Рішення № 136905667, 28.05.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/540/26

Провадження № 2/467/456/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 02 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір №45543819. За умовами договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 7500 грн. на погоджений умовами договору строк - 30 днів зі сплатою відсотків 0.466 % в день, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, комісію у розмірі 16% від суми наданого кредиту, яка складає 1200 грн. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №25/02/26, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Відповідно до реєстру прав вимог до договору факторингу від 25 лютого 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №45543819 в розмірі 24748 грн. 50 к., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048 грн. 50 к. сума заборгованості за процентами, 1200 грн. сума заборгованості за комісією, 15000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою. Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 24748 грн. 50 к., а також судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 к. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Ухвалою суддіАрбузинського районного суду Миколаївської області Кологривої Т.М. від 21 квітня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

21 травня 2026 року представником позивача Ткаченко Ю.О. подано заяву про зменшення позовних вимог, у відповідності до якої представник позивача прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №45543819 в розмірі 9748 грн. 50 к., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048 грн. 50 к. сума заборгованості за процентами, 1200 грн. сума заборгованості за комісією.

Ухвалою суддіАрбузинського районного суду Миколаївської області Кологривої Т.М. від 19 травня 2026 року повернуто без розгляду поданий відповідачем ОСОБА_1 відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання зменшених позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 45543819.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом її перерахування на банківський рахунок Позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики, а також комісію.

За умовами п.п. 2.1.1, 2.2.2 та 2.2.3 договору сума позики - 7500 грн., строк - на 30 днів. Процентна(базова) ставка 0.4666%. Дата повернення позики 31 жовтня 2025 року.

До позовної заяви додано Правила надання грошових коштів у позику.

Як вбачається з тексту договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 46414, що підтверджується розділом 12 Договору «Реквізити сторін» з дотриманням ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 останній ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» одноразовим ідентифікатором 46414 02 жовтня 2025 року.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за договором та здійснило перекази грошових коштів на картку відповідача № НОМЕР_1 на суму 7500 грн. 02 жовтня 2025 року, про що свідчить квитанція від 02 жовтня 2025 року.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7500 грн. також підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 06 березня 2026 року про перерахування суми кредиту на картку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26 з додатками (актами прийому-передачі), згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Вказане підтверджується реєстром заборгованості.

До договору факторингу додано реєстр прав вимог, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги заборгованостей до боржників.

Відповідно до реєстру прав вимог до договору факторингу від 25 лютого 2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №45543819 в розмірі 24748 грн. 50 к., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048 грн. 50 к. сума заборгованості за процентами, 1200 грн. сума заборгованості за комісією, 15000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладені вимоги закону та встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до відповідача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором від 02 жовтня 2025 року.

Згідно розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач заборгованість за кредитом не погашав, внаслідок чого відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором №45543819 в розмірі 24748 грн. 50 к., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048 грн. 50 к. сума заборгованості за процентами, 1200 грн. сума заборгованості за комісією, 15000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

За такого, з урахуванням зменшених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню заборгованість по вищевказаному кредитному договору у розмірі, визначеному позивачем щодо тіла кредиту та процентів.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1200 грн. суд зазначає наступне.

Умовами вищевказаного кредитного договору передбачено сплату комісії.

Відповідно до ч. ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Умовами договорів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування позивачем разової комісії при видачі кредиту є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту, належить відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 133, ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 4, 5 статті 137 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Ткаченко Ю.О. надавалась правова (професійна правнича) допомога позивачу у даній справі, що підтверджується витягом з акту на суму 4500 грн., договором про надання правничої допомоги з додатками та копією платіжної інструкції.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача частково на 87.69 %, суд дійшов висновку про наявність підстав на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 87.69 %.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/35, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за кредитним договором №45543819 в розмірі 8548 (вісім тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 50 к., з яких: 7500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1048 грн. 50 к. сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/35, код ЄДРПОУ 43311346)витрати на правничу допомогу у розмірі 3946 (три тисячі дев`ятсот сорок шість) грн. 05 к.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/35, код ЄДРПОУ 43311346) витрати на оплату судового збору у розмірі2334 (дві тисячі триста тридцять чотири) грн. 66 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива