Рішення № 136906631, 27.05.2026, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/579/25

Провадження №2/603/21/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

за участі представника позивача адвоката Гарагуца І.Ф. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ПП «Горожанка» адвоката Андрусенка І.Я.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , ПП «Горожанка» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» (далі ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття»), в інтересах якої діє керівниця Іванчук Г.І., звернулося до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Горожанка» (далі ПП «Горожанка»), у якому просить: 1) визнати укладеною додаткову угоду б/н від 11.03.2025 до договору оренди землі б/н від 28.03.2018 між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 у викладеній у позові редакції; 2) визнати відсутнім у ПП «Горожанка», код ЄДРПОУ 22103634 права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60591141; 3) скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60591141.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив про те, що 28.03.2018 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434. Строк дії договору становить 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди. Умовами договору передбачене переважне право орендаря на поновлення договору оренди за умови повідомлення орендодавця за 30 календарних днів до кінця строку дії договору оренди землі про такий намір. Відповідно до витягу з ДРРП №126761758 від 07.06.2018 року строк дії договору до 07.06.2025. Згідно з свідоцтвом про право на спадщину, серія та номер: 284, виданий 23.03.2024 новим власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 (відповідач по справі). Позивачем з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі 12.03.2025 надісланий ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі від 28.03.2017 до якого додані два примірника додаткової угоди №б/н від 11.03.2025 для підписання. В свою чергу відповідач будь-якої відповіді на вищезазначений лист не надала, тобто не скористалася правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», що свідчить про існування усіх правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Однак, як стало відомо відносно земельної ділянки кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, площею 0,8734 га, яка знаходиться на території Горожанської с/р Монастирського району Тернопільської області 01.07.2025 проведена державна реєстрація іншого речового права: номер запису 60591141. Звернув увагу на те, що відповідно до Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ, правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 17 листопада 2025 року відкрите провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити з правилами загального позовного провадження.

15 січня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення, у яких зазначив про те, що позивач вважає, що відповідач не дотримавшись визначеної ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» процедури, висловила свою згоду (принцип мовчазної згоди) на укладення договору оренди землі на новий строк. Також просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22.09.2020 у справах №159/5756/18 (провадження № 14 99цс20) та №313/350/16-ц (провадження 14-97цс20), згідно з якими статтею 33 Закону України «Про оренду землі» був визначений алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначені певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

16 січня 2026 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрите, справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні . Також зазначеною ухвалою постановлено провести заочний розгляд справи.

19 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ПП «Горожанка» подав додаткові пояснення у яких зазначив про те, що відповідач не погоджується із позицією позивача щодо початку строку дії договору з дня державної реєстрації та спливу його дії 07.06.2025. Звернув увагу на те, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, яким із тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі. Відповідно Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів із 1 січня 2013 року), з якого у його сторін виникають права та обов`язки в зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час підписання договору). Зазначив про те, що абзац 3 ч. 1 ст. 15 та друге речення ч. 1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» імперативно встановлюють, що дата укладення договору оренди землі є істотною умовою цього правочину й саме із цієї дати починається перебіг строку його дії. Звернув увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22, відповідно до якого сторони договору оренди землі не можуть урегулювати свої відносини у спосіб, який суперечить зазначеним імперативним нормам цього Закону (у редакції Закону № 340-IX), зокрема на власний розсуд установити інші правила визначення моменту початку перебігу строку дії цього правочину або не зазначати дати його укладення. Умови договору оренди землі, що не відповідають указаним імперативним нормам, не змінюють визначеного в Законі України «Про оренду землі» моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі. Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норму ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» у відповідності до якої дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення, якою законодавець чітко визначив обрахунок дати закінчення строку дії договору оренди землі для того, щоб унеможливити подвійне тлумачення сторонами вказаного поняття. На думку позивача у позовній заяві позивач посилається на норми статті 33 Закону України «Про оренду землі», які не були чинними на час виникнення спірних правовідносин. В свою чергу строк дії договору оренди землі закінчився 28.03.2025, а для того щоб скористатись переважним правом на поновлення договору на новий строк, орендар повинен був повідомити орендодавця про такий намір за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору, тобто до 28.02.2025, чого позивач не дотримався.

Також 19 квітня 2026 року адвокат Микулич І.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав аналогічні додаткові пояснення.

05 травня 2026 року Монастириський районний суд Тернопільської області постановив протокольну ухвалу, якою припинив заочний розгляд справи та продовжив її розгляд у загальному порядку.

19 травня 2026 року до матеріалів справи долучені копія договору оренди землі від 02.06.2025 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП «Горожанка» в особі керівника Сурмачевського Івана Михайловича про передачу в оренду земельної ділянки загальною площею 0.8734 га. кадастровий номер 6124283200:01:001:0434 та копія витягу з Державного реєстру речових прав від 04.07.2025 року про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0.8734 га. кадастровий номер 6124283200:01:001:0434.

Представник позивача ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» - адвокат Гарагуц І.Ф. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. ЇЇ представник адвокат Микулич І.В. у поданих додаткових поясненнях просив розгляд справи проводити без його з відповідачем участі.

Представник відповідача ПП «Горожанка» - адвокат Андрусенко І.Я. був присутнім у судовому засіданні, у задоволенні позовних вимог позивача просив відмовити повністю, з підстав наведених у додаткових поясненнях.

Суд встановив такі обставини.

28 березня 2018 року ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» (орендар) підписали договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору оренди, такий укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Пунктом 3.2 договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також зазначеним договором визначені інші істотні умови договору, в тому числі розмір орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 23,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 27544 грн за рік оренди (п. 4.1 договору оренди).

Пунктом 14.1 договору оренди визначено те, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 126761758 від 07 червня 2018 року на земельну ділянку, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, площею 0,8734 га, для ведення товарного сільського господарського виробництва, яка розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області 01 червня 2018 року зареєстроване право оренди земельної ділянки за № 26512040, строком на 7 років. Підстава договір оренди землі, який виданий 28.03.2018.

23 березня 2024 року приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівський М.А. видав на ім`я ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НСР №731941, яке зареєстроване в реєстрі № 284, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , 1933 р.н., а саме на земельну ділянку площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434 з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Горожанської сільської ради, яка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 074137 та право постійного користування землею, договорів оренди землі № 020465300281.

Зазначене узгоджується з витягом з Державного реєстру речових прав № 31132241 від 23 березня 2024 року.

На підтвердження здійснення орендної плати сторона позивача надала платіжні інструкції, які свідчать про переказ грошових коштів на користь відповідача ОСОБА_1 , а саме:

-№ 17188 від 12 вересня 2024 року на суму 2500,35 грн, з призначенням платежу орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , без ПДВ;

-№ 17186 від 12 вересня 2024 року на суму 2500,35 грн, з призначенням платежу орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , без ПДВ;

-№ 18637 від 07 жовтня 2024 року на суму 1120,37 грн, з призначенням платежу орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , без ПДВ;

-№ 18630 від 07 жовтня 2024 року на суму 1373,14 грн, з призначенням платежу орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , без ПДВ.

12 березня 2025 року позивачем на адресу ОСОБА_1 надісланий лист-повідомлення № 98/03 від 11 березня 2025 року про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки від 28 березня 2018 року, земельна ділянка площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.06.2018, номер запису про інше речове право 2512040. Також разом із зазначеним листом ОСОБА_1 надіслані два примірники додаткової угоди б/н від 11 березня 2025 року до договору оренди землі б/н від 28 березня 2018 року.

Факт відправлення зазначеного листа-повідомлення підтверджується наданим стороною позивача описом поштового відправлення, а також списком поштових відправлень.

Відповідно до додаткової угоди від 11 березня 2025 року сторони домовились, в тому числі: 1.1 доповнити розділ ІІІ «Строк дії договору»: «Даний договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього договору сторони не мають та ними не направлялися».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05 листопада 2025 року видо те, що 01 липня 2025 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, площею 0,8734 га зареєстроване інше речове право за № 60591141, а саме право оренди на підставі договору оренди від 02 червня 2025 року, який укладений між ПП «Горожанка» та ОСОБА_1 .

Зазначене узгоджується із відомостями у долученому представником ПП «Горожанка» договорі оренди від 02 червня 2025 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи враховуючи позицію сторін, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Разом з тим повноваження власника певним чином обмежуються, оскільки згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У статті 11 ЦК України наданий перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено про те, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Питання укладення договору, його форми та визначення моменту укладення передбачені у загальній частині ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 28 березня 2018 року) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

У частинах першій, четвертій статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону № 161-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

У частині першій статті 14 Закону № 161-XIV (у редакції на момент укладення договору оренди від 28 березня 2018 року) була визначена така форма договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону № 161-XIV (у редакції на момент укладення договору оренди від 28 березня 2018 року) були:

-об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (частина перша статті 19 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на момент укладення договору оренди).

