Рішення № 136907852, 28.05.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/403/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді - Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача

ТОВ «Іннова Нова» - адвоката Андрущенко М.В. про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення судових витрат на правову допомогу у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 07.05.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 472,2 гривень та 2138,17 гривень судових витрат, всього 26 610,37 гривень.

13.05.2026 року представником позивача ТОВ «Іннова Нова» - адвоката Андрущенко Михайлом Валерійовичем через систему «Електронний суд» подано до Кілійського районного суду Одеської області заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення суми витрат на правову допомогу, з доказами на підтвердження понесених судових витрат. Згідно якої просив ххвалити додаткове рішення у справі № 502/403/26 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (реєстраційний код юридичної особи: 44127243) витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву представника позивача, надавши оцінку доданим до заяви доказам, а також проаналізувавши релевантні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

У постанові від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, від відповідача ОСОБА_1 клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або доводів про неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги позивача не поступило.

Однак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) врахувала, що сторона не подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.

При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Врахувавши конкретні обставини цієї справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - відзиву на касаційну скаргу, зміст якого частково дублює зміст відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенко Михайлом Валерійовичем укладено Договір про надання правничої допомоги №06-05/2025.

На підтвердження розміру витрат, які позивач поніс на правничу допомогу надано:

- копію Заявки №3455508221 від 09.02.2026 року, згідно якої на виконання п.п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги до договором: написання позовної заяви, заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив на суму 5000,00 гривень;

- копію Акту №3455508221 від 08.05.2026 року приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2026 року, з якого вбачається, що п. 1 сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою №3455508221 від 09.02.2026 року до Договору, а замовником отримано належним чином наступний перелік послуг: написання позовної заяви, заява про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив на суму 5000,00 гривень.

Згідно платіжної інструкції №60 від 12.05.2026 року вбачається, що ТОВ «Іннова Нова» сплатила адвокату Андрущенко Михайлу Валерійовичу грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень згідно заявки №3455508221 від 09.02.2026 року про надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025, @8169120525.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, судові засідання за участю сторін або в режимі відеоконферненції не проводились, відповідно заяв про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду стороною позивача подано не було та таких заяв судом не отримано.

Поряд з цим, разом з поданням позовної заяви до суду, представником позивач подано клопотання про витребування доказів з Акціонерного банку «Південний», яке ухвалою суду від 12.03.2025 року було задоволено. Будь яких інших клопотань, або клопотань про залишення клопотання без розгляду стороною позивача до суду подано не було.

Окрім цього, стороною позивача не було надано відповіді на відзив, адже ухвалою суду від 13.04.2026 року відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_1 було повернуто відповідачу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані стороною позивача відповідні докази не є безумовною підставою для відшкодування, адже заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката та виконаної ним роботи.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат, беручи до уваги те, що послуги, зазначені в Заявці №345508221 та Акті №345508221 приймання-передачі наданих послуг, суперечать та не відповідають дійсно наданим по даній справі послугам адвоката та виконаної ним роботи, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі № 502/403/26, яким стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрована в АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 44127243), - 2000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

В іншій частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников