Ухвала суду № 136908642, 28.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 травня 2026 р. Справа № 120/3868/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши заяву про відвід судді в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивачем подано заяву про відвід головуючому судді Вільчинського О.В. у зв`язку із недотриманням суддею строків розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Ухвалою суду у складі головуючого судді Вільчинського О. В. від 26.05.2026 року вищенаведену заяву визнано необґрунтованою, у зв`язку з чим справу передано для визначення іншого судді для вирішення питання про відвід. В ухвалі повідомлено, що дата її постановлення обумовлена тимчасовою непрацездатністю та перебуванням у відпустці судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року, вказану адміністративну справу передано судді Альчуку М.П. для розгляду заяви про відвід судді Вільчинського О. В.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження (ч. 8 ст. 40 КАС України).

Частинами 11, 12 ст. 40 КАС України унормовано, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи позивача, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді визначені у ст. 36 КАС України. Згідно з ч. 1 цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зазначає, доводи позивача зводяться до незгоди з процесуальними діями головуючої судді у межах розгляду справи № 120/3868/25.

Між тим, згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Принагідно суд зауважує, що суддя Вільчинський О.В. перебував на лікарняному та у відпустці, як наслідок - розгляд заяви про відвід відбувся в перший робочий день судді.

Враховуючи вищевикладене, подана заява про відвід ґрунтується на суб`єктивному сприйнятті позивача та припущеннях щодо можливих обставин, які, на його думку, свідчать про упередженість суду, однак не підтверджена належними та допустимими доказами.

Головна мета відводу судді - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надані докази іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як поведінка конкретного судді, що вказує на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

При розгляді заяви про відвід судом не встановлено будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу судді Вільчинського О.В.

За таких обставин суд доходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про відвід судді Вільчинського О.В. від участі в розгляді цієї справи слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відвід суддів Вільчинського О.В. у справі № 120/3868/25.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Альчук Максим Петрович