Можна зробити висновок, що на законодавчому рівні встановлені чіткі і однозначні вимоги щодо форми і змісту договору оренди землі.

На час укладення договору оренди стаття 6 Закону № 161-XIV передбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 Закону № 161-XIV (у редакції, чинній на час укладення договору оренди від 28 березня 2018 року) об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплене у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону № 1878-VI від 11 лютого 2010 року, що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 прийшла висновку про те, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.

У справі, що розглядається первинний орендодавець - ОСОБА_3 та орендар - ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» 28 квітня 2018 року підписали договір оренди землі, строком на сім років, яким узгодили те, що сплив строку починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку сторони дійшли згоди, що даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Зазначене свідчить про те, що сторони підписуючи договір оренди землі узгодили усі його істотні умови, в тому числі строк його дії. Також сторони узгодили те, що сплив строку даного договору оренди землі починається з моменту державної реєстрації речового права щодо земельної ділянки, що не суперечило чинному законодавству.

Відповідно до матеріалів справи право оренди щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, на підставі договору оренди від 28 березня 2018 року зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01 червня 2018 року, номер запису іншого речового справа 26512040.

Відтак суд приходить до переконання, що договір оренди землі є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов, а право оренди виникає з моменту його державної реєстрації, отже з дати державної реєстрації права оренди строк дії договору оренди землі закінчився 01 червня 2025 року.

До подібного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 01.04.2026, справа № 357/11041/23.

За умовами п. 3.2 договору оренди від 28 березня 2018 року після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У додаткових поясненнях представники відповідачів зазначили про те, що у позовній заяві позивач посилається на норми статті 33 Закону України «Про оренду землі», які не були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2026, справа № 902/839/25 зазначив про те, що до правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше норми законодавства не містять.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.03.2026 у справі № 904/3765/24, від 28.01.2026 у справі № 918/614/25, від 13.01.2026 у справі № 914/3222/24, від 03.12.2025 у справі № 910/10665/24.

Станом на дату звернення позивача із позовною заявою до суду редакція частин 1-5 статті 33 Закону № 161-ХIV була такого змісту:

«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення».

Позивач вчасно скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, про що свідчить надісланий 12 березня 2025 року товариством на адресу ОСОБА_1 лист- повідомлення разом з примірниками додаткових угод.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Згідно матеріалів справи первинний орендар має право на поновлення договору оренди, шляхом укладення додаткової угоди до нього, оскільки вчасно виконав умови договору, які полягали у письмовому повідомленні не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору про намір продовжити його дію, що кореспондується з нормами ст. 33 Закону № 161-ХIV. В свою чергу відповідач проігнорувала свій обов`язок щодо надання відповіді позивачу з приводу продовження договору оренди землі та уклала договір з новим орендарем. Відтак належним способам захисту прав первинного орендаря відповідають дві позовні вимоги - про визнання такої угоди укладеної та про визнання відсутнім права оренди наступного орендаря.

Посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 22.09.2020 у справах № 159/5756/18 (провадження № 14 99цс20) та № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) не враховуються судом, оскільки такі стосуються редакції ст. 33 Закону № 161-ХIV, яка була чинна станом на виникнення спірних правовідносин, які були предметом розгляду цих справ.

Щодо посилання представників відповідачів на імперативні норми, які визначені в статтях 15 та 19 Закону № 161-XIV, що чітко встановлюють початок перебігу строку дії договору оренди суд зазначає таке.

Як зазначалось, предметом даної справи є договір оренди землі, який укладений 28 березня 2018 року, тобто до вступу в дію Закону № 340-IX від 05.12.2019, яким абзац третій частини першої статті 15 Закону № 161-XIV викладений в такій редакції: «дата укладення та строк дії договору оренди» та у статті 19 Закону № 161-XIV частину першу доповнено двома реченнями такого змісту: «Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права».

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який наведений у постанові від 06 березня 2024 року у справі № 902/1207/22 (про який зазначають відповідачі у справі) умови договору оренди землі, що не відповідають указаним імперативним нормам, не змінюють визначеного в Законі України «Про оренду землі» моменту, з якого розпочинається перебіг строку дії договору оренди землі.

