Ухвала суду № 136907667, 05.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17298/25

Провадження № 1-кс/947/6329/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000075 від 07.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000075 від 07.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились. Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі. Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області в здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42025164110000075 від 07.05.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407, ч. 1 ст. 263 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, під час досудового розслідування по матеріалам ЄРДР 42025164110000075 від 07.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України встановлено, що 23.04.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за місцем мешкання ОСОБА_5 , 09.04.1968 було виявлено та вилучено: корпус гранати Ф1, запал УЗРГМ-2 з №386-76-80, 14 патронів калібру 5*45, 80 патронів до малокаліберної зброї а також малокаліберна зброя із наявним № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_5 незаконно зберігав за місцем свого мешкання.

Таким чином в діях ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

23.04.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено:

- 14 предметів схожих на боєприпаси калібром 5х45 із маркуванням «3, 82» на кожному; 80 предметів схожих на малокаліберні боєприпаси без маркування; предмет зовні схожий на запал із маркування на тильній частині «10-80 УЗРГМ-2, УЗЧП» та внутрішній «386-76-80»; предмет схожий на корпус гранати із маркуванням «406 2-87т»; предмет схожий малокаліберну зброю із маркуванням « НОМЕР_1 ».

24.04.2026 вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінальний процесуальний кодекс України, речовими доказами є, зокрема, предмети, які були об`єктом або знаряддям кримінального правопорушення.

З огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує, що:

- предмети, схожі на патрони та набої, у разі підтвердження їх належності до бойових припасів, є безпосереднім предметом кримінального правопорушення

- предмет, схожий на корпус гранати, підлягає дослідженню щодо його віднесення до вибухових пристроїв або спеціальних засобів.

На даному етапі досудового розслідування остаточна правова природа вилучених предметів не встановлена та потребує проведення відповідних експертиз, зокрема таких як судово-балістичної; вибухотехнічної та інш.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В даному випадку, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст 263, ч. 5 ст. 407 КК України

В свою чергу, метою накладення арешту майна є необхідність забезпечення збереження речового доказу (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), яке, крім того, в подальшому буде використовуватися при проведенні відповідних процесуальних дій з ним (експертиз, оглядів тощо).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, з огляду на викладене, перед слідчим суддею доведено існування підстав вважати, що обумовлені слідчим предмети є доказами в рамках даного кримінального провадження, та більш того є такими, що вилучені законом з обігу, й у зв`язку із чим, є безпосереднім об`єктом експертних досліджень, що в свою чергу свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт, з забороною відчуження, розпорядження, та користування, майном, вилученим під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , , а саме на: 14 предметів схожих на боєприпаси калібром 5х45 із маркуванням «3, 82» на кожному; 80 предметів схожих на малокаліберні боєприпаси без маркування; предмет зовні схожий на запал із маркування на тильній частині «10-80 УЗРГМ-2, УЗЧП» та внутрішній «386-76-80»; предмет схожий на корпус гранати із маркуванням «406 2-87т»;предмет схожий малокаліберну зброю із маркуванням « НОМЕР_1 ».

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1