Рішення № 136905408, 19.05.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/534/26

Провадження № 2/456/939/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

19 травня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» в особі свого представника Деркач О.Р. звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором б/н від 12.04.2013, що утворилась станом на 01.12.2025 в розмірі 46 585,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 12.04.2013. На підставі укладеного договору відповідач отримав 26.03.2024 платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії -11/27, тип - Універсальна GOLD. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. В процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що відповідач припинив здійснювати погашення заборгованості, посилаючись на «спірні» платіжні операції, які були проведені 11.11.2024. Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» було ініційовано перевірку, в ході якої було встановлено, що списання коштів 11.11.2024 з картки 5363542100587675 відповідача ОСОБА_1 у розмірі 2940 PLN злотих еквівалент на момент проведення операції 30 721 грн відбулось з вини відповідача ОСОБА_1 , провина банку в списанні коштів відсутня. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 01.12.2025 має перед АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н від 12.04.2013 заборгованості за кредитом у розмірі 46 585,55 грн, яка складається з : 37 084,82 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 500,73 грн - - заборгованість по відсотках, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором не подав.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

06.02.2026 представник позивача Деркач О.Р. подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.

25.02.2026 представник позивача Деркач О.Р. подала заяву про відкладення розгляду справи та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Будь-яких заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.02.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.02.2026 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.03.2026.

Ухвалою судового засідання від 09.03.2026 розгляд справи відкладено на 06.04.2026. у зв`язку з неявкою учасників справи.

Ухвалою суду від 05.05.2026 суд постановив проводити судові засідання за участю. представника позивача Деркач О.Р. в режимі відеоконференції.

Розгляд справи відбувся 05.05.2026 за участі представника позивача Деркач О.Р.

Представник позивача Деркач О.Р. підтримала позовні вимоги повністю, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду в судові засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву.

За наслідком судового засідання 05.05.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив дату та час оголошення судового рішення на 14.05.2026 о 15:30 год.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, датою ухвалення рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 19.05.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 12.04.2013. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_2 .

В подальшому 31.05.2021 відповідачем ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: 75 000 грн (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: картка «Універсальна Gold»; строк кредитування: - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 81,6% - (п.1.5. Договору).

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 01.12.2025 у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 46 585,55 грн, яка складається з: 37 084,82 грн - заборгованість за кредитом; 9 500,73 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н) встановлено старт кредитного рахунку № НОМЕР_3 , максимальний кредитний ліміт встановлено 26.03.2024 у сумі 50 000,00 грн, 06.03.2025 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.

Згідно з виписки за договором № б/н за період 01.01.1999 - 30.12.2025, вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, розраховувався в магазинах, поповнював картку через термінал самообслуговування, тим самим підтверджував свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту, а також здійснював часткове погашення заборгованості. Крім того, після здйснення переказу 11.11.2024 з картки ОСОБА_1 , останній продовжував користуватися платіжною карткою.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № б/н від 12.04.2013 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, кредитні правовідносини виникли між сторонами впорядку, передбаченому ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На переконання суду, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак відповідач даного обов`язку не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Щодо заволодіння коштами з кредитної картки ОСОБА_1 іншою особою шахрайським способом суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до пункту 2.1.1.9.5 Умов та Правил надання банківських послуг, власник, відповідно до частин 7, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками», Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року № 176/1445/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1 ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно пункту 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет.

Відповідно до п. 1.1.10.10.1. Умов та Правил Клієнт несе повну відповідальність за всі платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу та/або за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, якщо його дії чи бездіяльність призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, розголошення ПІНу/індивідуальної облікової інформації або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням Платіжного інструменту.

Згідно з п. 1.1.10.10.3. Умов та Правил Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоплист Платіжною системою.

Пунктом 1.1.10.10.9. Умов та Правил зазначено, що Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою відповідача ОСОБА_1 Сектором дізнання Стрийського РВП ГУНП у Львівській області 12.11.2024 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР за № 12024141130001123 з попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 190 КК України. В ухвалі Стрийського міжрайонного суду Львівської області від 08.01.2025 року по справі № 456/6087/24 зазначена наступна інформація.

Допитаний у статусі потерпілого ОСОБА_1 повідомив, що у його використанні є відкриті два банківські рахунки у «ПриватБанку», а саме: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

На банківському рахунку НОМЕР_5 було відкрито кредитний ліміт, станом на 11.11.2024 у сумі 50 000,00 грн. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з 17:00 год. по 20:00 год. він переглядав стрічку новин у соціальній мережі «Фейсбук» та натрапив на пост із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Перейшовши за посиланням, він ввів свій мобільний номер телефону НОМЕР_6 , надіслав, та в подальшому нічого не відбувалось. 11.11.2024 року перебуваючи вдома, о 14:07 год. до нього зателефонувала невідома особа чоловічої статі з мобільного номеру телефону НОМЕР_7 , представився працівником «Приватбанку», повідомив, що вони хочуть нарахувати йому 1000,00 грн, назвав його анкетні дані, сказав, що йому на телефон зараз прийде код для авторизації, потрібно йому сказати. Надалі прийшов ще один код, який він повідомив йому. Дані повідомлення приходили з «Приватбанку». В подальшому він попросив ОСОБА_1 вимкнути телефон та увімкнути через 5 хвилин. Мобільний він не виключав. Надалі він вирішив зайти в додаток «Приват 24», однак не впустило. Він одразу почав телефонувати на гарячу лінію «ПриватБанку» за номером 3700, де йому повідомили, що його банківські карти заблоковано, оскільки було зафіксовано шахрайські дії. 12.11.2024 року, близько 15:00 год. він приїхав у м. Стрий Львівської області та звернувся у відділення «ПриватБанку» для того, щоб йому розблокували банківські карти, де він дізнався. що з його банківської карти № НОМЕР_8 ( НОМЕР_5 ) 11.11.2024 здійснено два перекази коштів, а саме: 14:13 год. 42,32 грн оплата за розваги та 14:14 год. 30 721,00 грн оплата цифрові товари. Загальна сума збитків становить 30 763,37 гривень. Дану карту було заблоковано та перевипущено на № 5363542106616502.

Таким чином, з вказаної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 особисто надав сторонній особі доступ до акаунту Приват24, що надало їй можливість здійснити оплату FACEBK*BHHYDDQ872, 4 GRAND CANAL SQUARE P 10 Цифрові товари 2940 PLN злотих, еквівалент на момент проведення операції 30 721,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем було проведено перевірку, відповідно до якої встановлено, що рахується видаткова операція по карті карта НОМЕР_1 - 11/11/2024 14:14:14 оплата FACEBK *BHHYDDQ872, 4 GRAND CANAL SQUARE P 10 Цифрові товари 2940 PLN злотих еквівалент на момент проведення операції 30 721 грн. Транзакцію згідно з ПК «PanLike» проведено на сторонньому мерчанті термінал TWITERM на сайті fb.me/ads із ручним введенням номера картки (Manual key entry -12), введенням cvv-коду (resp code-1) та коду для інтернет-платежів «Secure VSEC» (Pos condition-61).

Відповідно до ПК ZMNPIN заміна pin-коду відбулась 2024-11-12, відповідно після проведення спірної транзакції та заміни карток.

Відповідно до логи входів в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 за період з 2024-11-01 по 2024-11-30. Типова для клієнта модель -? 23021RAA2Y|Redmi, ідентифікатор imei - НОМЕР_9 .

За вказаний період окрім типового для клієнта телефонного терміналу зафіксовано сторонній вхід з нетипового для нього пристрою, а саме: модель - SM-G975N/samsung; ідентифікатор imei НОМЕР_10 . Дана обставина підтверджується вибіркою web Simmon.

Згідно даних ПК Адмінка 2024-11-11 14:05:38 виявлено зміну паролю доступу Приват24 із використанням для підтвердження даних карти 4731219658806314 та стороннього пристрою d53c8999afed1b13. Фінансовий номер телефону НОМЕР_6 за період оспорюваних операцій 11.11.2024. не змінювався.

2024-11-12 15:25:10 клієнт ОСОБА_1 змінив пароль доступу до Приват24 із використанням для підтвердження даних карти 5363542106616502. 493493421983153 +380983057146 2024-11-12 15:25:10 CHANGE_PASSWORD Change password 46.211.14.153 e262c8f03dd004400.00.023021RAA2Y|Redmip24mob536354210616502P24_AUTHORIZATION_MOB.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач ОСОБА_1 своїми діями сприяв незаконному використанню ПІН-коду та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, що є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Щодо кримінального провадження № 12024141130001123 від 12.11.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України, суд вважає, що наявність такого не є належним доказом на підтвердження доведення обставин вчинення кримінального правопорушення щодо перерахування коштів невстановленими особами, оскільки такі доводи можуть бути підтверджені лише вироком суду, який набрав законної сили.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 самостійно або з наданням доступу до свого фінансового номеру телефону та ПІН-коду третім особам, зазначені кошти було списано з платіжної картки на загальну суму 30 763,37 грн, тому відповідальність за це має нести відповідач, як користувач банківських послуг.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №524/3979/16-ц, зазначивши, що банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до його повідомлення про зняття грошових коштів з його карткового рахунку.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву, не скористався, тому доводи позивача відповідачем не спростовано та підтверджено відповідними доказами.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Враховуючи, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умови якого позивачем були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, та відповідач взяті на себе за договором зобов`язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, відтак суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість, нараховану станом на 01.12.2025, в сумі 46 585,55 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи те, що судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору у розмірі 2 422,40 грн, суд вважає документально підтвердженими, і позов підлягає задоволенню повністю, тому з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 46 585,55 грн (сорок шість тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять гривень 55 копійок) заборгованості за кредитним договором б/н від 12.04.2013, що складається з тіла кредиту в розмірі 37 084,82 грн (тридцять сім тисяч вісімдесят чотири гривнi 82 копійки), процентів за користування кредитом в розмірі 9 500,73 (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 73 копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН