Ухвала суду № 136908184, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/16652/25-Е

Провадження № 8/522/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Костинюк В.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній коледж Національного університету «Одеська політехніка», Національного університету «Одеська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду 27.04.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній коледж Національного університету «Одеська політехніка», Національного університету «Одеська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заява мотивована тим, що під час судового розгляду справи було встановлено, що підставою звільнення став наказ №146-К від 30.06.2025, у поясненнях, що надавалися позивачем зафіксовано, що 30.06.2025 директор коледжу ОСОБА_2 на робочому місці був відсутній. Однак, суд першої інстанції не прийняв пояснення через відсутність належних доказів. Після розгляду справи у суді першої інстанції позивачу стало відомо, що в дату підписання спірного наказу про звільнення директор Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній фаховий коледж Національного університету «Одеська політехніка» взагалі був відсутній у країні і не міг взагалі підписувати будь-які документи. Позивачем отримано докази щодо перетинання державного кордону України директора коледжу, що є новим доказом, який підтверджує нововиявлені обставини. Про перетин директором коледжу державного кордону України позивачу стало відомо 19.03.2026, після чого позивачка відразу звернулась до Одеського апеляційного суду з заявою про долучення доказів. Однак в судовому засіданні 22.04.2026 апеляційний суд клопотання про долучення доказів залишив без задоволення. Тому, позивачка вважає, що строк слід рахувати з моменту винесення постанови Одеського апеляційного суду 22.04.2026, адже не було сенсу подавати заяву під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали цивільної справи №522/16652/25-Е перебували в Одеському апеляційному суду у зв`язку з чим матеріали справи разом з заявою передані головуючому 14.05.2026.

Ухвалою суду від 15.05.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 21.05.2026.

До суду 21.05.2026 надійшли заперечення на заяву від представника Національного університету «Одеська політехніка» - Севастьянової О.М., згідно яких заперечує проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленим обставинами, оскільки позивачка та її представник не скористалися можливістю заявити клопотання про витребування доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції. Кримінальне провадження за заявою ОСОБА_1 зареєстровано ще 17.10.2025, вирішення позивачки ознайомитися з матеріалами лише в березні 2026 року свідчить про неналежне ставлення до власних процесуальних прав. Тобто, відповідач вважає, що позивачка надає нові докази, в тому числі і ті які існували на момент розгляду справи в суді першої інстанції, які були відомі стороні позивачки, а не заявляє про нововиявлені обставини. Додані до заяви документи не містять дозволу слідчого на розповсюдження матеріалів кримінального провадження, тому надані докази є недопустимими.

У судовому засіданні 21.05.2026 проведеному за участі ОСОБА_1 та її представника Сафонікова А.П. було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування протоколу допиту свідка, залишено без розгляду клопотання про виклик свідка, прийнято додаткові докази подані представником заявника. ОСОБА_1 вказувала на незаконність наказу, у зв`язку з відсутністю директора на робочому місці, який незаконно виїхав за межі України та не міг ознайомитися з її поясненнями, тому просила задовольнити заяву. Представник позивача Сафоніков А.П. просив задовольнити заяву, скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник НУ «Одеська політехніка» - Севастьянова О.М. 21.05.2026 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч.4 ст.259 для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву.

У судовому засіданні 21.05.2026 суд, з метою складення ухвали за результатами вирішення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, оголосив перерву до 28.05.2026 о 14:15 год.

Відповідно до ч.1 ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про безпідставність поданої заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Судом встановлено, що Приморським районним судом м. Одеси 14 листопада 2025 року залишено без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній коледж Національного університету «Одеська політехніка», Національного університету «Одеська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14.11.2025 залишено без змін.

ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції заявляла про відсутність директора коледжу ОСОБА_2 на робочому місці в день винесення оскаржуваного наказу про звільненням, таким обставинам судом було надано оцінку, виходячи з долучених до справи доказів.

Як правильно вказує представник відповідача та про що зазначено у постанові Одеського апеляційного суду, ні ОСОБА_1 ні її представником не заявлялось клопотання про витребування інформації про перетин кордону ОСОБА_2 у Адміністрації державної прикордонної служби України.

ОСОБА_1 надає лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03.03.2026 наданий відділенню поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно якого, ОСОБА_3 виїхав 29.06.2025 та заїхав на територію України 12.07.2025 (т.4 а.с.203).

Тобто, позивачка надає новий доказ, який складений 03.03.2026, тоді як рішення у справі ухвалено 14.11.2025.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення,

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Таким чином, ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, власне нововиявлених обставин не вказала, ОСОБА_4 під часу розгляду справи судом стверджувала про відсутність директора на робочому місці, чому віднайшлися докази після ухвалення рішення.

Тобто, обставиною є відсутність підписанта наказу на робочому місці, доказом, що підтверджує таку обставину є лист Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Суд у рішенні вказав: «зазначення позивача про те, що директор, який підписав наказ був відсутній на робочому місці 30.06.2025 суд відхиляє, як такі, що не підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами».

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленою обставиною ОСОБА_1 вказує, що віднайшла доказ на підтвердження своїх доводів, тобто відсутність директора на робочому місці не є нововиявленою обставиною, а заявлялося позивачкою під час розгляду справи судом.

При тому, як вказувалося вище, клопотання про витребування доказів, а саме інформації від Державної прикордонної служби України позивачем та її представником не заявлялося.

У постанові від Верховний Суд від 05 квітня 2023 року при розгляді справи «357/7884/18 вказав, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Отже, обставини зазначені ОСОБА_1 у заяві не є нововиявленими обставинами, обставини відсутності директора коледжу на робочому місці під час винесення наказу про її звільнення зазначалися позивачкою, проте не були доказані, на разі ОСОБА_1 надає докази на підтвердження своїх доводів, що не є нововиявленою обставиною.

Окрім вищевказаного, суд також звертає увагу на наступне.

Відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03.03.2026 надана відділенню поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області в рамках кримінального провадження.

Слідчий СВ відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Микита Різов 19.03.2026 направив ОСОБА_1 лист про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №1202516352000621.

Слідчий СВ відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Микита Різов листом від 24.03.2026 направив адвокату Стецюку С.Б. відповідь від ДПСУ стосовно перетину державного кордону України Мироненком С.В.

Стаття 222 ЦПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

До заяви не долучено дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей, зокрема, надавати лист ДПСУ від 03.03.2026.

Згідно ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд, вважає лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03.03.2026 є недопустимим доказом, адже відсутній дозвіл слідчого на його розголошення.

Як вбачається із рішення ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

У рішенні у справі «Вієру проти Республіки Молдова» (Vieru v Republic of Moldova) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що в першу чергу відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства (пункт 14, заява № 25763/10).

Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05).

Отже, суд дійшов переконливого висновку про те, що ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, підстави вказані в заяві не є нововиявленими, подані нові докази, які не є нововиявленими обставинами також є недопустимими доказами, тому у задоволенні заяви позивача про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.11.2025 за нововиявленими обставинами слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 268, 354, 429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Одеський автомобільно-дорожній коледж Національного університету «Одеська політехніка», Національного університету «Одеська політехніка» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Повний текст ухвали суду складено 28 травня 2026 року.

Суддя: В.Я.Бондар

28.05.26