Ухвала суду № 136908683, 28.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 травня 2026 р. Справа № 120/18038/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід головуючій судді в справі за позовом: ОСОБА_1 до: Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Згідно з ухвалою суду від 05.01.2026 про відкриття провадження в адміністративній справі, розгляд вказаної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому засіданні 21.05.2026 року заявлено усний відвід головуючій судді Заброцькій Л.О., у зв`язку з чим, в судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.2026.

26.05.2026 позивачкою подано до суду письмове обґрунтування заявленого судді Заброцькій Л.О. 21.05.2026 відводу від розгляду справи №120/18038/25. Так, зазначено, що під час судового засідання, яке відбулося 21.05.2026, позивач звернула увагу суду на необхідність виконання вимог ч. 1 ст. 203 КА України та роз`яснення процесуальних прав, передбачених п.6 ч. 3 ст. 44 КАС України у системному зв`язку із міжнародними договорами України. Такі міжнародні договори відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 та ч. 5 ст. 7КАС України є складовою національного законодавства, визначають порядок здійснення адміністративного судочинства та мають пріоритет над положеннями КАС України. Разом з тим, суддя відмовилася виконати прямі вимоги процесуального закону щодо роз`яснення процесуальних прав позивача, у тому числі у системного зв`язку з міжнародними договорами України, які відповідно до ч.ч. 1,2 с. 3 та ч. 5 ст. 7 КАС України є складовою національного законодавства, визначають порядок здійснення адміністративного судочинства та мають пріоритет у випадку колізії із положеннями національного процесуального закону, суддя не знає право, суддя не знає закон, суддя неспроможна виконати вимоги КАС України, суддя неспроможна здійснювати розгляд справи.

На переконання позивача, звернувши увагу суду на необхідність виконання вимог ч. 1 ст. 203 КАС України та роз`яснення процесуальних прав, позивач просила суд не про вчинення будь-яких дискреційних дій, а про виконання прямого обов`язку суду, встановленого законом, однак суддя відмовилась виконати такі вимоги, чим фактично позбавила позивача належних процесуальних гарантій, передбачених законом.

Ухвалою суду у складі судді Заброцької Л.О. від 27.05.2026 відвід позивачки визнано необґрунтованим, а справу передано для визначення іншого судді для вирішення питання про відвід.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 суддею для розгляду вказаної заяви про відвід судді визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Комара П.А.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяви про відвід, суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Неупередженість передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Відтак для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Проаналізувавши доводи, які наведені ОСОБА_1 у заяві про обґрунтування заявленого відводу судді Заброцькій Л.О., суд дійшов переконання, що мотиви заяви про відвід зводяться до незгоди із процесуальним рішенням головуючої судді, яка розглядає справу.

Згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналіз тверджень і доводів заявника дає підстави для висновку, що обґрунтування відводу не містять будь-яких об`єктивних доводів, як і доказів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді у розумінні процесуального закону, натомість свідчить про незгоду з процесуальними рішенням судді, яким відмовлено у роз`ясненні ОСОБА_1 процесуальних прав, що в силу приписів частини четвертої статті 36 КАС України не може бути підставою для відводу.

Крім того, відповідно до положень статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених під час розгляду конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це у спосіб подання заяви про відвід судді може розцінюватися як протиправне втручання у здійснення правосуддя та посягання на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені підстави для відводу головуючій судді Заброцькій Л.О. є такими, які не ґрунтуються на положеннях процесуального закону (стаття 36 КАС України), тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді.

Адміністративну справу № 120/18038/25 передати для продовження розгляду тим самим складом суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович