Ухвала суду № 136908180, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17205/25

Провадження № 2-з/522/323/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 689 589,18 грн,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 689 589,18 грн.

До суду надійшла заява представника позивача, по якій просить:

1. Заяву про забезпечення позову задовільнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Жемчужний квартал» (ЄДРПОУ 42309509), як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог 689 589,18 грн.

3. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» (ЄДРПОУ 45147564), як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог 689 589,18 грн.

4. Поширити арешт також на рахунки, відкриті після постановлення ухвали суду.

Згідно з ст. 153 ч.1, 3, 4 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч.3 ЦПК України).

За змістом ст.ст. 149, 150 ЦПК України, вжиття заходів забезпечення позову покликане забезпечити ефективний захист прав саме позивача, за захистом яких він планує звернутись до суду.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подання заяви про забезпечення позову зумовлене необхідністю ефективного захисту права заявника, як носія української національної пам`яті та мешканця територіальної громади міста Києва, на збереження національної, культурної самобутності, права брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом.

Крім цього, у відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Крім цього, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (постанова Верховного Суду від 04.06.2020 р. у справі № 200/12227/17)

Із матеріалів заяви вбачається, що ухвалою Приморського районного суд ум. Одеси від 02.02.2026 вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 689 589,18 грн.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Обслуговуючому кооперативу «Жемчужний квартал» (ЄДРПОУ 42309509), як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог 689 589,18 грн.

Накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Головний пожежний офіс» (ЄДРПОУ 45147564), як у національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що знаходяться на відкритих рахунках у будь-яких банках та/або фінансових установах України, а також на грошові кошти, які будуть зараховані на рахунки, відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах суми позовних вимог 689 589,18 грн.

На зазначену ухвалу принесена апеляційна скарга, яка перебуває на розгляді в Одеському апеляційному суді.

Повторна заява про забезпечення позову є безпідставною, оскільки ухвалою суду від 02.02.2026 вже накладено арешт на ті самі грошові кошти. Нових обставин, які б свідчили про недостатність застосованого заходу забезпечення або необхідність повторного арешту, заявником не наведено.

Оскільки ухвалою суду від 02.02.2026 вже накладено арешт на грошові кошти відповідачів у межах заявлених позовних вимог, повторне звернення позивача із тотожною заявою про забезпечення позову фактично спрямоване на дублювання вже застосованого заходу забезпечення. Представник позивача зазначає, що в мотивувальній частині ухвали про забезпечення позову (від 02.02.2026) було невірно вказано прізвище позивача, однак дана підстава не є в розумінні положень ст. 149 ЦПК України підставою для повторного вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Повторне накладення арешту на ті самі кошти суперечить принципу співмірності та свідчить про зловживання процесуальними правами зі сторони Позивача.

Верховний Суд у постанові від 06.08.2025 у справі № 759/22148/24 зазначив, що допустимим є застосування кількох заходів забезпечення щодо різних активів у межах суми позову, однак такі заходи не повинні створювати дисбаланс інтересів сторін та бути надмірними.

Представник позивача звертаючись із повторною заявою про вжиття заходів забезпечення позову не наводить нових обставин щодо необхідності вжиття повторних заходів забезпечення позову та фактично просить суд продублювати вже чинну ухвалу від 02.02.2026 в тому самому обсязі.

Таким чином, повторна заява фактично спрямована на дублювання вже існуючого арешту тих самих коштів, що суперечить вимогам співмірності заходів забезпечення позову, визначеним ч. 3 ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення зустірчного позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Зважаючи на фактичне перебування судді на підготовці голів та заступників голів, яке проводилось Одеським регіональним відділенням Національної школи суддів з 25.05.2026 по 27.05.2026 включно, що унеможливлює поєднання навчального процесу з виконанням професійних обов`язків, повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2026.

Суддя Р. Д. Абухін

28.05.2026