 01.12.2001 11.12.2001, 01.01.2004 08.01.2004, 20.02.2006 14.04.2006, 01.03.2007 06.03.2007, 01.10.2007 31.03.2011, у зв`язку з чим, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи та періоди отримання допомоги по безробіттю, які органами пенсійного фонду не були зараховані до її страхового стажу: з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013.

Водночас, як зазначено вище, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років (ч. 2 ст. 26).

Як видно з паспорта ОСОБА_1 , позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, 60-ти років вона досягла у 2025 році, тому для призначення пенсії за віком позивач повинна мати 32 роки страхового стажу.

Суд установив, що страховий стаж позивача, розрахований відповідачем без урахування спірних у цій справі періодів роботи становить 11 років 03 місяці 23 дні.

Крім того, до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди роботи з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013.

Аналізуючи встановлені обставини, суд зазначає, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж у кількості 32 років для призначення пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване у цій справі рішення в частині підстав відмови у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу є правомірним.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини і наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.02.2025 № 047050030425 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в частині незарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи та періоди отримання допомоги по безробіттю з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовна заява у цій справі підлягає задоволенню частково.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

З огляду на положення ст. 139 КАС України, а також часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 21.02.2025 № 047050030425 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в частині незарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи та періоди отримання допомоги по безробіттю з 01.09.1988 по 31.08.1991, з 01.07.1994 по 28.02.1998, з 21.06.1999 по 21.03.2000, з 10.04.2000 по 04.04.2001, з 28.05.2001 по 24.11.2001, з 03.12.2001 по 14.12.2001, з 24.12.2001 по 18.12.2002, з 09.01.2004 по 12.01.2004, з 29.01.2004 по 22.01.2005, з 26.03.2007 по 31.03.2007, з 18.04.2007 по 15.08.2007, з 08.06.2012 по 03.06.2013.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341).

Суддя Н.В. Кучугурна