Зазначений висновок судом не може бути врахований при розгляді даної справи, оскільки такий не є релевантним їй, так як на дату укладення договору імперативні норми не діяли, а такий висновок стосується договорів оренди укладених після 16 січня 2020 року, тобто після вступу в законну силу Закону № 340-IX від 05.12.2019.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, шляхом: 1) визнання укладеною додаткової угоди б/н від 11.03.2025 до договору оренди землі б/н від 28.03.2018 між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 у викладеній у позові редакції; 2) визнати відсутнім у ПП «Горожанка», код ЄДРПОУ 22103634 права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60591141; 3) скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60591141.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, відповідач своїми діями призвела до порушення права позивача з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» слід стягнути понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Горожанка» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 11.03.2025 року до договора оренди землі №б/н від 28.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 та внесення змін в редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА № б\н

до Договору оренди землі №б\н від 28.03.2018

Горожанка с/р «11» березня 2025 року

Орендар: ТОВАРИСТВО З "11" березня 2025 р. ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРОКОМПАНІЯ ПРИКАРПАТТЯ», в особі директора Іванчук Галини Іванівни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та

Орендодавець: ОСОБА_1 , з іншої сторони, (разом поіменовані «Сторони», а кожен окремо «Сторона»), уклали даний Додатковий договір (надалі Договір) до Договору оренди землі №б\н від 28.03.2018 року (надалі Договір оренди), укладеного щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124283200:01:001:0434, площею 0,8734 га, розташованої за адресою: Горожанська с/р, (надалі Земельна ділянка), Номер запису про інше речове право: 2512040, про наступне:

1.Сторони домовилися:

1.1. Доповнити розділ ІІІ. «Строк дії Договору»:

«3.1. Даний Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах. Жодних заяв, заперечень щодо не поновлення цього Договору Сторони не мають та ними не направлялися.»

1.2. Доповнити розділ IV «Умови і строки передачі земельної ділянки»:

«6.2.Поновлення Договору оренди . Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі Сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій Сторонами Договору для його поновлення не вимагається.

Сторона даного Договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше, ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій Стороні за Договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору.»

1.3. Доповнити розділ XIV «Прикінцеві положення» положеннями наступного змісту:

«14.5. Сторони домовилися, що для комунікації з приводу виконання умов Договору, Орендар використовує усі можливі засоби зв`язку, в тому числі:- направлення рекомендованих листів з повідомленнями на адресу Орендодавця, вказану у реквізитах даного Договору;- повідомлення Орендодавця за номером телефону , вказаним ним у цьому Договорі (усно, текстові/голосові повідомлення у будь-який доступний спосіб);- направлення листів/повідомлень на адресу електронної пошти Орендодавця.

Сторони погодилися, що у випадку відсутності зв`язку з Орендодавцем та неможливістю повідомити його про виконання даного Договору способами, зазначеними у цьому пункті Договору, Орендар має право публікувати інформацію, оголошення та ін. повідомлення щодо виконання даного Договору на своєму сайті: https://www.ulf.com.ua достатнім.»

2. Інші положення Договору оренди залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання Сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди.

4.Ця Додаткова угода складена в двох однакових примірниках, по одному примірнику для кожної зі Сторін.

Підписи Сторін

Орендодавець: ОСОБА_1 Ідентифікаційний код: НОМЕР_1 Місце проживання: 48033, Україна, Тернопільська область, Підгаєцький район, с. Вербів __________ Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю«Агрокомпанія Прикарпаття», Місцезнаходження: 77400, Івано Франківська обл., Івано Франківський р-н, місто Тисмениця, вул. Галицька, будинок 93 ЄДРПОУ 41481188 ____ Галина ІВАНЧУК м.п

2. Визнати відсутнім у Приватного підприємства «Горожанка», код ЄДРПОУ: 22103634 права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської с/р Моностирського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право: 60591141.

3. Скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 0,8734 га, кадастровий номер 6124283200:01:001:0434, яка розташована на території Горожанської с/р Монастирського району Тернопільської області, номер запису про інше речове право: 60591141.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», адреса: вул. Галицька, 93, м. Тисменеця, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: с. Вербів Тернопільського (колишнього Підгаєцького) району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Горожанка», місцезнаходження: вул. Київська, 199, м. Рахів Рахівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 22103634.

Головуючий суддя А.З. Пасічник