Ухвала суду № 136906076, 28.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/10023/25

Номер провадження 2/489/1851/26

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

28 травня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Самуляка М.Ю., який приймає участь у розгляді справи у режимі відеоконференції,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням державного органу

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Самуляка М.Ю. звернувся до Інгульського районного суду міста Миколаєва із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивував тим, що Фермерське господарство «Кирнасовського» звернулося у Господарський суд Миколаївської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою та скасування наказу від 06.12.2019 № 11309/0/14-19-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою». Позовні вимоги у тій справі були обґрунтовані із посиланнями, зокрема, на положення статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», частини 1 статті 92, статті 141 Земельного кодексу України тим, що спірний наказ є незаконним та таким, що порушує права позивача як постійного землекористувача земельної ділянки, зазначеної в державному акті серії МК № 618 від 22.03.95, оскільки з часу створення ФГ «Кирнасовського», постійним землекористувачем є саме ФГ «Кирнасовського», а не засновник фермерського господарства.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2022 у справі № 915/1624/21, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2023, позов фермерського господарства «Кирнасовського» було задоволено повністю. А саме: визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 11309/0/14-19-СГ від 06.12.2019 про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 35,00 га ріллі, надане громадянину ОСОБА_2 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії МК № 618, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22.03.1995, розташовану в межах Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

У грудні 2023 року Фермерське господарство «Кирнасовського» (далі

ФГ «Кирнасовського») звернулося до судe з позовом, у якому просило:

витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ФГ «Кирнасовського» земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 35,0 га, в межах згідно з планом, визначеним у державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22 березня 1995 року, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту);

визнати за ФГ «Кирнасовського» право постійного користування цією земельною ділянкою;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2050714648239, та припинити відповідне речове право;

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 36,0 га з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, укладений 02.03.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і припинити відповідне речове право;

скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980700:01:000:2482, 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465 у Державному земельному кадастрі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в березні 1995 року Кривоозерською районною радою Миколаївської області ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею серії МК № 618, яким передано в постійне користування земельну ділянку площею 35,0 га ріллі, розташовану на території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, для ведення селянського (фермерського) господарства (за межами населеного пункту).

ОСОБА_2 створено ФГ «Кирнасовського». ІНФОРМАЦІЯ_1 та засновник ФГ «Кирнасовського» ОСОБА_2 помер.

06.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ № 11309/0/14-19-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», яким, зокрема, припинено право постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,00 га ріллі, надане громадянину України ОСОБА_2 , посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії МК № 618, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 22.03.1995.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2022 задоволено позовні вимоги ФГ «Кирнасовського», визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.12.2019 № 11309/0/14-19-СГ про припинення права постійного користування ОСОБА_2 спірною земельною ділянкою. Рішення залишено без змін постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.02.2023.

Проте 14.01.2020 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області наказом № 1060/0/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового призначення» затвердило проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 36 га та надало їх у власність громадянам: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 по 2 га кожному громадянину з окремим кадастровим номером.

Вказані земельні ділянки були сформовані за місцезнаходженням земельної ділянки площею 35,0 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

У подальшому ОСОБА_1 купив вказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га кожна на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 04.02.2020.

У результаті об`єднання вищевказаних земельних ділянок на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 28.02.2020 року в Державному земельному кадастрі 02 березня 2020 року зареєстрована одна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, площею 36,0 га.

02.03.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір оренди цих земельних ділянок строком до 03.03.2028.

11.07.2024 рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області позов задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ФГ «Кирнасовського» земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 35,00 га в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22.03.1995, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту).

Визнано за ФГ «Кирнасовського» право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, загальною площею 35,0 га в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК № 618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22.03.1995, яка розташована в межах території Бурилівської сільської ради Первомайського району (колишня назва району Кривоозерський) Миколаївської області (за межами населеного пункту).

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2050714648239 та припинено відповідне речове право.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 36,0 га, кадастровий номер 4823980700:01:000:2482, серія та номер: бн, укладений 02.03.2021 між орендодавцем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та припинено відповідне речове право.

Скасовано державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980700:01:000:2482, 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465 у Державному земельному кадастрі.

25.09.2024 постановою Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 11.07.2024 залишено без змін.

Судові рішення мотивовано тим, що рішенням Господарського суду в справі № 915/1624/21 встановлено, що ФГ «Кирнасовського» як юридична особа з моменту свого створення є законним користувачем спірної земельної ділянки, а Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не мало жодних правових підстав для позбавлення позивача права постійного користування нею, внаслідок чого визнано недійсним та скасовано наказ від 06.12.2019. Наявність державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку порушує права позивача як її землекористувача та унеможливлює внесення в установленому порядку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право ФГ «Кирнасовського» на цю ділянку, тому ефективним способом порушеного права є скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку та припинення відповідного речового права. Визнання незаконним набуття фізичними особами права власності на новостворені земельні ділянки, подальше їх відчуження, об`єднання та розпорядження ґрунтується на неіснуючому праві, тому оспорюваний договір оренди порушує право постійного користування позивача. З цих підстав договір оренди підлягає визнанню недійсним. Наявність в Державному земельному кадастрі державної реєстрації інших земельних ділянок, які перетинаються з земельною ділянкою позивача площею 35,0 га в межах згідно з планом, вказаним в держаному акті, порушує права позивача як законного землекористувача та унеможливлює внесення до державного земельного відомостей про земельну ділянку, яка перебуває у його постійному користуванні, отже, усі речові права та їх обтяження, зареєстровані щодо земельних ділянок, які перетинаються, припинені, а їх державна реєстрація підлягає скасуванню.

Верховний суд у цій справі дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, здійснюючи розгляд справи та задовольняючи позовні вимоги з урахуванням правових висновків, викладених, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, зробили правильний висновок, що в правовідносинах користування спірною земельною ділянкою ФГ «Кирнасовського» набуло права та обов`язки землекористувача (з часу державної реєстрації фермерського господарства) та у зв`язку із смертю засновника селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування на підставі державного акта на право постійного користування землею серія МК № 618І, таке право не припинилося.

Відповідно поділ земельної ділянки площею 36,0 га на 18 земельних ділянок, розпорядження ними, об`єднання в нову земельну ділянку розміром 36,0 га та передача в оренду порушують права ФГ «Кирнасовського» як постійного користувача спірної земельної ділянки, що вибула із законного володіння фермерського господарства. Отже спірна земельна ділянка підлягає витребування на користь позивача.

Станом на час звернення із позовом вказане рішення виконано у повному обсязі та позивач втратив право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482.

Посилаючись на викладене, незаконність наказу ГУ Держгеокадстру через що позивачу нанесено матеріальну та моральну шкоду, висновок експерта РТПП № 115-297 від 17.07.2025 та положення ст. 1173 ЦК України позивач просить суд:

-стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 2 667 255,00 грн.

-стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн.

-стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на свою користь в якості відшкодування понесених судових витрат на проведення експертизи в розмірі 9 960,00 грн.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2025 (суддя Костюченко Г.С.) справу передано за підсудністю до Кривоозерського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19.02.2026 справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду м. Миколаєва.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30.03.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі.

Відповідно до ухвали суду від 01.04.2026 представник позивача Самуляк М.Ю. приймає участь у розгляді справи у режимі відеоконференції.

06.04.2026 від Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на помилкове тлумачення позивачем норм права та позицій Верховного Суду та наголошує на тому, що підстави набуття позивачем права на спірну земельну ділянку та його припинення на неї не відбулося внаслідок взаємодії між сторонами, а рішення Держгеокадастру, на яке посилається позивач було прийнято у той проміжок часу, коли право позивача на спірну земельну ділянку ще не виникло. Тому спірні правовідносини не є тотожними тим, що описані у постанові Верховного Суду, на яку посилається позивач, та просить суд відмовити у задоволенні позову, застосувавши інші позиції Верховного Суду, вважаючи, що позивач повинен звертатися до суду до належних відповідачів, посилаючись на ст. 661 ЦК України.

09.04.2026 від представника позивача Самуляка М.Ю. надійшла відповідь на відзив, в якій посилаючись на необґрунтованість доводів відзиву, помилкове тлумачення відповідачем норм права та позицій Верховного Суду та ЄСПЛ, просив задовольнити позов.

14.04.2026 від Державної казначейської служби України надійшов відзив, згідно якого служба посилаючись на те, що не є належним відповідачем у цій справі, оскільки безпосередньо своїми діями чи рішенням не заподіювала шкоду позивачу, просить відмовити у задоволенні понизову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Самуляк М.Ю. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважав за можливе закрити підготовче провадження у справі та призначити її до розгляду по суті.

Інші сторони та їх представники в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Державна казначейська служба України у відзиві просила здійснювати розгляд справи без участі її представника.

Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного,своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Виконавши процесуальні дії, передбачені частиною другою статті 197 ЦПК України, зокрема встановлено, що всі заявлені клопотання розглянуті; відсутні питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову; необхідні докази для встановлення обставин справи сторонами надані, питання про витребування додаткових доказів та про забезпечення доказів сторонами не ставилися, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про необхідність закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті встановити порядок з`ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та порядок дослідження доказів шляхом послідовного дослідження доказів, наявних в матеріалах справи.

Вирішуючи питання про дату проведення судового засідання по суті спору, судом враховано навантаження суду та перебування головуючої судді Микульшиної Г.А. у плановій відпустці з 08.06.2026 по 07.07.2026.

Керуючись статтями 196-200, 258-260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Закрити підготовче провадження по справі № 489/3038/24.

Призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25 серпня 2026 року на 13:00 годину, в приміщенні Інгульського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів 81, 4-й поверх, зал судових засідань № 8 (каб. 406).

Ухвала оскарженню не підлягає.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 28.05.2026.

Суддя Г.А. Микульшина